Ухвала суду № 135281557, 25.03.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2074/25

Провадження № 1-кп/461/196/26

УХВАЛА

25.03.2026 року Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10

ОСОБА_11

законного представника обвинуваченого ОСОБА_12 (в режимі ВКЗ).,

( ОСОБА_7 )

розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_9 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12024141360000772 від 23.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 -ч. 2 ст. 361 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 361 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Галицькому районному суді м. Львова перебуває вказане кримінальне провадження.

До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_9 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про зміну застосованого до останнього запобіжного заходу із тримання під вартою без визначення застави на цілодобовий домашній арешт або на тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Подане клопотання мотивував тим, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.02.2026 року до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляду тримання під вартою без визначення розміру застави. Водночас, на переконання сторони захисту, ризики, які були покладені в основу вищезазначеної ухвали суду, на даний час, відсутні.

Вказує, що ризик переховування обвинуваченого від суду відсутній, оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, є студентом, раніше не судимий, позитивно характеризується, не намагався ухилятись від слідства і процесуальних дій. Також відсутній ризик впливу на потерпілих і свідків, оскільки досудове розслідування вже завершене, а потерпілі і свідки не перебувають у контакті з обвинуваченим. Сторона обвинувачення не вказала на жодного конкретного потерпілого чи свідка, на якого може впливати ОСОБА_4 .

Додатково зазначив, що обвинувальний акт містить багато допущень та припущень, а твердження про створення обвинуваченим злочинної організації не підтверджені належними доказами.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали з підстав викладених в ньому, просили суд його задовольнити.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що ухвала про обрання запобіжного заходу була предметом апеляційного розгляду, за результатами якого її було залишено без змін. Усі доводи сторони захисту зазначені у вказаному клопотанні, вже були предметом дослідження суду при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Нових обставин стороною захисту повідомлено не було. Також зазначив, що передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а тому доцільно залишити застосований до обвинуваченого запобіжний захід без змін.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на розгляді в Галицькому районному суді м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024141360000772 від 23.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 -ч. 2 ст. 361 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 361 КК України.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28.11.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів. Строк дії ухвали становив шістдесят днів до 25.01.2025 включно. В подальшому, ухвалою слідчого судді від 22.01.2025 року та ухвалами Галицького районного суду м. Львова строк дії вказаного запобіжного заходу було продовжено на 60 днів, останній раз ухвалою суду від 09.02.2026 року до 08 квітня 2026 року включно.

Вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, і положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжного заходу і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (стаття 201 КПК України).

Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Крім того, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри/обвинувачення, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого запобіжний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу.

При цьому, такі обставини мають бути новими, тобто такими, які з`явилися після постановлення попередньої ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу, або не були відомі суду.

Доводи сторони захисту щодо необхідності зміни запобіжного заходу зводяться до тверджень про бездоганну репутацію обвинуваченого за місцем проживання, міцні соціальні зв`язки,. відсутність ризиків з огляду на тривалий строк судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні.

Поряд з цим, суд враховує, що обставини, встановлені в ухвалі від 09.02.2026 року про продовження застосування запобіжного заходу стороною захисту не спростовані. Зазначені у клопотанні про зміну запобіжного заходу доводи вже були предметом розгляду суду при обранні та продовженні запобіжного заходу та в подальшому колегії суддів при апеляційному перегляді. Жодних нових обставин, які свідчать про зміну обставин обвинувачення, зміну або зменшення встановлених ризиків стороною захисту суду повідомлено не було.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.02.2026 року про продовження застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу було встановлено існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При цьому, суд приходить до висновку, що зазначені ризики продовжують існувати і на момент розгляду вказаного клопотання.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, особливо тяжкого злочину проти власності, вчиненого організованою групою, у пособництві у вчиненні нетяжкого злочину у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку. У разі визнання винуватим останньому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх потерпілих та свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення. Ризик впливу на свідків, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04), відповідно до якого суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. За таких обставин є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від належного проведення досудового розслідування та в подальшому судового розгляду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.

Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до переконання, що підстави для зміни запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.201, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Повний текст ухвали проголошено 30 березня 2026 року о 16 год. 40 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1