Рішення № 135296140, 30.03.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/1841/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:

- скасувати та визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.01.2026 року № 253950014294;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до загального стажу період навчання відповідно до атестату Середнього професійного технічного училища № 9 м. Чернігова №1292 за період з 01.09.1986 року по 13.06.1988 року та диплому Ніжинського агротехнічного коледжу Національного аграрного університету № 042129 за період з 01.09.1997 року по 19.11.1999 року та повністю всю трудову книжку НОМЕР_1 від 21.07.1988 року та до пільгового стажу за списком № 2 період роботи з 02.10.1989 року по 13.06.1999 року на посаді маляра в ПрАТ «Ніжинсільмаш» та з 14.06.1999 року по 03.09.2001 року на посаді майстера малярної дільниці в ПрАТ «Ніжинсільмаш» та з 17.11.2009 року по 24.08.2010 року на посаді маляра в ПрАТ «Ніжинсільмаш» починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 06.01.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, більш того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області подало відзив на позов, в якому просило відмовити позивачу у задоволенні позову, вказало, що після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 14.01.2026 №253950014294 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06.01.2026 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, яку з урахуванням принципу екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та рішенням від 14.01.2026 №253950014294 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви:

- за наданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1986 р. по 13.06.1988 р., згідно атестату №1292 та періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки в документі, що підтверджує зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 виданого 06.12.1991р.) прізвище заявниці не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_4 );

- період навчання, згідно диплома НОМЕР_3 з 01.09.1997 р. по 19.11.1999 р., оскільки згідно записів трудової книжки заявниця працювала з 27.06.1989 р. по 03.09.2001 р. Вищевказаний період потребує додаткового уточнення форми та періоду навчання з зазначенням дат та наказів на зарахування та відрахування з учбового закладу;

- до пільгового стажу не зарахований період роботи з 02.10.1989 р. по 03.09.2001 р., згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №34 від 04.12.2025 р., виданої ПРАТ «Завод «Ніжинсільмаш», оскільки посилання на списки в даній довідці (Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36) не відповідають спискам чинним на час роботи заявниці (Постанова Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 р. №10 та №162 від 11.03.1994 р.). Пільговий стаж можливо буде переглянути після доопрацювання пільгової довідки.

Страховий стаж особи обчислено на підставі уточнюючої довідки №34 від 04.12.2025 р. та індивідуальних відомостей про застраховану особу, які містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), який був прийнятий на зміну положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).

Отже, оскільки і Закон № 1058-IV, і Закон № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058-IV як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.

При цьому, суд наголошує на існуванні і виключень з даного загального правила.

Пункт «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (набув чинності з 01.04.2015, далі - Закон № 213-VIII) передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV в редакції до 11.10.2017 передбачав, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII.

Отже, і після набуття чинності нормами Закону № 1058-IV правила призначення пенсій за Списком № 2 регламентувались пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (11.10.2017) (далі - Закон № 2148-VIII), яким текст Закону № 1058-IV був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно частини першої якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Разом з цим, Законом № 2148-VIII у новій редакції був викладений також пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV, де зазначається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону № 2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 № 2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону № 213-VIII та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону № 2148-VIII.

Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.

В подальшому рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.

Конституційним Судом України згідно пункту 3 вищевказаного рішення було вирішено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відтак, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції до Закону № 213-VIII та пункт 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону № 2148-VIII.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.06.2016 у справі № 4-рп/2016 зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є «обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені» (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти ухвалюються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України, пункт 7 рішення № 4-рп/2016).

З огляду на вищенаведене, правова норма, яка регулює правовідносини аналогічно нормі, що визнана Конституційним Судом України неконституційною, або дублює таку правову норму (незалежно від періоду її прийняття та виду нормативного акту, в якому вона втілена), не підлягає застосуванню. У такому разі суд застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

Висновок у рішенні Конституційного Суду України у справі № 4-рп/2016 зроблений з урахуванням вимог частини другої статті 150 Конституції України в редакції, чинній на момент прийняття рішення № 4-рп/2016, яка є тотожною статті 151-2 Конституції України у редакції на час розгляду справи та статті 8 Конституції України.

Тому, ґрунтуючись на юридичній позиції Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, суд вважає, що ідентична правова норма, яка міститься в Законі України від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, теж не відповідає Конституції України, а тому не підлягає застосуванню.

Відтак, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, зокрема, передбачено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках, обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою.

В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (пункт 20 Порядку № 637).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.

Судом встановлено, що згідно атестату №1292 в період з 01.09.1986 по 13.06.1988 позивач навчалася в Середньому професійному технічному училищі № 9 м. Чернігова.

