Постанова № 135281677, 31.03.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/488/26

Провадження №3/443/230/26

ПОСТАНОВА

іменем України

31 березня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Львівській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «ГАЛПАК» (ідентифікаційний код юридичної особи 31892604, Львівська область, Стрийський район, м. Вільхівці, вул. Стрийська, 72),

за частиною 1 статті 163-1 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу серії ГУ ЛВ №011520 №293/13-01-07-15 про адміністративне правопорушення від 26.01.2026, ОСОБА_1 , працюючи директором ТОВ «ГАЛПАК», порушив порядок ведення податкового обліку, а саме: заниження податку на прибуток за 2019 р. 37 335,00 грн, заниження ПДВ за період з липня 2019- вересень 2023 р.р. на загальну суму 1 530 477,00 грн, заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 р 2 226,49 грн, 2021 р. 5861,10 грн, 2022 р. 12 647,72 грн, 2023 р. 19072,89 грн, 2024 20211,57 грн, січень-вересень 2025 р. 54 629,53 грн, чи порушив вимоги Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, доходить такого висновку.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

За змістом п.п. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу встановлено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Нормою п. 135.1. ст. 135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з положеннями п.137.1. ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 49.18. ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (49.18.1.);

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (49.18.2.).

За змістом приписів підпункту 49.18.6. пункту 49.18. статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4. статті 137 ПК України).

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20. статті 49 ПК України).

Статтею 203 ПК України визначено порядок надання податкової декларації з ПДВ та строки розрахунків з бюджетом.

Зокрема, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (203.1. ПК України).

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (203.2. ПК України).

Відповідно до п. 266.1.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є, зокрема, юридичні особи, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п. 266.2.1 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України встановлено, що база оподаткування для юридичних осіб обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування.

Відповідно до п. 266.7.5 ст. 266 ПК України платники податку юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу податкову декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно з п. 266.10.1 ст. 266 ПК України податкове зобов`язання, визначене у податковій декларації, сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов`язання та зазначає її у податковій декларації.

З урахуванням положень п. 49.18 ст. 49 ПК України податкова декларація подається у строки, встановлені цим Кодексом для відповідного податку, а у випадку податку на нерухоме майно у строк, прямо визначений п. 266.7.5 ст. 266 ПК України.

Таким чином, обов`язок платника податку включає:

самостійне та правильне визначення бази оподаткування і суми податку станом на 1 січня звітного року;

подання податкової декларації до 20 лютого звітного року;

своєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання щоквартально у встановлені строки.

Недотримання зазначених вимог, зокрема заниження податкових зобов`язань у податковій декларації, свідчить про порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, доведена:

протоколом №011520/293/13-01-07-15 про адміністративне правопорушення від 26.01.2026, з якого вбачається допущення ОСОБА_1 заниження податку на прибуток за 2019 р. 37 335,00 грн, заниження ПДВ за період з липня 2019- вересень 2023 р.р. на загальну суму 1 530 477,00 грн, заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 р 2 226,49 грн, 2021 р. 5861,10 грн, 2022 р. 12 647,72 грн, 2023 р. 19072,89 грн, 2024 20211,57 грн, січень-вересень 2025 р. 54 629,53 грн (а.с.4);

актом від 22.12.2025 №58386/13-01-07-15/31892604 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Галпак», у якому встановлено зазначені у протоколі порушення (а.с.5-38);

письмовими поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення, в яких він зобов`язався надалі контролювати дотримання податкового законодавства (а.с.4).

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогочастиною 1 статті 163-1 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

Водночас, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З аналізу матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину заниження податку на прибуток за 2019 рік, податку на додану вартість за період з липня 2019 року по вересень 2025 року, а також податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 20202023 роки та січеньвересень 2025 року.

Разом з тим, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, пов`язане із порушенням порядку ведення податкового обліку, зокрема заниженням податкових зобов`язань, є закінченим у момент подання податкової звітності із заниженими показниками або у момент, коли така звітність повинна бути подана у встановлений законом строк, а відтак не є триваючим.

Таким чином, перебіг строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, обчислюється з дня вчинення відповідного порушення.

З урахуванням приписів Податкового кодексу України щодо строків подання податкової звітності та сплати податкових зобов`язань, станом на день надходження матеріалів до суду (11.03.2026) та розгляду справи судом (30.03.2026), тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, закінчився.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності та зважаючи на сплив строку накладення адміністративного стягнення, суд вважає, що розпочате провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-1 КУпАП слід закрити.

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»,

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів