Єдиний державний реєстр судових рішень Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3058/26
Номер провадження 1-кс/711/1031/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2026 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000700 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 04.02.2025 вироком Жашківського районного суду Черкаської області за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді з клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів. При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави призначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбав психотропну речовину - амфетамін, обіг якого обмежено, у невстановленій в ході досудового розслідування кількості, але не менше 11,623 г, для подальшого збуту, тобто продажу за гроші фізичним особам, та зберігав його в домоволодінні, за адресою: АДРЕСА_1 , з цією метою.
15.03.2026, близько 14 год. 38 хв. ОСОБА_5 , за допомогою мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 , шляхом розмов, використовуючи умовні слова, домовився (узгодив час та місце) про збут вказаної психотропної речовини ОСОБА_7 , який достовірно знаючи, що ОСОБА_5 займається незаконним збутом амфетаміну, надав працівникам поліції добровільну згоду на участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини, у якій і прийняв участь як покупець.
Після чого, 15.03.2026, близько 14 години 51 хвилини, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою проживання: АДРЕСА_1 , під час зустрічі з ОСОБА_7 , діючи згідно з попередніми домовленостями між ними, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 5000 гривень, за що умисно, незаконно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, передав останньому згорток з фольги, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, що є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 11,623 г, яка відповідно до таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України 01.08.2000 № 188, є великими розмірами,
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропної речовини, у великих розмірах, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 309 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, для подальшого збуту, яку зберігав до 24.03.2026 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
24.03.2026 в період часу з 16 год. 04 хв. по 19 год. 35 хв. працівниками поліції у ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною, яка є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 3,451 г., відповідно до таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України 01.08.2000 № 188, вказана маса є великими розмірами, яку ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, зберігав з метою подальшого збуту.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, у великих розмірах, вчинене повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 309 КК України.
24.03.2026 ОСОБА_5 затриманий згідно ст.208 КПК України.
25.03.2026 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень підтверджується: розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: візуальне спостереження (протокол № 246/69/07-2026 від 20.01.2026; № 6150/14/22-2025 від 08.10.2025;); зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (протокол № 3344/69/07-2025 від 09.12.2025; № 3345/69/07-2025 від 09.12.2025; № 3347/69/07-2025 від 09.12.2025; № 252/69/07-2026 від 20.01.2026; висновком експерта № СЕ-19/124-26/3356-НЗПРАП; протоколом видачі предмета від 15.03.2025; допитом свідка ОСОБА_7 ; протоколом обшуку від 24.03.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Санкцією ч.2 ст.307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, застосування вказаного запобіжного заходу також унеможливить незаконний вплив на свідків та понятих підозрюваним ОСОБА_5 , адже останні були залучені при проведенні слідчих дій за участю підозрюваного, а також на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з якими, відповідно до матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_5 систематично і тісно спілкується з приводу зберігання та збуту психотропних речовин та наркотичних засобів.
Ураховуючи, що ОСОБА_5 є працездатною особою, однак не працює і офіційних доходів не має, вказане може свідчити про те, що діяльність, пов`язана з незаконним обігом психотропної речовини та наркотичних засобів, є джерелом його доходу, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері.
Крім цього, наразі не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до вчинення злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_5 , а тому, перебуваючи на волі, він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даних злочинів.
Таким чином, органом досудового розслідування відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з метою схилити останніх до надання завідомо неправдивих показань, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що він офіційно не працює та підозрюється у вчиненні тяжких умисних злочинів з корисливих мотивів, запобігти наведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків не здатен жоден більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає необхідним застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 виключно у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин кримінального провадження, необхідно визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останньої бажання перешкоджати досудовому розслідування у кримінальному провадженні та в повному обсязі виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки та відповідно до ч.5 ст.182 КПК України визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У вказаному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків.
Крім того, орган досудового розслідування вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ряд обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, експертами, а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000700 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.307 КК України. Встановлено, що ряд осіб на території м. Жашків причетні до розповсюдження наркотичних засобів. Під час оперативної закупки було здійснено купівлю амфетаміну на суму 5000 грн. До вказаного правопорушення причетний ОСОБА_5 , було здійснено обшук за місцем його проживання та вилучено амфетамін, що кваліфіковано у великих розмірах. Даний злочин вчинив на іспитовому строці. Додав, що наявні ризики переховування та продовження вчинення кримінального правопорушення, так як раніше судимий. Вважає системою. Експертизи вилучених предметів ще не завершено у повному обсязі. Тому є ризик впливу на свідків та експертів. Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів. При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави призначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому зсіданні підтримала прокурора, додала, що строк досудового розслідування закінчується 25.05.2026.
