Рішення № 135294090, 31.03.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1559/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023 обчисленої у розмірі 74% грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах, визначених у Довідці від 11.12.2025 №ЮО101097, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати ГУ ПФУ провести з 01.02.2023 обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 74% грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах, визначених у Довідці від 11.12.2025 №ЮО101097, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження з 01.01.2026 перерахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, обчисленої в розмірі 74% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ провести з 01.01.2026 виплату ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, обчисленої в розмірі 74% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон №2262-ХІІ).

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 року по справі №420/26485/25, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) була виготовлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року №ЮО101097 від 11.12.2025 року та направлена до ГУ ПФУ для здійснення перерахунку пенсії.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки, проте ГУ ПФУ не здійснило йому перерахунок пенсії.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки він має право на перерахунок пенсії за вказаною довідкою у відповідності до вимог ст. 43,63 Закону України №2262-ХІІ, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 року №45 (далі Порядок №45).

Також позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що при проведенні перерахунку пенсії на підставі постанови КМУ №103 відповідачем було протиправно зменшено основний розмір пенсії з 74% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року.

Вказане питання висвітлено у зразковій справі №240/5401/18. Згідно правових висновків Верховного Суду при перерахунку пенсії зберігається відсоток грошового забезпечення, з якого призначена пенсія. Такі висновки підтверджені в інших постановах Верховного Суду.

Крім цього, позивач вказує, що ГУ ПФУ було проведено перерахунок його пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму на 2026 рік.

Згідно з перерахунком його пенсії з 01.01.2026 пенсія нарахована виходячи з 70% грошового забезпечення та в підсумку з урахуванням надбавок і доплат обчислена у розмірі 26842,80 грн. Проте, відповідач посилаючись на вимоги ч.7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ безпідставно обмежив розмір виплачуваної пенсії сумою 25950,00 грн, тобто обмежив розмір пенсії 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Позивач вважає протиправним обмеження його пенсії максимальним розміром, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016року № 7-рп/2016 та практику Верховного Суду.

Ухвалою суду від 23.01.2026 позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник ГУ ПФУ надав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що відповідно до ст. 63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок пенсії проводиться на умовах, і порядку та розмірах, передбачених КМУ.

Зазначив, що до Головного управління від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла довідка №ЮО101097 від 11.12.2025 року про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.01.2023 року, яка видана на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 року по справі № 420/26485/25, проте вважає, що відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії за повторно наданими довідками про розмір грошового забезпечення.

Представник відповідача також зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, визнані протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103, проте КМУ рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку пенсії не приймалось, таким чином положення Порядку не були дотримані.

Крім цього, у відзиві представник зазначив, що позивачу згідно з розрахунку 28 років вислуги відповідним відомством призначено пенсію за вислугу років, виходячи з основного розміру 74% грошового забезпечення. Згідно з Законом України №2262 максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен відповідних сум грошового забезпечення перевищувати 70%.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсій (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався. За таких обставин, передбачені ст. 2 Закону № 3668 обмеження застосовані до позивача правомірно.

Також, на думку представника відповідача позивачем пропущений строк звернення до суду.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія позивачу призначена у розмірі 74% грошового забезпечення, що не заперечується сторонами.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).

Так, ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Згідно з абзацами 2,4 та 5 п. 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом МОУ від 31.12.2014 року №937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови КМУ від 17.07.1992 року №393 та Порядку №45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління ПФУ від 30.01.2007 року №3-1 (далі Порядок №3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та до перерахунку пенсії відповідно до постанови №103 його пенсія була розрахована з 74% грошового забезпечення, у склад якого входили посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років, а також додаткові види грошового забезпечення.

На умовах та у розмірах, передбачених постановою КМУ №103, здійснено перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку основний розмір пенсії з 01.01.2018 розрахований з грошового забезпечення, яке складено з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу. Таким чином, перерахунок пенсії позивач був здійснений зі складових грошового забезпечення, встановленого постановою КМУ №103.

02.08.2022 року Верховним Судом у справі №440/6017/21 прийнята постанова, в якій Верховний Суд виклав правовий висновок, що у даній справі №440/6017/21 відповідач (обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи висновки Верховного Суду позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 по справі №420/26485/25, задоволено його адміністративний позов, та зокрема, зобов`язано ООТЦКСП з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 з встановленням у довідці посадового окладу, окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, обчислених відповідно до посадового окладу, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023.

За правилами частини 2 статті 51 Закону №2262-XII, пункту 4 Порядку №45 такий перерахунок пенсії повинен бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.02.2023.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 року у справі №420/26485/25 набрало законної сили та є обов`язковим для виконання.

На виконання вказаного судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 була виготовлена довідка від 11.12.2025 року №ЮО101097 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 та направлена до ГУ ПФУ. Проте перерахунок пенсії не здійснений, відповідач на відповідне звернення повідомив про відсутність підстав для здійснення перерахунку.

За рішенням суду довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року виготовлена та направлена до ГУ ПФУ саме для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, тобто відповідач повинен перерахувати позивачу пенсію на підставі наданої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 року.

При перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року застосуванню підлягають положення ст.64 Закону №2262-ХІІ, відповідно до якої у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до ч.4 ст.63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до ч.2 ст.42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що згідно з перерахунком пенсії позивача з 01.01.2026 року його пенсія розрахована з 70% від сум грошового забезпечення та її підсумок (з надбавками) складає 26842,80 грн, проте відповідачем до виплати визначено 25950,00 грн, тобто максимальний розмір пенсії обмежений десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Суд вважає, обґрунтованими вимоги позивача про протиправність дій відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру його пенсії при здійсненні її перерахунку.

Пенсії військовослужбовців при будь-якому перерахунку не підлягають обмеженню, оскільки обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались ч.7 ст.43 Закону України №2262-ХІІ, проте вказані рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто з 20.12.2016 року положення ч.7 ст.43 Закону є такими, що втратили чинність.

Вказаний висновок суду зроблений на підставі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України повинні бути враховані при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Вказані висновки сформовані в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №620/1285/19, від 09.11.2020 року у справі №813/678/18, від 09.02.2021 року у справі №640/2500/18 та полягають у наступному.

Закон України №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом .

Згідно із Законом України від 24.12.2015 №848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.43 Закону №2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016року.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Відповідно до ст.1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.

Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенні до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.

Висновки Верховного Суду з цього питання є сталою судовою практикою та підтверджені у постанові від 25.01.2024 року у справі №300/2754/23.

Також суду вважає, що зниження розміру пенсії з 74% до 70% грошового забезпечення є протиправним, виходячи з наступного.

Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року (далі Закон України №3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України №1166-VII, який набрав чинності з 01.05.2014 року, до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ внесено зміни та відповідно цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами «70».

Вказаними законами не змінені положення ст. 63 Закону №2262-ХІІ, якою встановлені підстави та порядок перерахунку пенсії військовослужбовцям, у зв`язку з чим доводи позивача є обґрунтованими.

Вирішуючи спірні правовідносини в цій частині суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18.

Верховний Суд, зокрема в постанові від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 зазначив, що системний аналіз норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст.63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону№3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ , яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Практика Верховного Суду щодо визначення відсоткового розміру пенсії є сталою, відповідно до якої при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Таким чином, з урахування висновків суду викладених у цьому рішенні пенсія позивачу з 01.01.2026 року та при перерахунку на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 року повинна виплачуватись у розмірі 74% грошового забезпечення.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача у відзиві на позов на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки представник відповідача не заявив відповідного клопотання з цього приводу в установленому процесуальному законодавством порядку. Крім того, Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 зазначив, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення з 01.02.2023 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 за довідкою від 11.12.2025 року №ЮО101097 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 виходячи з 74% грошового забезпечення з 01.02.2023 року на підставі довідки від 11.12.2025 року №ЮО101097 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.01.2026 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, на підставі Закону України від 08.07.2011 № 3668 - VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату 01.01.2026 року пенсії ОСОБА_1 виходячи з 74% грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність на підставі Закону України від 08.07.2011 № 3668 - VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва