Ухвала суду № 135292091, 30.03.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання рішення суду

30 березня 2026 року Справа №200/4953/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2023 позов задоволено та зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на підставі оновленої довідки №33/25-3009 від 22.09.2021, виготовленою ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області», з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.

Рішення набрало законної сили 26.04.2023.

06.03.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну способу виконання рішення, у якому просить змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 274650,67 грн.

Ухвалою суду від 19.03.2025 вирішено розгляд заяви представника позивача про зміну способу виконання рішення суду у справі №200/4953/22 здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про зміну порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абз.3 п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у п.43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до ст.14 КАС України: судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша); судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч.2); невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (ч.3).

Згідно із ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також ст.14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та від 18.05.2022 у справі №140/279/21.

Згідно із ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в ч.1 цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Абзацом першим ч.3 ст.378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (абз.2 ч.3 ст.378 КАС України).

Отже, з наведених положень ст.378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців.

Листом від 26.02.2026 № 0500-0203-8/19078 відповідачем було повідомлено позивачу, що нарахована загальна сума доплати за результатами перерахунків згідно рішення у справі №200/4953/22 з урахуванням виплачених сум за період з 01.12.2019 по 31.05.2023 склала 274650,67 грн.

Станом на дату розгляду заяви про зміну порядку виконання судового рішення заборгованість у розмірі 274650,67 грн., позивачу не сплачена. Доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду у справі № 200/4953/22 шляхом стягнення ГУ ПФУ в Донецькій області заборгованості з виплати перерахованої пенсії у розмірі сумі 274650,67 грн. на користь позивача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Керуючись ст. 241, 243, 248, 256, 378 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення, - задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2023 у справі № 200/4953/22 щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки №33/25-3009 від 22.09.2021, виготовленою ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області», з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії на: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2023 у загальній сумі 274650,67 грн.».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Шинкарьова