Ухвала суду № 135286960, 27.03.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7834/25

Провадження № 2/369/3957/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів Усачука О.І.,

представників відповідачів Невмержицького В.П., Грицаєнко О.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивачів адвоката Усачука Олексія Івановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , Обслуговуючого кооперативу «Скіфський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖУР ЕНЕРДЖІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ КОНТРАКШН», треті особи - Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, Міністерство енергетики України, Міністерство розвитку громад та території України, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання незаконним та заборону здійснювати будівництво газопоршневої маневрової електростанції,-

в с т а н о в и в:

представник позивачів адвокат Усачук О.І. звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову, в якій просить заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України приймати в установленому порядку в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт (видавати сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта) газопоршневу маневрову турбінну електростанцію на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0276 за адресою: АДРЕСА_1 , заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно - газопоршневу маневрову турбінну електростанцію на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0276 за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі як на об`єкт незавершеного будівництва.

В обґрунтування вимог заяви представник позивачів посилався на те, що у провадженні суду перебуває цивільна справа про визнання незаконним та заборону здійснювати будівництво газопоршневої маневрової електростанції. Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачами у межах населеного пункту, зокрема між житловою забудовою на відстані 30-50 метрів, здійснюється будівництво газопоршневої маневрової турбінної електростанції потужністю 18 МвТ (перша черга, 36 МвТ друга черга) за адресою: АДРЕСА_1 , на ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0276. Будівництво цього об`єкта порушує права та вимоги правил добросусідства, оскільки газопоршнева установка не відповідає Генеральному плану с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області. Станом на день звернення з цією позовною заявою, земля, яку використовує ТОВ «ІНЖУР ЕНЕРДЖІ» для свого будівництва за функціональним призначенням відносилася до території для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Таким чином, права осіб, які мешкають по сусідству за вказаним будівництвом, порушуються, а після початку діяльності газопоршневої установки буде також завдано значну шкоду фізичному та моральному стану здоров`я таких осіб, у зв`язку з чим, такі особи і звернулися з даним позовом до суду. Позивачі звернулась до суду із позовом до відповідачів про визнання незаконним та заборону будівництва газопоршневої маневрової турбінної електростанції на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0179, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що таке будівництво енергетичного об`єкту не може проводитися в межах житлової забудови та поруч біля безпосереднього проживання позивачів, а також через те, що майбутній енергетичний об`єкт є пріоритетною ціллю за пошкодження ворожими атаками російської федерації, що в свою чергу завдасть безповоротних наслідків для життя та здоров`я всіх осіб, які проживають поруч. Відповідно до п. 4.3. Державно санітарних правила планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 173 від 19.06.1996 року (далі - ДСП 173-96) у селищній зоні населеного пункту допускається розташування промислових підприємств, які не є джерелами викидів шкідливих речовин, не створюють шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань вище нормативних рівнів, що не потребують обладнання під`їзних залізничних шляхів, інтенсивного руху автомобільного транспорту (понад 40 автомобілів за добу). При цьому відстань до житлових будинків, ділянок дитячих дошкільних закладів, шкіл, закладів охорони здоров`я, відпочинку та фізкультурних споруд слід встановлювати не менше 50 м від межі території об`єкту. Згідно з п. 5.4. ДСП 173-96 Промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами. Окрім того, відповідно до Національного класифікатора України «Класифікатор будівель і споруд НК 018:2023» споруди електростанцій та устаткування для виробництва електроенергії, у тому числі теплові, атомні електростанції, гідроелектростанції, вітрові електростанції та інші віднесені до класу 2302. Відповідно до таблиці співвідношення класифікаторів цільового призначення, переліків функціонального зонування територій та класифікатора будівель і споруд Додатку 3 до Порядку ведення ЄДЕССБ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681, електростанції теплові (клас 2302.2) мають розміщуватися у функціональних зонах інженерної інфраструктури (електромережа) та виробничій (клас шкідливості залежить від параметрів); з цільовим призначенням земельної ділянки 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій. Згідно з Законом України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» землі енергетики - земельні ділянки, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючих підприємств, об`єктів альтернативної енергетики, об`єктів передачі електричної та теплової енергії, виробничих об`єктів, необхідних для експлуатації об`єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів. Враховуючи вказані обмеження та будівельні норми будівництво когенераційної станції, що є об`єктом підвищеної небезпеки, за адресою: с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області по вулиці Київська, 8-Б, проводиться поруч з житловою забудовою, що прямо заборонено. Крім того, загальновідомим є факт, що масовані ракетно-дронові обстріли російської федерацією території України спрямовані саме по енергетичній інфраструктурі України, росіяни застосовують крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети та ударні БпЛА для ураження енергетичних об`єктів. Внаслідок завдання обстрілів по таким об`єктам відбуваються знищення або значні пошкодження як самих об`єктів, так і всього, що знаходиться навколо. Більше того, відповідно до офіційних заяв Міністерства енергетики України та його офіційних осіб, в 2025 році найбільше завдається ударів саме по газовому сектору енергосистеми. При цьому, оскільки природній газ, який використовується у діяльності газопорншевої електростанції, є вибухонебезпечною та легкозаймистою речовиною, тому у разі завдання обстрілу російською федерацією по газопоршневої установці у с. Софіївська Борщагівка буде завдано незворотних негативних наслідків для значної кількості людей, які не тільки проживають поруч з таким об`єктом, але й які проживають чи перебувають і більшому радіусі. Звертаючись до суду із позовом, позивачі насамперед мали на меті захистити своє право власності на нерухоме майно, право на безпеку, життя та здоров`я, однак у разі завершення вищевказаного будівництва, відновлення порушених прав буде значною мірою ускладнено. 25.09.2025 року Київським апеляційним судом прийнято постанову по даній справі, якою заборонено ТОВ «Інжур Енерджі» та ТОВ «Смайл Констракшн» здійснювати будь-які будівельні роботи, пов`язані з будівництвом газопоршневої маневрової турбінної електростанції на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0276 за адресою: АДРЕСА_1 . Заборона набрала чинності в момент прийняття даної постанови. 01.12.2025 року Київський апеляційний суд по цій же справі, ухвалив постанову, якою повторно підтверджено заборону ТОВ «Інжур Енерджі» продовжувати будівництво електростанції. Незважаючи на наявність прямої судової заборони, забудовник продовжує виконання будівельних робіт, у зв`язку з чим за адресою: АДРЕСА_1 неодноразово викликалися наряди поліції, а у провадженні слідчого відділу відділення поліції № 3 Бучанського РУП ГУ НП у Київській області перебуває кримінальне провадження № 12025111350000038, відомості про яке внесено до ЄРДР 13.10.2025 року, за фактом невиконання судового рішення, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Так, у відповідь на адвокатські звернення було отримано підтвердження деяких з викликів, а саме: відповідно до листа ГУНП в Київській області № 26793-2026 від 05.02.2026 року, згідно якої 07.01.2026 року ОСОБА_9 звертався до Бучанського РУП ГУНП в Київській області щодо невиконання заборони будівництва електростанції за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідно до листа ГУНП в Київській області № 26509-2026 від 04.02.2026 року, згідно якої 08.01.2026 року ОСОБА_2 зверталася до Бучанського РУП ГУНП в Київській області щодо невиконання заборони будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідно до листа ГУНП в Київській області № 26792-2026 від 04.02.2026 року, згідно якої 18.12.2025 року ОСОБА_10 звертався до Бучанського РУП ГУНП в Київській області щодо невиконання заборони будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідно до листа ГУНП в Київській області № 26729-2026 від 04.02.2026 року, згідно якої 27.12.2025 року та 28.01.2026 року ОСОБА_7 зверталася до Бучанського РУП ГУНП в Київській області щодо невиконання заборони будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідно до листа ГУНП в Київській області № 26795-2026 від 04.02.2026 року, згідно якої 08.01.2025 року ОСОБА_7 зверталася до Бучанського РУП ГУНП в Київській області щодо невиконання заборони будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, в межах виконавчого провадження № 79224910 та № 79224937 з примусового виконання постанови про забезпечення позову по справі № 369/7834/25 приватним виконавцем було складено відповідні акти від 30.01.2026 року та 18.02.2026 року, зі змісту яких вбачається, що виконавця двічі не було допущено до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на ділянці з кадастровим номером: 3222486201:01:014:0276, при цьому, на території будівельного майданчику наявна будівельна техніка та будівельні матеріали. Також до відкриття кримінального провадження, але після прийняття 25.09.2025 року Київським апеляційним судом постанови по даній справі, якою заборонено здійснювати будь-які будівельні роботи пов`язані з будівництвом газопоршневої маневрової турбінної електростанції, ТОВ «Інжур Енерджі» та ТОВ «Смайл Констракшн» відразу ігнорували таку заборону та продовжували будівництво, що підтверджується відео від 10.10.2025 року, відео від 14.11.2025 року, відео від 05.01.2026 року, відео від 28.01.2026 року та відео від 29.01.2026 року. Крім того, представник позивачів звертався з адвокатським запитом до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області з питаннями чи ухвалювалися Борщагівською сільською радою рішення щодо надання дозволу для ТОВ «ІНЖУР ЕНЕРДЖІ», ТОВ «СМАЙЛ КОНСТРАКШН» чи будь-яких інших осіб на прокладання будь-яких інженерних мереж з метою підключення газопоршневої маневрової турбінної електростанції, яка будується за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 8-Б, та чи укладалися між Борщагівською сільською радою Бучанського району Київської області та ТОВ «ІНЖУР ЕНЕРДЖІ», ТОВ «СМАЙЛ КОНСТРАКШН» чи будь-якими іншими особами договори сервітуту на землях комунальної власності з метою підключення газопоршневої маневрової турбінної електростанції, яка будується за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 8-Б. У відповідь на вказаний запит було отримано лист Борщагівської сільської ради № 10.03/256 від 10.02.2026 року, відповідно до якого жодних дій чи заходів з питань надання ТОВ «ІНЖУР ЕНЕРДЖІ», ТОВ «СМАЙЛ КОНСТРАКШН» дозволів чи укладення договорів Борщагівською сільською радою не вживалося. Крім того, НЕК «Укренерго» листом № 01/9735 від 11.02.2026 року у відповіді на адвокатський запит представника позивачів повідомило, що між НЕК «Укренерго» та ТОВ «ІНЖУР ЕНЕРДЖІ» укладався договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності у майбутньому від 07.08.2024 № 2735- 18015 (далі - Договір). Станом на 26.01.2026 договір розірвано. Враховуючи викладене для ефективного захисту порушених прав позивачів в межах одного судового провадження, такий об`єкт не повинен бути завершеним та введеним в експлуатацію. При цьому, після завершення тимчасово забезпечення вказаний об`єкт може бути введений в експлуатацію та проведено реєстрацію права власності, що надалі наддасть відповідачам можливість користуватися та розпоряджатися вказаним об`єктом. Введення в експлуатацію об`єкту будівництва та реєстрація права власності на таке майно значним чином ускладнить об`єктивний розгляд справи, оскільки призведе до зміни фактичних обставин, суд буде змушений оцінювати не лише законність зведення цієї будівлі, але і враховувати вже зареєстровані права власності на таку будівлю. З огляду на зміст заявлених позовних вимог, предмета спору, невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій щодо прийняття в експлуатацію спірного об`єкта та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно до ухвалення судового рішення у справі, може призвести до ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову в частині відновлення порушених прав позивачів.

