Рішення № 135292681, 22.07.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року № 320/41667/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Терлецька О.О.,

при секретарі судового засідання Ліхтанській А.П.,

за участю:

позивача- ОСОБА_1 ,

представника позивача - Федоренка О. П.,

представника відповідача - Кутєпова О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора в якому просить суд:

1. Стягнути з Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051), 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 217 447,44 грн. (двісті сімнадцять тисяч чотириста сорок сім грн. 44 коп.).

2. Стягнути з Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051), 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) компенсацію за вимушений прогул у розмірі 1 168 209 грн 48 коп.

Ухвалою від 10.06.2024 року було закрито провадження у справі в частині вимоги про стягнення компенсації за вимушений прогул у розмірі 1 168 209 грн 48 коп.

В частині вимог про компенсацію за невикористану відпустку позивач обґрунтовує їх тим, що розмір останньої був невірно визначений відповідачем внаслідок неправильного розрахунку заробітної плати та склав 39436,32 грн.

Від відповідача надійшов відзив в якому заперечував проти позовних вимог зазначаючи, що середній розмір заробітної плати позивача було розраховано вірно відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1992 № 100.

Дослідивши обставини справи та оцінивши доводи сторін суд зазначає наступне.

Наказом Генерального прокурора від 21.12.2019 № 2147ц ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях досудового розслідування у яких здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних правлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних проваджень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержання законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України та органів прокуратури.

На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 640/1153/20 наказом Генерального прокурора від 31.07.2023 № 944ц ОСОБА_1 поновлено на вказаній посаді з 25.12.2019.

Наказом Генерального прокурора від 02.08.2023 № 950ц ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу Генеральної прокуратури України у зв`язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 7 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру») з 03.08.2023.

Статтею 83 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).

Частиною першою статті 24 Закону № 504/96-ВР передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 504/96-ВР порядок обчислення, зокрема компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УІІ (далі - Закон № 1697-УІІ).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 16 Закону № 1697-УІІ незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з частинами першою та другою статті 82 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УІІ (далі - Закон № 1697-УІІ) прокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора. Прокурору, який має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Абзацами першим та другим пункту 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1992 № 100 (далі - Порядок № 100) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2023, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 розділу III Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно з законодавством та умовами трудового договору, а також до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю).

Пунктом 4 розділу III Порядку № 100 передбачено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Абзацом першим пункту 7 розділу IV Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Отже, Порядком № 100 передбачено чіткий механізм розрахунку середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, що унеможливлює розширене тлумачення вказаних норм в частині довільного визначення періоду, який враховується при її обчисленні.

Крім того, чинним законодавством визначено, що при розрахунку компенсації за невикористані відпустки також не враховуються такі періоди:

1) перебування у відпустках без збереження заробітної плати (статті 25, 26 Закону № 504/96-ВР);

2) час простою не з вини працівника, який оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (статті 34, 113 Кодексу законів про працю України);

3) робота в режимі неповного робочого тижня з причин, що не залежать від працівника (стаття 32 КЗпП України);

4) період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років або при наявності медичного висновку - до шести років (стаття 179 КЗпП України).

Відповідно до положень Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за всі дні невикористаних відпусток при звільненні ОСОБА_1 (з 03.08.2023) здійснювалося, виходячи з фактичного заробітку за 12 місяців роботи, що передували місяцю нарахування компенсації, якого у ОСОБА_1 не було, тому обчислення середньої заробітної плати проводилося, виходячи з розміру посадового окладу 7140,00 грн.

Отже, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 становить 234,74 грн.

У свою чергу, розмір нарахованої компенсації за 168 днів невикористаних відпусток, обчислений відповідно до положень абзацу першого пункту 7 розділу IV Порядку № 100, становить 39 436,32 грн (234,74 грн х 168 днів).

Згідно з нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податків, зобов`язаний утримувати:

- податок з доходів фізичних осіб у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;

- військовий збір.

Отже, відповідно до чинного законодавства з усіх нарахованих доходів утримуються обов`язкові платежі до бюджетів: військовий збір та податок з доходів фізичних осіб.

З огляду на викладене, Офісом Генерального прокурора Савенкову О.В. при звільненні виплачено компенсацію за всі дні невикористаних відпусток у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства України в розмірі 39436.32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 25 березня 2026 р.