Рішення № 135305103, 31.03.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/554/26

2/683/778/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючої - судді Кутасевич О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 683/554/26, номер провадження 2/683/778/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У лютому 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №21.01.2024-100002110 від 21 січня 2024 року в розмірі 5940 грн, а також судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що 21 січня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №21.01.2024-100002110 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 3000 грн, строком на 42 дні з процентною ставкою згідно умов договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 5940 грн, з яких 3000 грн заборгованості за тілом кредиту; 2940 грн заборгованості по процентам.

Ураховуючи викладене, позивач просив стягнути на його користь з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитом і судові витрати у справі.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 березня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надав відзив на позов в порядку, визначеному ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 січня 2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 , укладений кредитний договір №21.01.2024-100002110 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного Договору (оферти), з якою ОСОБА_1 ознайомилась того ж дня. Відповідно до його умов відповідачка отримувала кредит в сумі 3000 грн строком на 42 дня зі сплатою відсотків в розмірі 2% за кожен день користування кредитом, який застосовується протягом первинного періоду та протягом перших 14 днів з дня отримання кредиту, та 2,5% за кожен день користування кредитом, який застосовується протягом усього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду, денна процентна ставка 2,33%, загальні витрати за кредитом 5940 грн.

ОСОБА_1 підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е829, а ТОВ «Споживчий центр» 21 січня 2024 року перерахувало суму кредиту в розмірі 3000 грн на вказану відповідачкою платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою системи iPay.

ОСОБА_1 в порушення умов договору кредитні кошти не повернула, у зв`язку з чим станом на 02 березня 2024 року розмір заборгованості склав 5940 грн, з яких 3000 грн заборгованості за тілом кредиту; 2940 грн заборгованості по процентам.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1, ч.3, ч.4, ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язано у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписала цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем Е829), направленим товариством на телефонний номер відповідача. При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена з умовами вищевказаного кредитного договору, однак не виконала грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору кредиту в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.

Відповідачкою ОСОБА_1 кредитний договір не оспорювався.

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» перерахувало грошові кошти (3000 грн) на банківський рахунок ОСОБА_1 , який самостійно вказала до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної карти. Відтак, у встановлений договором строк ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти.

Представлений позивачем розрахунок заборгованості за договором кредиту №21.01.2024-100002110 від 21 січня 2024 року відповідає умовам договору, в якому відображено інформацію стосовно загальної кількості днів користування кредитом (42 дні), розміру процентної ставки (2%) протягом первинного періоду 14 днів та 2,5% протягом решти періоду, розміру основного боргу (3 000 грн), і цілком підтверджує нарахування 2940 грн процентів за користування, які відповідачем не погашались.

Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.

Оскільки між сторонами укладено кредитний договір, відповідач отримав кредитні кошти, проте свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, тому наявна заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ТОВ «Споживчий центр» було сплачено 2662,40 грн судового збору, позов задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №21.01.2024-100002110 від 21 січня 2024 року в розмірі 5940 грн, з яких 3000 грн заборгованості за тілом кредиту; 2940 грн заборгованості по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Споживчий центр», місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А м.Київ, 01023, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач:ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя