Рішення № 135284928, 31.03.2026, Семенівський районний суд Чернігівської області

31.03.26

Справа № 744/958/25

Провадження № 2-др/744/2/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області заяву представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова», адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

09 січня 2026 року Семенівським районним судом Чернігівської області у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалене заочне рішення, яким позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: вулиця Верхній Вал, будинок 10, місто Київ, 04071) заборгованість за договором позики у розмірі 27 907 (двадцять сім тисяч дев`ятсот сім) гривень 61 копійка.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: вулиця Верхній Вал, будинок 10, місто Київ, 04071) судові витрати, понесені ним на сплату судового збору, у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова», адвокат Андрущенко Михайло Валерійович подав до суду письмову заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій представник позивача просив: «1. Ухвалити додаткове рішення у справі № 744/958/25 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІННОВА НОВА (реєстраційний код юридичної особи: 44127243) витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.».

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача адвокат Андрущенко М. В. у заяві зазначив, про те, що 13 січня 2026 року отримано рішення від 09 січня 2026 року у справі № 744/958/25 Семенівського районного суду Чернігівської області у задоволенні позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: вулиця Верхній Вал, будинок 10, місто Київ, 04071) заборгованість за договором позики у розмірі 27 907 (двадцять сім тисяч дев`ятсот сім) гривень 61 копійка та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок. Однак віідповідач поніс витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок. У відповідності з ст. 270 ЦПК України це є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне заяву задовольнити повністю за наступних обставин.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 470 КПК України).

Згідно із ст. ст. 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.

Рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East\WestAllianceLimited проти України» (заява № 19336/04, п. 269) вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), де зазначено таке:

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

У разі недотримання останніх вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Матеріалами справи з`ясовано, що у позовній заяві від 01 жовтня 2025 року (а. с. 10) представником позивача було зазначено, що орієнтовний (попередній) розмір витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, докази про що будуть надані в передбачені процесуальним законом строки.

А разом із заявою про ухвалення додаткового рішення представником позивача були надані копії документів, які підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, а саме: акту № 2787704134 приймання-передачі наданої правової допомоги від 06 травня 2025 року, заявки № 2787704134 про надання послуг від 09 серпня 2025 року, платіжної інструкції № 4 від 16 січня 2026 року.

Оскільки стороною позивача підтверджено обсяги наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартості, а іншою стороною до суду не надано доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, зокрема спростування правильності відповідних розрахунків, тому витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем.

Заявлена до відшкодування сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності, а також розумності їхнього розміру та обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова», адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: вулиця Верхній Вал, будинок 10, місто Київ, 04071), судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його складення апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя: С. В. Смага