Рішення № 135304893, 01.04.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 466/11964/25

Провадження № 2/455/368/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Івасенко С.М.,

секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,

учасники справи - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (надалі - позивач, новий кредитор) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за договором №7003576 про надання споживчого кредиту від 26.08.2023 року (надалі - кредитний договір ) та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 26 серпня 2023 року уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі - кредитор) кредитний договір. Кредитор свої обов`язки виконав - надав кредит. Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання, визначені кредитним договором , не виконував, що стало підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості в судовому порядку. При цьому, кредитор відступив право вимоги за кредитним договором позивачу.

24 лютого 2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Суд не визнавав явка сторін обов`язковою.

За клопотанням позивача витребував від АТ КБ »ПРИВАТБАНК» фінансові та інші документи, які мають значення для правильного вирішення справи. 13.03.2026 року АТ КБ »ПРИВАТБАНК» виконало вимогу суду та надало витребувані документи та інформацію.

Судове засідання, призначене на 12 березня 2026 року, суд відклав на 01 квітня 2026 рік, оскільки це була перша неявка відповідача, повідомленого належним чином і який не проінформував суд про причини неявки. Відзиву не подав.

В судове засідання, призначене на 01 квітня 2026 рік , сторони не з`явилися.

Позивач повідомлений про дату час та місце судового засідання через електронний суд.

В п. 4 прохальної частини позовної заяви містилася заява про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача та погодження на ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач викликався до суду шляхом скерування рекомендованого поштового відправлення за зареєстрованим місцем проживання (R067120586391). Надійшло до поштового відділення 17.03.2026 року, однак було переадресоване за місцем обслуговування до м. Львова. Відповідач про зміну місця проживання суд не повідомляв. А тому відповідно до ч. 2 ст. 131 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про місце, дату та час судового засідання.

Суд також повідомляв відповідача про судове засідання СМС повідомленням та сповіщенням на електронну пошту, зазначені в позовній заяві. СМС повідомлення відповідач не отримав. Сповіщення на електронну адресу відповідача надійшло 12.03.2026 року.

Суд вжив всі передбачені процесуальним законом заходи, однак в судове засідання, сторони не з`явилися

Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, тому у відповідності до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази та здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

26.08.2023 року кредитор та відповідач уклали кредитний договір, що підтверджується паперовою копією цього договору.

Кредитний договір сторони уклали за допомогою ІКС кредитора, доступ до якої забезпечучувався відповідачу через Вебсайт або Мобільний додаток відповідно до п. 1.1.

Кредитор зобов`язався надати відповідачу кредит в гривні, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. (п.1.2.).

Сума кредиту (загальний розмір) складає 8000,00 гривень (п. 1.3.).

Строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів ( п.1.4.)

Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в графіку платежів, що є додатком №1 до кредитного договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. ( п.1.4.).

Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах нового строку кредиту, вказаного в п.1.4. (п.1.5.1.)

Знижена процентна ставка 0,697 % в день застосовується за певних умов (п.1.5.2.).

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6.).

Кредитор надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок відповідача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . (п. 2.1.).

Дата надання кредиту: 26.08.2023 або 27.08.2023 ( п.2.2.).

Кредитор має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди позичальника ( пп. 3 п.4.1.).

В додатку №1 до кредитного договору сторони узгодили графік платежів. Дата повернення кредиту - 10.08.2024 рік.

Кредитний договір містить і інші умови, які є обов`язковими для такого типу договорів.

Директор кредитора підписав кредитний договір та додаток №1 до нього аналогом власноручного підпису з відтиском печатки, що відтворені засобами електронного копіювання відповідно до п.9.6. Відповідач підписав кредитний договір та додаток №1 до нього електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором С8812) 26.08.2023 року.

26.08.2023 року відповідач електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором С8812) підтвердила ознайомлення з паспортом споживчого кредиту.

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, 26.08.2023 об 12:37:09 перерахував на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 кошти в сумі 8000 грн, що підтверджується копією листа ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» (paytech|) №20240809-2.4 від 09.08.2024 року ( п.18). АТ КБ`ПРИВАТБАНК» підтвердило, що на ім`я відповідача емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 26.08.2023 року зараховано кошти в сумі 8000,00 грн, що підтверджується листом АТ КБ`ПРИВАТБАНК» від 27.02.2026 року №20.1.0.0.0/7-260226/12704-БТ.

Заборгованість за кредитним договором, яка розрахована кредитором станом на 24.07.2024 рік становить 21850,40 грн, з яких: за основним боргом (тілом кредиту) - 8000,00 грн; за процентами - 13850,40 грн (1393,00+21810,40-9353,00) та поденно відображена в картці обліку Договору (розрахунок заборгованості). Відповідач погасив на користь кредитора 9353,00 грн. Проценти нараховані з 26.08.2023 року до 19.09.2023 року включно за процентною ставкою 0,697,% в день та з 21.09.2023 до 04.02.2024 включно за процентною ставкою 1,99% в день.

25.07.2024 року кредитор та позивач уклали договір факторингу № 25.07/24-Ф відповідно до якого кредитор відступив на користь позивачаправо вимоги за кредитним договором, що підтверджується копіями договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024 року, платіжних інструкцій № 5537,5535,5536,5534 від 29.07.2024 , акта прийому передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді від 25.07.2024 року, витягу з реєстру боржників від 25.07.2024 року.