Адвокат ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання. Вказав на відсутність підтвердження ризиків. Звертає увагу, що ОСОБА_5 безробітний, а тому така застава непосильна. Просить застосувати цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000700 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.307 КК України.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
24.03.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
25.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: візуальне спостереження (протокол № 246/69/07-2026 від 20.01.2026; № 6150/14/22-2025 від 08.10.2025;); зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (протокол № 3344/69/07-2025 від 09.12.2025; № 3345/69/07-2025 від 09.12.2025; № 3347/69/07-2025 від 09.12.2025; № 252/69/07-2026 від 20.01.2026; висновком експерта № СЕ-19/124-26/3356-НЗПРАП; протоколом видачі предмета від 15.03.2025; допитом свідка ОСОБА_7 ; протоколом обшуку від 24.03.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" №35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків/експертів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чиномта продовжити вчинювати кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_5 тяжкого злочину, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, передбаченого ч.2ст.307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому враховуючи тяжкість можливого майбутнього покарання існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При цьому не надано доказів сторони захисту з приводу неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , також враховано, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, що суттєво впливає на суспільний інтерес до кримінального провадження. В умовах сьогодення, інтерес суспільства та значимість боротьби зі злочинами у сфері обігу наркотичних засобі, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення значно підвищився, про що вказують і активні дії держави, які допомогли виявити та затримати причетних до розповсюдження наркотичних засобів великої кількості осіб. Саме затримання є показником та гарантом для суспільства щодо запобігання подальшого вчинення подібних кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності таких ризиків, як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, та можливість незаконно впливати на свідків та в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість можливого покарання і під тягарем відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі, може залишити місце свого проживання, та таким чином останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим останній перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань, шляхом підкупу, погроз чи іншого, а також останній зможе контактувати з іншими особами, ймовірно причетними до вчинення злочину, з метою побудови власної версії виправдання своїх дій та вживати таким чином заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст.23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім цього, наразі не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до вчинення злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_5 , а тому, перебуваючи на волі, він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даних злочинів, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.4 ст.177 КПК України.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_5 є працездатною особою, однак не працює і офіційних доходів не має, вказане може свідчити про те, що діяльність, пов`язана з незаконним обігом психотропної речовини та наркотичних засобів, є джерелом його доходу, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері (п.4 ст.177 КПК України).
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, в яких ОСОБА_5 підозрюється, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсів пов`язаних зі збутом психотропної речовини, у великих розмірах, від яких отримував доходи, що в сукупності може спонукати його до продовження вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень чи вчинення інших, що свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваним та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
Слідчий суддя також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 , має постійне місце проживання, не одружений, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність зазначених стороною захисту обставин, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення взагалі.
В свою чергу, на підставі наданих матеріалів, слідчий суддя оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, який раніше судимий, вік, стан здоров`я, сімейний стан.
При цьому, враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів, що спричиняє шкоду здоров`ю населення, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.
Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваного зі свідками, понятими, а також можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваним, створює істотну загрозу іншим членам суспільства. Крім того, особливої уваги заслуговує документування вчинення кримінального правопорушення, перебуваючи на іспитовому строку, пов`язаного із розповсюдженням наркотичних засобів за умов відсутності інших джерел доходу, що категорично спростовує посилання сторони захисту на недоведеність наявності ризиків.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Враховуючи доводи сторони обвинувачення про можливість нівелювання ризиків, застосувавши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у максимальному розмірі для даного виду злочину, приходжу до висновку у відповідності до положень ч.4 ст.183 Кодексу слідчий суддя, з урахуванням зазначеного вище, до такої можливості, що у разі внесення застави, саме внесена застава і буде таким гарантом із застосуванням відповідних обов`язків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000700 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 22.05.2026, включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 24.03.2026.
Визначити альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , з-під варти.
Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача - UA968201720355249001500003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12025250000000700 від 17.10.2025.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, експертами, а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, доведених до його відома під підпис, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного на строк 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави, в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Строк дії ухвали в частині застосування тримання під вартою визначити до 22.05.2026 включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ та/або ІТТ №1 м. Черкаси.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення копії.
Повний текст ухвали складено та проголошено 30.03.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 135288208, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 26.03.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 711/3058/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: