Рішення № 135291886, 30.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 рокуСправа №160/31230/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та скасувати відповідне рішення від 29.04.2025 №050130001148;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням пільгового стажу за Списком №1, який становить 09 років 03 місяці 12 днів і підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ТОВ «Трест «Коксохіммонтаж» від 01.06.2012 №78 та від 25.10.2013 №196, ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 29.05.2024 №05-01/20/439;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби у лавах Збройних Сил України з 22.06.1992 по 20.04.1994.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) з наданням необхідних документів. Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 29.04.2025 № 050130001148 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1. Мотивування прийнятого відповідачем рішення обумовлено тим, що підтверджений за поданими документами страховий стаж ОСОБА_1 становить 34 роки 11 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 07 років 08 місяців 15 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 05 років 09 місяців 07 днів. Крім того, за доданими документами до страхового стажу ОСОБА_1 не враховано період проходження військової служби згідно із військовим квитком серії НОМЕР_2 з 22.06.1992 до 20.04.1994, оскільки прізвище мовою оригіналу « ОСОБА_2 » не відповідає паспорту « ОСОБА_3 ». Позивач вважає, що надані ним документи в повній мірі підтверджують стаж його роботи, тому рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач до суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.04.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону №1058-IV.

Рішенням від 29.04.2025 №050130001148 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. У рішенні вказано, що вік заявника - 50 років 11 місяців 2 дні. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 1 статті 26 Закону №1058-IV, становить 35 років. Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058-IV, у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком така особа набуде після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу від 25 до 35 року. У разі відсутності необхідного страхового стажу право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу - від 15 років. Право на пенсію відповідно до пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Згідно з пунктом другим частини другої статті 114 Закону №1058-IV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Страховий стаж особи становить 34 роки 11 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком №1 становить 7 років 8 місяців 15 днів, за Списком № 2 становить 5 років 9 місяців 7 днів. За доданими документами до страхового стажу не враховано період проходження військової служби згідно із військовим квитком НОМЕР_2 від червня 1992 з 22.06.1992 до 20.04.1994, оскільки прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає паспорту « ОСОБА_3 ».

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:

ТП = Св : В, де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 62 Закону № 1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі Порядок №637) передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок №637) визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядок №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній відповідних записів.

Згідно з довідкою Приватного акціонерного товариства «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» від 29.05.2024 №05-1/20/439 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день на ПрАТ «АКХЗ»

за період з 06.10.1995 до 22.12.2003 08 р. 02 м. 16 дн. виконував роботи у спеціалізованому цеху з ремонту коксохімічного (СЦРКО №2) за професією монтажника устаткування КХП дільниці з ремонту коксових цехів (КЦ №1-4), що передбачена Списком №1, розділ IV, п/р-1, позиція 4.1а-3, постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Накази про результати атестації робочих місць від: 06.05.1995 №157 (вперше), 03.12.2001 №299-к. Робітники ремонтних служб, зайняті ремонтом устаткування в місцях його встановлення на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, також користуються таким правом;

за період з 23.12.2003 до 04.05.2009 04 р.04м. 11 дн. виконував роботи у спеціалізованому цеху з ремонту коксохімічного обладнання (СЦРКО 2) за посадами: майстра з ремонту коксохімічного обладнання основних цехів, старшого майстра з ремонту коксохімічного обладнання основних цехів, що передбачені Списком №2, розділ IV, позиція 4б, постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Накази про результати атестації робочих місць від: 14.06.2002 №150, 12.06.2007 №371;

за період з 05.05.2009 до 31.08.2010 - 01р. 03м. 26 дн. виконував роботи у виробництві коксового цеху (КЦ №4) за посадою начальника дільниці коксосортировки, що передбачена Списком №2, розділ IV, позиція 4б, постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Накази про результати атестації робочих місць від: 14.06.2002 №150, 12.06.2007 №371.

За період роботи відпустку без оплати, протягом більш ніж 30 календарних днів, не використовував. У довготривалих і короткочасних відрядження не був. Прогулів немає. До іншої роботи не залучався.

З долученої до матеріалів копії розрахунку страхового та пільгового стажу за формою РС-право вбачається, що до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 зараховано, серед іншого, період роботи з 06.10.1995 до 05.05.2000, з 03.12.2001 до 22.12.2003.

Водночас, період з 06.05.2000 до 02.12.2001 пенсійним органом до пільгового стажу позивача не зараховано, при цьому у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо підстав та причин неврахування зазначеного періоду до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1.

Як зазначалося вище, згідно з довідкою Приватного акціонерного товариства «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» від 29.05.2024 №05-1/20/439 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на ПрАТ «АКХЗ» у період з 06.10.1995 по 22.12.2003 (08 років 02 місяці 16 днів). У зазначений період позивач виконував роботи у спеціалізованому цеху з ремонту коксохімічного обладнання (СЦРКО №2) за професією монтажника устаткування коксохімічного виробництва дільниці з ремонту коксових цехів (КЦ №1 4), що передбачена Списком №1, розділ IV, підрозділ 1, позиція 4.1а-3, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Зазначеною довідкою також підтверджено, що атестація робочих місць проводилася відповідно до наказів від 06.05.1995 №157 (первинна атестація) та від 03.12.2001 №299-к. Крім того, у довідці зазначено, що робітники ремонтних служб, зайняті ремонтом устаткування у місцях його встановлення на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, де основні працівники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, мають право на відповідні пільги за умови зайнятості на таких роботах повний робочий день.

Отже, надана довідка підтверджує безперервність виконання позивачем робіт за професією, яка віднесена до Списку №1, у період з 06.10.1995 до 22.12.2003, що свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для неврахування пенсійним органом періоду з 06.05.2000 до 02.12.2001 до пільгового стажу позивача.

Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ «КОКСОХІММОНТАЖ» від 01.06.2012 №78 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день на ТОВ «ТРЕСТ «КОКСОХІММОНТАЖ» у період з 01.08.2011 до 01.06.2012 (0 р. 10 міс. 1 д.), виконував роботи зі шкідливими умовами праці за професією посадою майстер, що передбачена Списком №1 розділ IV підрозділ 4.2., постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Період роботи ОСОБА_1 з 01.08.2011 до 01.06.2012 зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1, що підтверджується копією розрахунку страхового та пільгового стажу за формою РС-право.

Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ «КОКСОХІММОНТАЖ» від 25.10.2013 №196 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день на ТОВ «ТРЕСТ «КОКСОХІММОНТАЖ» у період з 01.08.2013 до 25.10.2013 (0 р. 2 міс. 25 д.), виконував роботи зі шкідливими умовами праці за професією посадою майстер, що передбачена Списком №1 розділ IV підрозділ 4.2., постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

З долученої до матеріалів копії розрахунку страхового та пільгового стажу за формою РС-право вбачається, що до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1, сере іншого, зараховано період з 01.08.2013 до 24.10.2013, тоді як день «25.10.2013» пенсійним органом до пільгового стажу позивача за Списком №1 не зарахований.

Суд звертає увагу, що у довідці Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСТ «КОКСОХІММОНТАЖ» від 25.10.2013 №196 наявне виправлення, а саме: над датою « 25 жовтня 2013 р.» від руки зазначено число « 24». Разом з тим суд зазначає, що відсутні підстави вважати таке виправлення належним та достовірним, оскільки з матеріалів справи неможливо встановити, ким саме внесено відповідне виправлення, а також воно не посвідчене належним чином (підписом відповідальної особи та печаткою підприємства).

За таких обставин, періоди роботи ОСОБА_4 з 06.05.2000 до 02.12.2001, 25.10.2013 підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача Списком №1.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням зарахованого пенсійним органом пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 (7 років 8 місяців 15 дів), а також зарахованих судом у цій справі періодів (з 06.05.2000 до 02.12.2001, 25.10.2013), загальний пільговий стаж позивача за Списком №1 становить 9 років 3 місяці 13 днів.

Щодо врахування до страхового стажу позивача строкової військової служби (з 22.06.1992 до 20.04.1994), суд зазначає таке.

З долученої копії військового квитка позивача серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 22.06.1992 до 20.04.1994.

Також, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 міститься запис №2 про те, що у період з 22.06.1992 до 21.04.1994 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу.

Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону Україну «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону Україну «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби з 22.06.1992 до 20.04.1994 визначено невідповідність зазначених у військовому квитку даних щодо прізвища позивача його паспортним даним (« ОСОБА_2 » - « ОСОБА_3 »).

З цього приводу, суд зазначає, що матеріали справи місять копію паспорту серії НОМЕР_3 , виданого 28.12.2000, де зазначено ПІБ позивача: « ОСОБА_1 ») та копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків № НОМЕР_4 на ім`я « ОСОБА_1 ».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що записи військового квитка серії НОМЕР_2 , стосуються саме позивача ОСОБА_1 .

З урахуванням даних паспорту, трудової книжки та військового квитка, суд дійшов висновку, що усі ці документи належать одній особі позивачу у цій справі, а невідповідність зазначених у військовому квитку даних щодо прізвища позивача його паспортним даним не може вважатися належною підставою для відмови у зарахуванні періоду служби до страхового стажу.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби з 22.06.1992 до 20.04.1994.

Також, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами, проте як свідчать матеріали справи, відповідач таким правом не скористався.

Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

За таких обставин, суд приходить до висновку про передчасність та протиправність відмови відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним й скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 29.04.2025 №050130001148 про відмову у призначенні пенсії позивачу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідність поданих ОСОБА_1 документів для призначення пенсії була досліджена відповідачем поверхнево, неповно та не всебічно, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Також, суд зазначає, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії, відповідачем мають бути взяті до уваги довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.06.2012 №78, від 25.10.2013 №196, від 29.05.2024 №05-1/20/439.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 , є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1937,92 грн, що документально підтверджується квитанцією №1051-8788-8605-1386 від 29.10.2025.

Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.04.2025 №050130001148 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 22.06.1992 до 20.04.1994.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи з 06.05.2000 до 02.12.2001, 25.10.2013.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням пільгового стажу за Списком №1, який становить 09 років 03 місяці 13 днів згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.06.2012 №78, від 25.10.2013 №196, від 29.05.2024 №05-01/20/439, та з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1 937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 копійки.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар