Ухвала суду № 135292380, 31.03.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

31 березня 2026 року Справа № 280/2731/26 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69076, м.Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, 48А, код ЄДРПОУ 35037233) про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1), до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі- відповідач 2), у якому позивач просить:

визнати протиправними дії відповідача 1, а саме - дії на підставі заяви про примусове виконання рішення від 11.03.2026 адресовану до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо звернення до примусового виконання Постанови №55/1724 від 04.12.2025 (що ухвалена (постановлена) начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у справі про адміністративне правопорушення;

визнати протиправною та скасувати у повному обсязі постанову про відкриття виконавчого провадження №80550177 від 19.03.2026, ухвалену Головним державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дениско Світланою Вікторівною;

враховуючи як протиправні дії так і триваючу протиправну бездіяльність Державного виконавця зобов`язати відповідача - 2 здійснити дії у виконавчому проваджені №80550177 пов`язані із скасуванням у повному обсязі вжитих заходів направлених на примусове виконання виконавчого документу у виконавчому проваджені №80550177, а саме, постанови № 55/1724 від 04.12.2025;

з метою ефективного захисту порушених відповідачами прав позивача, (поновлення останнього у відповідних правах), враховуючи як протиправні дії так і триваючу протиправну бездіяльність Державного виконавця, керуючись приписами ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», зобов`язати відповідача-2 здійснити дії у виконавчому проваджені №80550177, а саме: дії направлені на повернення стягувачу (відповідачу-1) виконавчого документу у виконавчому проваджені №80550177, а саме: постанови №55/1724 від 04.12.2025;

судові витрати позивача пов`язані із розглядом справи покласти у повному обсязі на відповідачів у справі.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Згідно із пунктом 4 частини першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина 5 статті 5 КАС України).

За правилами частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що у цьому випадку позивачем заявлено різні позовні вимоги до різних відповідачів, які мають бути розглянуті за правилами ст. 260 та ст. 287 КАС України.

Так, позовні вимоги заявлені до відповідача 1 підпадають під ст. 260 КАС України та мають бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження. Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ст. 258 КАС України до шістдесяти днів. Строки подання заяв по суті у такій категорії, визначені ст. 261 КАС України та складають: для відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття. Апеляційна скарга на рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ст. 295 КАС України - протягом тридцяти днів.

В той же час, позовні вимоги заявлені до відповідача 2 мають бути розглянуті у порядку ст.287 КАС України, протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. Апеляційна скарга на судові рішення, визначені ст. 287 КАС України подається протягом десяти днів з дня проголошення.

Таким чином, позивачем у даній позовній заяві об`єднано позовні вимоги, щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду, що у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 КАС України.

При цьому, пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Суд також вважає за необхідне зазначити, що наведене вище порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, розгляд яких має відбуватися із особливостями порядку розгляду, а тому повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин.

Така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12 березня 2009 року (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22.10.1996; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, № 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року).

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30 травня 2013 року (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.

Одночасно, слід роз`яснити представнику позивача, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до суду із окремими позовними заявами від імені та в інтересах позивача.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69076, м.Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, 48А, код ЄДРПОУ 35037233) про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії, - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник