Рішення № 135291594, 17.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року Справа № 160/1831/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача Волонина А.А., представника відповідача Михайленко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15 січня 2026 року №2-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09 грудня 2025 року №144-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку відносно позивачки було порушено дисциплінарне провадження. За результатами розгляду дисциплінарного провадження, відповідачем було винесено наказ від 15 січня 2026 року №2-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким застосовано до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (пункт 1 наказу) та вжито заходи, передбачені абзацом 4 частини першої статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» (пункт 2 наказу) (було внесено відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення). Позивач не погоджується із оскаржуваним наказом, оскільки вважає його необґрунтованим, протиправним та такими, що порушує його права та законні інтереси, оскільки було порушено норму пункту 2 Порядку №1039 в частині не визначення повноважень дисциплінарної комісії та не визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії, відсутність будь-яких документів чи матеріалів, що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку, що є грубим порушенням формування дисциплінарної справи. Матеріалами дисциплінарної справи не підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 усіх складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) у зв`язку з неналежним виконанням покладених на неї посадових обов`язків; вини. Не враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди. Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.

29.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

16.02.2026 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що в період перебування на посаді позивач відповідно до вимог п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 28 Закону №1700-VII не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, не повідомлено не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вона дізналася про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, не вжито заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. При цьому, лише 25 листопада 2025 року позивачем своєму керівнику подано повідомлення про потенційний конфлікт інтересів (№21714/04-36-04-07-12), в якому вказано, що з метою упередження будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів під час виконання наданих службових повноважень, «інформує,що її близька особа чоловік ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) має у власності земельну ділянку. яку надає в оренду ФГ «Сокіл» ОСОБА_3 . З приводу цього позивач зазначає що ніякого впливу та ні яких дій по відношенню до ФГ «Сокіл» ОСОБА_3 при виконання своїх функціональних повноважень не здійснювала. Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.11.2025 №1030 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 » усунуто позивачку, як головного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім) рису, бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі у його прийнятті з питань стосовно ФГ «Сокіл» ОСОБА_3 ( код НОМЕР_2 ); визначено іншу особу підпорядкованого підрозділу, яка буде здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства розгляд та прийняття рішень, вчинення дій стосовно суб`єктів господарювання, зазначених у пп.1.1 п. 1 цього наказу; забезпечено інформування Позивача про прийняте рішення. Наказом відповідача від 09.12.2025 року №144-дп порушено дисциплінарне провадження відносно позивача, утворено Дисциплінарну комісію, якій доручено здійснити дисциплінарне провадження. Дисциплінарною комісією відповідача 09 січня 2026 року на ім`я керівника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області складено подання №466/144-дп/04-36-04--ДК, в якому вказано, що за результатами розгляду дисциплінарної справи №63 комісією зроблено висновок про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, визначеного п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII, а саме: позивач, перебуваючи на відповідній посаді, не було врегульовано протягом терміну, встановленого п. 2 ст. 28 Закону №1700-VII потенційний конфлікт інтересів, ОСОБА_1 з близькою особою (чоловіком) ОСОБА_2 , яки отримував дохід від надання майна в оренду ФГ «Сокіл» ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та рекомендовано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. 09 січня 2025 року позивачем подано керівнику Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення (477/04-36-04-ДК), ідентичні поясненням, поданим Дисциплінарній комісії 18 грудня 2025 року. Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.01.2025 року №2-дс позивачу на підставі ст. 66 Закону №889-VIII оголошено зауваження. В мотивувальній частині наказу вказано, що дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ відповідача розглянуто дисциплінарну справу №168 щодо позивача, комісія дійшла висновку про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, визначеного п. 5 ч.2 статті 65 Закону №889-VIII. За результатами розгляду дисциплінарною комісією внесено подання керівнику відповідача від 09.01.2026 року №466/144-дп/04-36-04-ДК, в якому рекомендовано розглянути питання про застосування до позивача (головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім) рису, бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області) дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження за порушення вимог п.2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII. Оскільки факт вчинення проступку позивачем підтвердився за результатами проведеного дисциплінарного провадження на позивача накладено відповідне стягнення. Підстава: подання дисциплінарної комісії від 09.01.2026 року № №466/144-дп/04-36-04-ДК, пояснення позивача від 09.01.2026 року. Тобто до позивача застосовано найбільш лояльний вид дисциплінарного стягнення. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вважає, що наказ Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №2-дс від 15.01.2026 року «Про притягання до дисциплінарної відповідальності» правомірним, прийняти у відповідно до вимог чинного законодавства та таким, що не підлягає скасуванню.

25.02.2026 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

17.03.2026 року у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22 листопада 2024 року за №1053-о призначена на посаду головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Управлінським рішенням в.о. начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області до доповідної записки від 08 грудня 2025 року №22551/04-36-04-01-07 заступника начальника управління начальника відділу аналітичної роботи було ініційовано дисциплінарне провадження відносно позивача головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09 грудня 2025 року №144-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку відносно позивача було порушено дисциплінарне провадження.