Представник позивачів адвокат Усачук О.І. клопотання підтримав, просив про його задоволення.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 подане клопотання підтримали, просили його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Інжур Енерджі» - адвокат Невмержицький В.П. та представник відповідача ТОВ «Смайл Констракшн» - адвокат Грицаєнко О.П. проти задоволення клопотання заперечували. Представник ТОВ «Інжур Енерджі» - адвокат Невмержицький В.П. надав письмові заперечення.

Суд, дослідивши клопотання та додані до нього докази, вислухавши пояснення сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, приходить до таких висновків.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.

Зміст і форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у зв`язку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, та співмірність забезпечення позову заявленим позовним вимогам та інші відомості, потрібні для забезпечення позову, та додані докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Крім того, статтею 150 ЦПК імперативно встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, за рахунок якого пропонується забезпечити позов, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 3-4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створить перешкоди до виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, а також не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову.

Вимогою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все проти несумлінних дій відповідача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

Судом встановлено, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа № 369/7834/25 про визнання незаконним та заборону відповідачам здійснювати будівництво газопоршневої маневрової електростанції на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0276, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язання відповідачів вилучити усі будівельні конструкції з будівництва газопоршневої маневрової електростанції на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0276, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами наявний дійсний спір щодо порушення прав позивачів в зв`язку з будівництвом газопоршневої маневрової електростанції на вказаній земельній ділянці.