25.02.2024 року кредитор 1 повідомив відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором позивачу, що підтверджується копією електронного сповіщення на електронну адресу swerzieinst@gmail.com.

Позивачзробив власний розрахунок заборгованості по процентам за 16 календарних днів (26.07.2024 - 10.08.2024) в межах строку кредитування в розмірі 2547,20 грн (8000 грн * 1,99 % = 159,2 грн*16 календарних днів).

Відповідач жодних погашень на користь позивача не здійснював.

Копіями свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК№870 від 28.02.2017 року, розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері рингів фінансових послуг №756 від 28.03.2017 року підтверджується, що кредитор є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та має право на надання фінансових послуг.

Копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статуту, свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК№В0000495 від 21.01.2022 року, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та має прао на надання фінансових послуг.

Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами 1 та 2. Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі споживчого кредиту, що врегульовано статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) із врахуванням Законів України »Про споживче кредитування» та «Про електронну комерцію».

Сторони підписали кредитний договір за допомогою електронних підписів, що відповідає положенням та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК. Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

Відповідач отримав кредитні кошти за кредитним договором в строки та в розмірі, обумовлений в договорі.

Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов`язань, обов`язковість договору і наслідки не виконання зобов`язання передбачені статтями 525, 526, 530 , 610, 611 ЦК.

У порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.

В силу статей 512, 1077, 1078 ЦК позивач в законному порядку набув права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу, відповідач не надав доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань або/чи які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Водночас, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № № 61-11608св22), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК.

Суд погоджується із розрахованою сумую заборгованості по основному боргу та процентам, оскільки відповідач не надав доказів щодо їх повного погашення, а здійснені кредитором та позивачем розрахунки відповідають умовам кредитного договору . Проценти нараховані відповідно до обумовленої відсоткової ставки - 0,697 % та 1,99 % в день та в межах строку кредитування - з 26.08.2023 року до 10.08.2024 року включно, враховані суми погашених процентів в розмірі 9353,00 грн.

Отже, підтверджена заборгованість за кредитним договором становить 24397,60 грн ( 21850,40 грн+ 2547,20 грн)

Суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 24397,60 грн, з яких за основним боргом (тілом кредиту) - 8000,00 грн; за процентами - 16397,60 грн (13850,40 грн + 2547,20 грн).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачено 2 422,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.12.2025 року.

Крім цього, представник позивача просив стягнути на витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. Відповідач не подавав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, визначені статтею 141 ЦПК України ( див постанову Верховного Суду по справі № 369/576/22 від 28 червня 2023).

Суд враховує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), принципу «pactasuntservanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому уст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі № 910/15191/19).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, основні засади (принципи) цивільного судочинства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023 року № 910/7032/17).

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано копії таких документів:

-договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10/12/2024 року;

-заявки на виконання доручення № 13572 від 17.11.2025 року;

- акт №13572 прийому-передачі виконаних робіт ( наданих послуг) від 16.12.2025 року з детальним описом виконаних робіт на суму 10000 грн.;

- рахунку на оплату №13572-16/12-2025 від 16.12.2025 року.

З умов наданого договору, який укладений між позивачем та адвокатом вбачається, що адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 Договору).

Згідно акта №13572 прийому-передачі виконаних робіт ( наданих послуг) від 16.12.2025 року з детальним описом виконаних робіт, сторони погодили надання правових послуг на суму 10 000,00 грн.

Суд вважає, що такі складові надання професійної правової допомоги, визначені адвокатом, як: надання усної та письмової консультацій, аналіз судової практики охоплюються послугою із складання позовної заяви і не підлягають виокремленню ( подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21). Доказів, що крім клопотання про витребування доказів, адвокат готував ще і інші документи не має. В судові засідання не з`являвся.

Суд констатує, що спір, який є предметом розгляду у цій справі, для професійного правника є незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Адвокат надає позивачу послуги правового характеру в таких категоріях спорів на постійній основі ( про що свідчить договір про правову допомогу), позовна заява є типовою, не містить складних юридичних конструкцій аналізу законодавства чи практики Верховного Суду, не містить детальних пояснень розрахованих сум заборгованості, їх відповідності умовам укладених кредитних договорів , а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень є явно завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги необхідних та достатніх для підготовки та складання позовної заяви в таких категоріях справ. Представником позивача жодним чином не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених ним.

Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності витрат та розумності їх розміру, тобто відповідності понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої представником допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною позову, конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, є явно завищеним і непропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, обсяг наданих представником послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 4000, 00 гривень, оскільки саме такий розмір витрат вважає необхідним і неминучим для позивача, який залучив адвоката для надання професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованістьза договором №7003576 про надання споживчого кредиту від 26.08.2023 року у розмірі 24397 грн 60 коп. ( двадцять чотири тисячі триста дев`яносто сім гривень 60 копійок), з яких за основним боргом (тілом кредиту) - 8000,00 грн; за процентами - 16397,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" судові витрати, що становлять 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" судові витрати, що становлять 4000 грн 00 коп. (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 01 квітня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя С.М. Івасенко