Ухвала суду № 135291907, 30.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

30 березня 2026 р.Справа №160/7497/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інги Миколаївни про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

27.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 10.03.2026 №474/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 »;

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України в частині призначення перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інги Миколаївни на підставі скарги Київської окружної прокуратури міста Харкова від 09.12.2025 № 50-106-6018ВИХ-25, за результатом якої Міністерством юстиції України вже було видано Наказ №2667/7 від 22.12.2025 «Про залишення скарги без розгляду по суті».

30.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інги Миколаївни про забезпечення позову, у якій позивач просить:

- до набрання законної сили судовим рішення у справі №160/6936/26, вжити заходи забезпечення позову Державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання наказу протиправним та його скасування, шляхом зупинення дії Наказу Міністерства юстиції України від 10.03.2026 № 474/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 », яким призначено проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо реєстраційної дії №1004801020000095679 та зупинення проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інги Миколаївни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо реєстраційної дії №1004801020000095679 на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 10.03.2026 №474/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 ».

Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує очевидною протиправністю спірних дій та рішень відповідача, що полягають у грубому порушенні Конституції і законів України при їх вчиненні і прийнятті. Також заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову обумовить реалізацію вочевидь незаконного акту індивідуальної дії, яке є предметом оскарження в межах даної справи.

Розглянувши заяву Державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інги Миколаївни про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд при розгляді даної заяви враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України", в якій суд зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, та і за законом.

Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92270719) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17.

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд зупинити дію Наказу Міністерства юстиції України від 10.03.2026 №474/7 «Про проведення камеральної перевірки Державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 » до набрання законної сили судовим рішення у справі.

Позивач стверджує, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, правовідносини стануть видозміненими, що для забезпечення ефективного захисту прав позивача необхідно буде ініціювання нових судових проваджень, а потенційне рішення щодо визнання протиправним та скасування наказу від 10.03.2026 №474/7 втратить сенс, оскільки можливе виникнення нових обставин, які матимуть наслідком оскарження вже результатів перевірки.

Наведене свідчить, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову при ймовірному задоволенні позову позивача, заявнику необхідно буде докладати додаткових зусиль для стягнення шкоди, завданої незаконними рішеннями відповідача або вживати заходів щодо захисту своїх інтересів при можливому оскарженні результатів проведеної перевірки.

Суд також зауважує, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити подальше виконання професійних обов`язків, завдати шкоди діловій репутації, правам і законним інтересам позивача, створити ризик дисциплінарних наслідків та судових процесів.

Також, для відновлення ділової та професійної репутації заявника необхідно буде докласти значних зусиль.

Відтак, суд дійшов висновку, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звертається до суду, що є достатньою підставою для забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову в частині зупинення проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інги Миколаївни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо реєстраційної дії №1004801020000095679 на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 10.03.2026 №474/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 », задоволенню не підлягають, оскільки не є належним шляхом забезпечення позову в розумінні ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, заява Державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інги Миколаївни про забезпечення позову у справі №160/7497/26 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інги Миколаївни про забезпечення позову - задовольнити частково.

Зупинити дію Наказу Міністерства юстиції України від 10.03.2026 №474/7 «Про проведення камеральної перевірки Державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 », яким призначено проведення камеральної перевірки Державного реєстратора Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інги Миколаївни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстраційної дії №1004801020000095679 - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

У задоволені іншої частини заяви - відмовити.

Стягувач: Державний реєстратор Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інга Миколаївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржник: Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622).

Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред`явлення ухвали до виконання 3 (три) роки.

Відповідно до статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна