Постанова № 135281413, 30.03.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/340/26

Провадження №: 3/336/613/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Савеленко Олександра Анатоліївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ознаками ч.1 ст.122, ч.1,5 ст.126 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

02.01.2026 о 15 годині 06 хвилин в м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.64А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai H-1», реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив вимоги дорожнього знаку 3.23 повороту ліворуч заборонений, чим порушив п.8.4.в Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Крім того, 02.01.2026 о 15 годині 06 хвилин в м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.64А ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai H-1», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п.2.1г Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, 02.01.2026 о 15 годині 06 хвилин в м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.64А ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai H-1», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.1б Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, 02.01.226 о 15 годині 06 хвилин в м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 65А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai H-1», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою суду від 30.03.2026 вказані справи було об`єднано в одне провадження, визначено єдиний номер справи № 336/340/26 (провадження № 3/336/613/2026).

20.02.2026 від захисника адвоката Мухіна А.А. до суду надійшло клопотання, у якому захисник просить провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП закрити; за іншими адміністративними правопорушеннями призначити покарання у виді штрафу за сукупністю на підставі ч.2 ст.36 КУпАП. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 свою вину за протоколом серії ЕПР № 557394 від 02.01.2026 за ч.5 ст.126 КУпАП не визнає. Зазначає про відсутність в матеріалах справи довідки про отримання (неотримання) посвідчення водія за місцем його проживання. 02.01.2026 ОСОБА_1 було 17 років, він планував отримати посвідчення водія, а тому проходив курси в автошколі та практику водіння. Згідно бази даних ЄДР МВС ОСОБА_1 самостійно опанував зміст теоретичного модуля типової навчальної програми з урахуванням категорій транспортних засобів та склав теоретичний іспит 30.01.2026 в ТСЦ МВС №1249, але посвідчення водія не отримував. Постановою Трускавецького міського суду від 03 березня 2025 року (справа № 457/295/25), дата набрання законної сили: 24.03.2025, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, тому накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є неможливим, оскільки таке право у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не надавалось.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судової повістки за місцем проживання.

Адвокат Мухін А.А. в судовому засіданні надав доводи, аналогічні викладеним у письмовому клопотанні, просив справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити. Зазначив, що відповідно до примітки до ст.126 КУпАП ОСОБА_1 не може бути притягнутий до відповідальності. Крім того, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не має права керування транспортними засобами, то він і не може бути його позбавлений. Просив долучити до матеріалів справи лист Територіального сервісного центру МВС № 1249 про проходження ОСОБА_1 навчання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.1 ст.126, ч.5 ст.126 КУпАП на підставі наступного.

КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.1 ст.126, ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від серії ЕПР 1 № 557394 від 02.01.2026, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Зокрема, він складений відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП;

- довідкою старшого інспектора з од відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області, згідно з якою ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП 04.40.2025 у справі № 457/295/25; у якій вказано, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;

- постановою Львівського апеляційного суду від 04.04.2025 у справі № 457/295/25, згідно з якою постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 03.03.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП залишено без змін;

- рапортом за фактом виявлення правопорушень;

- інформацією адмінпрактики про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;

- інформацією про транспортний засіб «Hyundai H-1», реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно з якою автомобіль на праві власності належить ОСОБА_2 ;

- протоколом про адміністративне правопорушення від серії ЕПР 1 № 557410, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Зокрема, він складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП;

- протоколом про адміністративне правопорушення від серії ЕПР 1 № 557401, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Зокрема, він складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП;

- протоколом про адміністративне правопорушення від серії ЕПР 1 № 557425, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Зокрема, він складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП;

- відеозаписом з місця правопорушення, на якому зафіксовано, що працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що, керуючи транспортним засобом він порушив правила дорожнього руху, а саме при в`їзді на заправку здійснив поворот у забороненому місці, на що ОСОБА_1 не заперечив. З відеозапису зрозуміло, що ОСОБА_1 заїхав на АЗС з метою заправити автомобіль, яким він керував. На вимогу працівника поліції надати посвідчення водія та документи на автомобіль, повідомив, що посвідчення не має, що йому 17 років, інших документів на автомобіль також не надав.

Відповідаючи на доводи захисника адвоката Мухіна А.А. про те, що ОСОБА_1 не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він проходив навчання в автошколі (згідно з Листом Територіального сервісного центру МВС № 1249), то суд зазначає наступне.

Відповідно до примітки ст.126 КУпАП положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.

Порядок підготовки водіїв транспортних засобів на території України регламентується Законом України «Про дорожній рух» та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про дорожній рух», кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, відповідну підготовку в акредитованому закладі або самостійно опанувати зміст теоретичного модуля типової навчальної програми з урахуванням категорій транспортних засобів та пройти відповідну підготовку з практичного керування в акредитованому закладі або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України, відповідно до Конвенції про дорожній рух, діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

У п.п.24.1, 24.4, 24.5 ПДР встановлено порядок навчання водінню транспортним засобом. Зокрема, передбачено, що навчати водінню транспортного засобу дозволяється лише осіб, які не мають для цього медичних протипоказань, що підтверджується дійсною медичною довідкою встановленого зразка. Початкове навчання водінню транспортного засобу повинно проводитися на закритих майданчиках, автодромах або у місцях, де відсутні інші учасники дорожнього руху. Навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.

Згідно з ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП.

Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Повторним відповідно до ст.35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідного правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Те, що ОСОБА_1 проходив навчання в автошколі не спростовує його винуватість, оскільки, відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, а не з моменту закінчення теоретичної або практичної підготовки підготовки.

Як убачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції не під час навчання водінню у встановленому порядку, а під час самостійного керування транспортним засобом без присутності спеціаліста з підготовки водіїв та не під час підготовки для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії, тобто не був у розумінні вимог Правил дорожнього руху та примітки ст.126 КУпАП особою, яка у встановленому порядку навчається водінню транспортного засобу.

За вказаних обставин, положення примітки ст.126 КУпАП не може бути застосовано до ОСОБА_1 ..

Аналогічна позиція викладена у Постанові Запорізького апеляційного суду у справі №317/3776/23 від 25.02.2025.

Що стосується доводів захисника про неможливість позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом, оскільки останній і так його не мав, суд зазначає наступне.

У поданому до суду клопотанні серед іншого захисник посилається на Постанову Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суд у справі № 145/932/20 від 29.03.2023.

Між тим у даній справі позбавлення права керування розглядалось як призначення додаткового покарання, що є дискреційними повноваженнями суду.

У даному випадку санкція статті 126 КУпАП не передбачає можливості не позбавлення права керування, та дискреційні повноваження суду поширюються лише на строк такого позбавлення в межах санкції статті (від п`яти до семи років).

Крім того, згідно положень ст. 23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи, що ОСОБА_1 після опанування змісту теоретичного модулю типової навчальної програми та складання 30.01.2026 теоретичного іспиту, знехтував правилами дорожнього руху повторно протягом року, з метою запобігання вчинення нових правопорушень до ОСОБА_1 серед іншого підлягає застосуванню стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст.13 КУпАП, до осіб, віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 36 КпАП України при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При визначені виду стягнення за адміністративне правопорушення, суддя керується правилами ст.33-35, 36 КпАП України і враховуючи дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та обставинами скоєння правопорушення, суд накладає на нього адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.5 ст. 126 КпАП України.

Таким чином, врахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, суд вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, встановленого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Крім того, суд не може застосувати до правопорушника стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки автомобіль «Hyundai H-1», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до інформації, яка міститься в матеріалах справи належить іншій особі.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.126, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.1 ст.126, ч.5 ст.126 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: стягнення судового збору за рішенням суду на користь держави).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та бути оскаржена протягом десяти днів з дня прийняття постанови до Запорізького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Роз`яснити правопорушнику, що відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч.2 ст.308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.А. Савеленко

Строк пред`явлення виконавчого документа ______ 20___рік

Постанова набрала законної сили ______ 20___рік

Дата видачі постанови ______ 20___рік

'