Ухвала суду № 135286760, 02.03.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/337/26

Провадження 2/362/2716/26

У х в а л а

"02" березня 2026 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши позовну заяву Обухівської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Васильківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповітного фонду,

в с т а н о в и в:

Представник Обухівської окружної прокуратури Курінний С.О., якій діє в інтересах держави в особі Васильківської міської ради Київської області звернувся до суду через систему «Електронний суд» в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 в якому просить усунути перешкоди у здійсненні Васильківською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 3221480501:01:060:0013, у Державному земельному кадастрі; Усунути перешкоди у здійсненні Васильківською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 1 га з кадастровим номером 3221480501:01:060:0013 шляхом її повернення на користь Васильківської міської ради (код ЄДРПОУ 34627780) з незаконного володіння ОСОБА_1 . Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури понесені судові витрати.

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст.5 ЦПК України).

Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Обов`язок доказування у спірній категорії справ покладається на позивача.

Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п. п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повинен містити в собі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Разом з тим, позивач не зазначив всі обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто, бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію. У разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просить усунути перешкоди у здійсненні Васильківською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 3221480501:01:060:0013, у Державному земельному кадастрі; Усунути перешкоди у здійсненні Васильківською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 1 га з кадастровим номером 3221480501:01:060:0013 шляхом її повернення на користь Васильківської міської ради (код ЄДРПОУ 34627780) з незаконного володіння ОСОБА_1 , але прохальна частина не позовної заяви не містить де само знаходиться земельна ділянка та за якою адресою вона знаходиться.

Крім того, відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Тоді як бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Виходячи зі змісту наведених вище норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва, зокрема це може бути відмова відповідного органу від звернення до суду.

Таким чином у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора, у даному випадку, з позовною заявою.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що порушення інтересів держави в даному випадку прокурор обґрунтовує протиправністю вибуття спірної земельної ділянки з власності держави. Необхідність пред`явлення цього позову зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони землі як національного багатства.

При цьому також зазначено, що Обухівською окружною прокуратурою Київської області на адресу Васильківської міської ради скеровано лист від 02 грудня 2025 року № 56-10253вих-25, у якому зазначені виявлені порушення та необхідність захисту інтересів держави, а також запитано інформацію про вжиті Васильківською міською радою заходи спрямовані на захист інтересів держави щодо усунення перешкод у здійсненні користування та розпорядження земельною ділянкою природо-заповідного фонду, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.

Водночас матеріали позовної заяви не містять інформації, що Васильківською міською радою не вживались заходи щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, зокрема, шляхом подання відповідного позову до суду. Також відсутнє обґрунтування неможливості Васильківської міської ради самостійно звернутися до суду.

Звертаючись із даним позовом до суду 12 січня 2026 року, тобто за місяць після направлення до компетентного органу листа з вимогою вжити необхідних заходів для захисту інтересів держави, позивач посилається на відсутність відповіді від Васильківської міської ради.

Суд не може визнати наведені доводи належним мотивуванням та обґрунтуванням наявності порушень інтересів держави та необхідністю їх захисту саме прокурором.

Отже, представник прокуратури у позовній заяві не обґрунтував наявності визначених процесуальним законом підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі обраного ним органу, зокрема, не довів те, що Васильківська міська рада не здійснювала своїх повноважень щодо захисту інтересів держави. Так само відсутні й копії документів, отримані від компетентного органу, що свідчать про наявність підстав для його представництва.

Крім того, суд також звертає увагу на положення пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою є вимогами майнового характеру, які підлягають грошовій оцінці на рівні дійсної вартості спірної земельної ділянки.

З аналізу змісту статті 176 ЦПК України можна дійти висновку, що ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості спірного майна.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що вартість спірної земельної ділянки із кадастровим номером 3221480501:01:060:0013, площею 1 га складає 109 941 грн.

Позивачем до позовної заяви на підтвердженні сплати судового збору долучено платіжну інструкцію від 23 грудня 2025 року № 3942 про сплату судового збору в сумі 6 056,00 грн.

Разом із цим, позовна заява не містить доказів щодо оцінки майна (земельної ділянки), що позбавляє суд можливості визначити ціну позову та встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду із даним позовом.

Посилання позивача на усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24 червня 2022 року № 376 «Про затвердження усереднених показників нормативної грошової оцінки земель», не можуть бути визнані належними доказами дійсної вартості спірного майна (земельної ділянки).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Наведений Закон визначає обов`язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов`язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов`язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази на підтвердження ціни позову, а також самостійно розрахувати розмір судового збору за вимоги майнового та немайнового характеру, виходячи з документів, що підтверджують вартість майна.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Обухівської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Васильківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповітного фонду- залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яті днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко