Ухвала суду № 135295866, 30.03.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 березня 2026 року Справа № 520/6411/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича (вул. Бульварна, буд.12,с-ще Високий,Харківський р-н, Харківська обл.,62459, , Заступника Височанського селищного голови з питань житлово-комунального господарства Тройно Олега Володимировича (вул. Бульварна, буд. 12,с-ще Високий,Харківський р-н, Харківська обл.,62459, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Височанський селищний голова Мороз Олександр Васильович Заступник Височанського селищного голови з питань житлово-комунального господарства Тройно Олег Володимирович про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати дію Височанського селищного голови О. Мороза щодо розгляду Звернення ОСОБА_1 , яке було зареєстровано 09.02.2026 за № 22/005688-20 в Офісі Президента України, та незаконно потрапило на розгляд ОСОБА_2 і їм цей розгляд організовано за участі ОСОБА_3 неправомірною, такою що порушила зобов`язання надані Україною за ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: застосування до ОСОБА_1 заборонених дій, які класифікуються як приниження людської гідності.

- визнати дію заступника Височанського селищного голови О. Тройно щодо участі у розгляді Звернення ОСОБА_1 , яке було зареєстровано 09.02.2026 за №22/005688-20 в Офісі Президента України, та незаконно потрапило на розгляд О.Тройно неправомірною, такою що порушила зобов`язання надані Україною за ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: застосування до Рибалка Євгена Опанасовича заборонених дій, які класифікуються як приниження людської гідності.

- зобов`язати Височанського селищного голови О. Мороза в подальшому не застосовувати будь яких дій, відносно мене, які підпадають під заборону встановлену ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

- зобов`язати заступника Височанського селищного голови О. Тройно в подальшому не застосовувати будь яких дій, відносно мене, які підпадають під заборону встановлену ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

- направити інформацію до Міністерства закордонних справ України про невиконання Височанським селищним головою О. Морозом та його заступником О. Тройно вимог ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод для інформування про це відповідно Президента України або Кабінет Міністрів України і з внесенням пропозиції щодо вжиття необхідних заходів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання в порядку ст. 169 КАС України, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову:

1) майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

2) немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є дві вимоги немайнового характеру, а отже ставка судового збору за подання даного позову становить 2662,4 грн.

У матеріалах справи докази сплати судового збору відсутні.

Одночасно з позовом заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз наведених положень чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається, метою усунення для такої особи перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря понесення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

При цьому, стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких суд може зменшити судові витрати (звільнити від їх понесення), яких зазнає сторона. Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому зобов`язана навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат або звільнити від їх оплати. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Подібна позиція висловлена Верховним Судом в постанові віл 22.12.2025 у справі №420/11879/25.

Скаржник у клопотанні наполягає на тому, що розмір судового збору за подання позову перевищує 5 відсотків його річного доходу за попередній календарний рік, що вбачається з поданих до клопотання про звільнення від сплати судового збору Відомостей з Держаного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2025 рік, відповідно до яких відомості про отримані доходи відсутні.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Установивши у статті 8 Закону № 3674-VI такий критерій для звільнення від сплати судового збору (а саме коли сума судового збору, що підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік), законодавець не визначив чіткого переліку доказів, якими мають підтверджуватися такі обставини.

Разом із тим, відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 3674-VI при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Отже, суд наділений розсудом в кожному конкретному випадку, за своїм внутрішнім переконанням, визначати наявність у особи можливості сплатити судовий збір, і такі висновки суд може зробити лише на підставі поданих такою особою доказів щодо її майнового стану.

Втім, усталеним у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).

Так, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20 зазначено, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Аналогічна позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19, від 14 лютого 2024 року у справі №990/310/23 та в постанові від 30 квітня 2024 року у справі № 520/497/23.

Позивач, зазначаючи про незадовільний майновий стан, що не дає йому змогу сплатити судовий збір, в обґрунтування таких обставин надає лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік, відповідно до яких інформація про отримані доходи відсутня.

Проте вказана довідка не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану апелянта, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, пенсія, тощо) (подібне правозастосування використано Верховним Судом в постанові від 30 квітня 2024 року у справі № 520/497/23, а також аналогічні висновки викладені в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №520/4205/26).

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості визначити дійсний майновий стан позивача та перевірити наявність обґрунтованих підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання позову у цій справі, що зумовлює висновок про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Водночас, слід звернути увагу, що відмова в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору не позбавляють позивача права повторно заявити відповідне клопотання, надавши на його обґрунтування належні та допустимі докази незадовільного майнового стану.

Отже, згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду оригінал платіжного документу про доплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ""ян/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд".

Керуючись статтями 160,161,169,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича Заступника Височанського селищного голови з питань житлово-комунального господарства Тройно Олега Володимировича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про доплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Заічко О.В.