Представник позивача вказує, що введення в експлуатацію об`єкту будівництва та реєстрація права власності на нього значним чином ускладнить об`єктивний розгляд справи, оскільки призведе до зміни фактичних обставин, що в подальшому може призвести до ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову в частині відновлення порушених прав позивачів.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і рівності перед законом, оскільки мета забезпечення позову це тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати представник позивача, є допустимими, адекватними і співмірними із заявленими позивачами вимогами та за змістом не є тотожними позовним вимогам.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналіз норм ЦК України вказує на те, що право власності це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ, напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reason ablerelationship of proportionality between the means employed and the aims pursued).

ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

«Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).

Введення в експлуатацію спірного будівництва, оформлення права власності на спірний об`єкт нерухомості та можливість його подальшого відчуження є достатньо обґрунтованим припущенням того, що майно може вибути із власності відповідача на момент виконання рішення, а невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому дійсно утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову.

Введення в експлуатацію спірного будівництва та реєстрація права власності на таке майно значним чином ускладнить об`єктивний розгляд справи, оскільки призведе до зміни фактичних обставин, суд буде змушений оцінювати не лише законність зведення цієї будівлі, але і враховувати вже зареєстровані права власності на таку будівлю та виходити з принципу пропорційності між захистом інтересів позивачів та інтересами власника майна.

Спірний об`єкт незавершеного будівництва може бути відчужений третім особам, що у свою чергу значно ускладнить виконання у майбутньому можливого судового рішення про задоволення позову.

Прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва відповідача створює можливість для відчуження ним цього об`єкта іншій особі (особам) і набуття нею (ними), на момент виконання судового рішення, права власності або іншого правового титулу на відповідний об`єкт, що може бути обставиною, яка утруднить чи зробить неможливим виконання відповідачем судового рішення.

Отже, з огляду на зміст заявлених позовних вимог, предмета спору, невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій щодо прийняття в експлуатацію спірного об`єкта та заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно до ухвалення судового рішення у справі, може призвести до ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову в частині відновлення порушених прав позивачів.

Суд вважає, що заходи забезпечення позову покликані зберегти існуючий стан речей до моменту вирішення справи по суті спору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 149-153, 157, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд -

постановив:

заяву представника позивачів - адвоката Усачука Олексія Івановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , Обслуговуючого кооперативу «Скіфський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖУР ЕНЕРДЖІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ КОНТРАКШН», треті особи - Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, Міністерство енергетики України, Міністерство розвитку громад та території України, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання незаконним та заборону здійснювати будівництво газопоршневої маневрової електростанції задовольнити.

Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України приймати в установленому порядку в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт (видавати сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта) - газопоршневу маневрову турбінну електростанцію на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0276 за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішення суду по даній справі.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно - газопоршневу маневрову турбінну електростанцію на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0276 за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, як на об`єкт незавершеного будівництва до набрання законної сили рішення суду по даній справі.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Інформація про позивачів:

1. ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

2. ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

3. ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

4. ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

5. ОСОБА_6 , PHОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 .

6. ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 .

7. ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 .

8. ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 .

9.Обслуговуючий Кооператив «Скіфський», адреса місцезнаходження: 08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Скіфська, 73, ЄДРПОУ 44678695.

Інформація про відповідачів:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖУР ЕНЕРДЖІ», ЄДРПОУ: 45425059, адреса місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50-А, оф. 13.

2.Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ КОНСТРАКШН», ЄДРПОУ: 39593112, адреса місцезнаходження: 01033, Україна, місто Київ, вул. Жилянська, будинок, 48, 50-А, офіс, 13.

Інформація про третіх осіб:

1.Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, ЄДРПОУ: 04362489, адреса місцезнаходження: 08129, Київська область, Бучанський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Я. Мудрого, 1-А.

2.Міністерство енергетики України, ЄДРПОУ: 37552996, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30.

3.Міністерство розвитку громад та територій України, ЄДРПОУ: 37472062, адреса місцезнаходження: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, 14.

4.Приватне акціонерне товариство «Національна Енергетична Компанія Укренерго», ЄДРПОУ: 00100227, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Є. Петлюри, 25.

Повний текст ухвали складений 31 березня 2026 року.

Суддя - Лапченко О.М.