За результатами розгляду дисциплінарного провадження, відповідачем було винесено наказ від 15 січня 2026 року №2-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (пункт 1 наказу) та вжито заходи, передбачені абзацом 4 частини першої статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» (пункт 2 наказу) (було внесено відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення).

Позивач вважає вказаний наказ про накладення дисциплінарного стягнення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 889-VIII, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 4 Закону № 889-VIII, державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Також, пункт 3.6 розділу 3 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом за №52 від 02.09.2019 передбачає, що працівники зобов`язані вживати заходів щодо запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів, дотримуватись вимог фінансового контролю.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону № 889-VIII, на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII).

За правилами статті 1 Закону № 1700-VІІ, корупційне правопорушення діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону № 1700-VІІ, особи, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Відповідно до частини 1-3, статті 28 Закону № 1700-VІІ, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII, дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Так, судом встановлено, що наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 15 січня 2026 року №2-дс застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (пункт 1 наказу) та вжито заходи, передбачені абзацом 4 частини першої статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» (пункт 2 наказу) (було внесено відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення)

Так поданням Дисциплінарної комісії від 09.01.2026 року №466/144-дп/04-36-04-ДК було, зокрема, встановлено наступне:

- Факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку: за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією зроблено висновок про наявність у діях головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім) рису, бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 дисциплінарного проступку визначеного пунктом 5 частини 2 статті 5 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», (із змінами), невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, а саме: перебуваючи на посаді з 24.11.2024 року встановлено наявність не врегульованого протягом визначеного ст. 28 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (із змінами) терміну потенційного конфлікту інтересів ОСОБА_1 з близькою особою (чоловік) ОСОБА_2 , якій отримував дохід від надання майна в оренду ФГ «Сокіл» ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ 24994040). Наказ ГУ ДПС «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 » складено 26.11.2025 за №1030;

- Ступінь вини державного службовця: порушення вимог ст. 28 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (із змінами) пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (із змінами)»;

- Характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків: в діях головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім) рису, бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 характер дисциплінарного проступку визначеного пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», (із змінами), невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

- Висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку: За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією зроблено висновок про наявність у діях головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім) рису, бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку визначеного пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарним проступком ОСОБА_1 є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників прийнятих у межах повноважень, посадової інструкції державного службовця;

- Вид дисциплінарного стягнення: Дисциплінарною комісією рекомендовано застосувати до головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім) рису, бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (пункт 2 частини 1 статті 66 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (зі змінами). Враховуючи пом`якшуючи обставини вчинення дисциплінарного проступку, а саме позитивну характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, стаж роботи на посаді Дисциплінарною комісією рекомендовано застосувати до головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім) рису, бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 менш суворе дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (пункт 1 частини 1 статті 66 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (31 змінами).

Так, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1700-VІІ, потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Згідно з методичними рекомендаціями «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції», наданих Національним агентством з питань запобігання корупції від 21.10.2022 № 13, роз`яснено, що приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Згідно пункту 1.6. розділу І Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5 дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Згідно з пунктом 2.4. розділу ІІ Методології проведення антикорупційної експертизи, дискреційні повноваження мають такі ознаки:

1) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд оцінювати юридичний факт (фактичний склад), внаслідок чого можуть виникати, змінюватись або припинятись правовідносини;

2) дозволяють на власний розсуд обирати одну із декількох запропонованих у нормативно-правовому акті, проекті нормативно-правового акта форм реагування на цей юридичний факт;

3) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд вибирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації;

4) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) обрати форму реалізації своїх повноважень - видання нормативного або індивідуально-правового акта, вчинення (утримання від вчинення) адміністративної дії;

5) наділяють орган (особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення;

6) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд визначати спосіб виконання управлінського рішення, у тому числі передавати виконання прийнятого рішення підлеглим особам, іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, встановлювати строки і процедуру виконання.

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.11.2024 року №1053-о позивача переведено на посаду головного держаного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім) рису, бобових культур і насіння олійних культур оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Серед основних посадових обов`язків позивача, згідно посадової інструкції за цією посадою, затвердженої 16.06.2025 року, визначено: - забезпеченням контролю за своєчасністю подання податкової звітності по податку на додану вартість; - забезпечення достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість; - проведення камеральних перевірок, аналізу реєстрів проведених камеральних перевірок щодо виявленнях порушень вимог законодавства з питань адміністрування податку на додану вартість, контроль за надходженням до бюджету донарахованих сум за результатами камеральних перевірок податкової звітності по податку на додану вартість; - складання протоколів про адміністративні правопорушення, застосування штрафних(фінансових) санкцій по податку на додану вартість; опрацювання заяв платників податків про повернення помилково та /або надмірно оплачених грошових зобов`язань по податку на додану вартість.

Так, судом не встановлено, що позивач перебував в умовах суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень у відношенні до ФГ «Сокіл», від яких її близька особа, чоловік, отримує дохід.

Відповідно до пояснювальної записки начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур Любові Клімович зазначено, що згідно наданих пояснень Марченко О.Л. від 17.12.2025 року за №23221/04-36-04-12-07 повідомлено, що будь-які дії по відношенню Фермерського господарства «Сокіл» при виконання своїх функціональної обов`язків не здійснювала.

Аналізуючи сутність поняття конфлікту інтересів у розумінні Закону №1700-VII, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №826/15347/17 зазначив, що поняття потенційного конфлікту інтересів, включає в себе поняття неупередженості та об`єктивності при вчиненні чи не вчиненні певних дій під час виконання повноважень. При цьому поняття потенційного конфлікту інтересів значно ширше і потребує з`ясування інших ознак, а саме, наявності у особи приватного інтересу.

Потенційний конфлікт інтересів - це конфлікт інтересів, який може виникнути в майбутньому. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Крім того, у вищевказаній постанові у справі № 826/15347/17 Верховний Суд наголосив на тому, що потенційний конфлікт інтересів, як і реальний конфлікт інтересів має три елементи.

Перший елемент - це наявність у державного службовця повноваження, які можуть бути використані для задоволення приватного інтересу. Другий елемент - це наявність у державного службовця приватного інтересу в тій сфері, в якій він виконує зазначені вище повноваження. І третій елемент - це ризик впливу приватного інтересу державного службовця на об`єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених обов`язків та повноважень в майбутньому.

При цьому, всі три елементи повинні бути доведені, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що під час судового розгляду справи відповідач не зазначив, в чому полягав потенційний конфлікт інтересів позивача, не проаналізував усі три елементи потенційного конфлікту інтересів, фактично висновок базується на припущеннях суб`єкта владних повноважень, а не реальних доказах.

Крім того, передбачений пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону «Про запобігання корупції» обов`язок державного службовця повідомити керівника про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався про наявність такого конфлікту, має на меті забезпечення вжиття керівником заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів підлеглої особи шляхом прийняття відповідного рішення у дводенний строк. Момент, коли державний службовець дізнався про наявність у нього конфлікту інтересів, має бути зумовлений об`єктивними обставинами, за яких у сфері його службових повноважень виникає приватний інтерес або приватні інтереси перетинаються зі службовими повноваженнями. Водночас, Закон прямо не вказує на форму такого повідомлення, у якій державний службовець має донести інформацію про конфлікт інтересів до керівника, та не передбачає порядок обліку таких повідомлень в державному органі.

Відповідач, приймаючи спірний наказ про застосування дисциплінарного стягнення, а також, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, не зазначив та не навів жодного випадку розгляду та вирішення питання щодо реалізації та здійснення такої реалізації позивачем своїх службових повноважень за посадою стосовно Фермерського господарства «Сокіл», також не надав суду будь-яких належних доказів існування таких обставин при проходженні позивачем державної служби в органах податкової служби.

Як наслідок, позивач, виконуючи свої службові повноваження державного службовця, реалізація яких не стосувалася Фермерського господарства «Сокіл», не перебував в умовах суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, тобто, не перебував в умовах конфлікту інтересів, визначеного Законом України «Про запобігання корупції».

Відсутність у позивача конфлікту між приватним інтересом та службовими повноваженнями і сферою їх реалізації, за таких обставин не утворює порушення ним вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 3.6 розділу 3 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом за №52 від 02.09.2019, висновок про допущення якого слугував підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та винесення оскаржуваного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», вимог п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889, пункту 3.6 розділу 3 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України за №52 від 02.09.2019, що виразився в не врегулюванні потенційного конфлікту інтересів по підприємству Фермерського господарства «Сокіл» від яких її близька особа, чоловік, отримує дохід.

При цьому, суд не досліджує порушення чи дотримання відповідачем строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки суд дійшов висновку про відсутність факту дисциплінарного проступку зі сторони позивача.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарний проступок - це протиправна винна дія або бездіяльність чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина 1 статті 65 Закону № 889).

Поряд з цим, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

У той же час, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 (далі - Порядок № 1039).

Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Слід зауважити, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом № 889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.

Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 року у справі № 140/2819/19, від 26 січня 2021 року у справі № 420/2949/19, від 04 вересня 2020 року у справі № 826/6165/17.

Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 140/2819/19 суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Приймаючи до уваги цей факт, суд зазначає, що висновок службового розслідування не підтверджує порушення позивачем пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», в частині не врегулювання потенційного конфлікту інтересів, що вказує на відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, оскільки матеріалами справи підтверджено протилежне.

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.

Суб`єкт владних повноважень, у свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами дисциплінарної справи, тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновках за результатами дисциплінарного провадження фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення дисциплінарного провадження, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час такого провадження поясненнями та документами, тобто обґрунтовано з урахуванням всіх обставин, що мають значення для подальшого прийняття рішення за наслідками такого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З аналізу вказаних положень та зважаючи на докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15 січня 2026 року №2-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» не може вважатися прийнятим безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, а відтак, не може відповідати критеріям правомірності, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1064,96 грн., що документально підтверджується квитанцією №1571-3667-3387-8025 від 30.01.2026 року.

З урахуванням положень статті 139 КАС України та відповідно до задоволених вимог, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в розмірі 1064,96 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15 січня 2026 року №2-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 30.03.2025 року.

Суддя М.В. Дєєв