Рішення № 135310069, 25.03.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/116/26

Провадження № 2/309/51/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.

за участю секретаря: Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом: АТ КБ « ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківський послуг від 13.06.2022 року. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України.

У подальшому відповідач виявила бажання отримати послугу Кредит готівкою, ознайомилась із актуальними умовами кредитування та 03.01.2024 року підписала паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після чого із відповідачем було підписано Кредитний договір б/н від 03.01.2024 р. про надання строкового кредиту у розмірі 80 000.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із відповідачем підписаний Графік кредиту.

Позивач в свою чергу виконав умови договору та надав ОСОБА_1 кредитні кошти. Однак, відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та Графіку кредиту, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 24.12.2025 року має заборгованість 41525.37 грн., яка складається з наступного: 35071.52 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6453.85 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Посилаючись на викладене, банк просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 41525.37 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 16.01.2026 року справу прийнято до провадження судді Орос Я.В. та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу ОСОБА_1 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив, однак відповідач своїм правом не скористалась, відзиву на позовну заяву не надіслала.

25.03.2026 року через канцелярію суду відповідачем ОСОБА_1 подано заяву в якій остання зазначила, що наміру ухилятись від сплати заборгованості немає, однак через скрутне матеріальне становище не здійснювала вчасно оплати згідно графіку платежів. У зв`язку з чим, просить суд розстрочити виконання рішення суду.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківський послуг від 13.06.2022 року (а.с.42-63). Після, ОСОБА_1 виявила бажання отримати послугу Кредит готівкою, ознайомилась із актуальними умовами кредитування та 03.01.2024 року підписала паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після чого із відповідачем було підписано Кредитний договір б/н від 03.01.2024 р. про надання строкового кредиту у розмірі 80 000.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із відповідачем підписаний Графік кредиту (а.с.64-96).

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 24.12.2025 року має заборгованість 41525.37 грн., яка складається з наступного: 35071.52 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6453.85 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, що підтверджено Розрахунком заборгованості за договором б/н від 03.01.2024 року (а.с.33-37) та Виписка за договором б/н від 03.01.2024 року (а.с.38-40).

При цьому суд бере до уваги те, що відповідачем не оспорюється факт укладення договору та сума стягнення заборгованості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Суд констатує, що у підписаних 03.01.2024 року ОСОБА_1 заяві та кредитному договорі чітко відображено її волевиявлення на отримання саме кредитних послуг.

Крім того, у підписаних відповідачем документах визначено розмір відсотків за користування кредитом та інші істотні умови кредитного договору, тобто відповідач погодився у письмовому вигляді з усіма умовами кредитування. Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання, а тому суду вважає встановленою наявність кредитних правовідносин між сторонами та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем.

Далі суд зазначає, що долучений банком розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та зважаючи на відсутність жодних заперечень відповідача щодо його правильності, такий слід взяти до уваги.

Відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання розстрочення судового рішення суд виходить із наступного.

Згідно п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України вбачається, що у разі необхідності в резолютивній частині рішення суду також вказується про, зокрема, надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Крім того, ч. 1, 3, 4, 5 ст. 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Виходячи із системного аналізу положень ст. 265, 267, 435 ЦПК України, розстрочення виконання судового рішення можливе в межах одного року з дня його ухвалення.

Суд, оцінюючи наявність підстав для розстрочення виконання рішення, враховує бажання відповідача добровільно сплатити грошові кошти, розмір заборгованості, матеріальне становище відповідача, факт перебування на її утриманні неповнолітньої дитини, а тому вважає за доцільне розстрочити відповідачу виконання рішення суду на дванадцять місяців, шляхом сплати розміру заборгованості рівними частинами щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили. Такий строк розстрочення виконання рішення суду забезпечить баланс між захистом прав позивача та майновою відповідальністю відповідача.

У зв`язку із задоволенням позову та його визнанням відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі ч.1 ст.142 ЦПК України слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (2662,40 грн.), тобто в розмірі 1331,20 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору, у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов АТ КБ « ПриватБанк» - задоволити .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 зареєстрованим місцем проживання якої є АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором б/н від 03.01.2024 у розмірі 41525,37 грн. / сорок одна тисяча п`ятсот двадцять п`ять гривень тридцять сім копійок / яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту 35071,52 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 6453,85 грн.

Повернути акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» з державного бюджету 1331грн. 20 коп. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією BOJ66B4FP5 від 06.01.2026 року.

Розстрочити виконання рішення, яке набрало законної сили, про стягнення заборгованості та судового збору на дванадцять місяців із щомісячною виплатою ОСОБА_1 на користь АТКБ « ПриватБанк» 3571,38 грн .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 01.04.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.