Так, згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , остання працювала:

- з 15.07.1988 по 21.02.1989 на посаді чоботаря по індивідуальному пошиттю взуття в Ніжинському райпобуткомбінаті;

- з 27.06.1989 по 01.10.1989 на посаді учня маляра в ПрАТ «Ніжинсільмаш»;

- з 02.10.1989 по 13.06.1999 на посаді маляра в ПрАТ «Ніжинсільмаш»;

- з 14.06.1999 по 03.09.2001 на посаді майстра малярної дільниці в ПрАТ «Ніжинсільмаш»;

- з 04.09.2001 по 23.05.2008 в ТОВ «Дельфін»;

- з 26.05.2008 по 13.11.2009 в ПП «Бигук А.О.»;

- з 17.11.2009 по 24.08.2010 на посаді маляра в ПрАТ «Ніжинсільмаш»;

- з 25.08.2010 працює майстром в ПрАТ «Ніжинсільмаш».

Так, судом було встановлено, що записи трудової книжки позивача НОМЕР_1 в повній мірі підтверджують періоди роботи позивача, а наявні можливі помилки заповнення трудової книжки не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування відповідного періоду навчання та роботи до страхового стажу.

Відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу, а відмова в зарахуванні спірного стажу порушує принцип рівності особи перед законом.

Так, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, згідно якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.

Щодо посилання відповідача, що за наданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1986 по 13.06.1988 згідно атестату №1292 та періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки в документі, що підтверджує зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 виданого 06.12.1991.) прізвище заявниці не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_4 ), то суд зазначає, що орфографічні розбіжності в написанні прізвища позивача не є підставою вважати, що вказані атестат та трудова книжка не належить позивачу.

Щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 02.10.1989 по 03.09.2001 та з 17.11.2009 по 24.08.2010, то суд також зазначає, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №34 від 04.12.2025, виданої ПРАТ «Завод «Ніжинсільмаш», в повній мірі підтверджує роботу позивача на роботах, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2

З наявних матеріалів справи та доданих позивачем до заяви про призначення пенсії документів, можливо ідентифікувати особу та періоди її роботи на відповідних посадах, а помилки, допущені у документах, та необхідність виправити таку "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій такого органу. Ризик будь якої помилки державного та іншого органу має покладатися на саму державу та орган, і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за № 1566/11846 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку № 22-1).

Аналізуючи викладені норми, суд приходить до висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган.

Разом з тим, в даному випадку, органами Пенсійного фонду не було здійснено перевірки поданих позивачем документів.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави не приймати до уваги записи трудової книжки позивача НОМЕР_1 , а також довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №34 від 04.12.2025, виданої ПРАТ «Завод «Ніжинсільмаш».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, період навчання позивача згідно атестату №1292 в Середньому професійному технічному училищі № 9 м. Чернігова, періоди трудової діяльності, зазначені в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , підлягають зарахуванню до страхового стажу, а також підтверджується робота позивача на роботах, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 02.10.1989 по 03.09.2001 та з 17.11.2009 по 24.08.2010.

Частиною першою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на вищевикладене, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.01.2026 № 253950014294; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 13.06.1988 відповідно до атестату Середнього професійного технічного училища № 9 м. Чернігова № 1292, періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 21.07.1988 з 15.07.1988 по 01.10.1989, з 18.04.2006 по 20.08.2006, до стажу роботи на пільгових умовах за списком № 2 з 02.10.1989 по 03.09.2001, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 06.01.2026.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1997 по 19.11.1999, періодів роботи з 02.10.1989 по 17.04.2006, з 21.08.2006 по 13.11.2009, з 17.11.2009 по 30.11.2025, то суд зазначає, що права позивача в цій частині позовних вимог не порушені, оскільки вказані періоди згідно форми РС-право вже зараховані до страхового стажу, зокрема період навчання перетинається з трудовою діяльністю, яка зарахована до страхового стажу.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 17.11.2009 по 24.08.2010, то суд зазначає, що права позивача в цій частині позовних вимог також не порушені, оскільки вказані періоди згідно форми РС-право зараховані до пільгового стажу.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, то суд зазначає, що така вимога є передчасною, оскільки питання нарахування та виплати пенсії є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про призначення пенсії органом Пенсійного фонду.

Таким чином, враховуючи, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 532,48 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.01.2026 № 253950014294.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 13.06.1988 відповідно до атестату Середнього професійного технічного училища № 9 м. Чернігова № 1292, періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 21.07.1988 з 15.07.1988 по 01.10.1989, з 18.04.2006 по 20.08.2006, до стажу роботи на пільгових умовах за списком № 2 з 02.10.1989 по 03.09.2001, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 06.01.2026.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.03.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА