Ухвала суду № 135281294, 25.03.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10949/25 6/335/61/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Пономаренка Олександра Олександровича про відстрочення виконання рішення суду в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , за змістом якої просить розстрочити виконання рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2026 року по справі №335/10949/25 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" заборгованості за Договором №010/0871/82/0063698 від 10.02.2012 у розмірі 23 169,40 грн., судового збору у розмірі 1 913,70 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 4 740,00 грн. - в загальному розмірі 29 823,10 грн., строком на 6 (шість) місяців, починаючи з дати набрання ухвалою законної сили, рівними частинами щомісячними платежами 4 970 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) грн. 52 коп. щомісячно.

В обґрунтування зазначених вимог заявник посилається на те, що він не відмовляється від виконання вищезазначеного судового рішення. Однак, його фінансовий стан не дозволяє його виконати одразу. Зокрема, на даний час відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . На утриманні відповідач має дружину, непрацездатну матір та чотирьох неповнолітніх дітей, двоє з яких - від попереднього шлюбу і на їх утримання він платить аліменти. Відповідач готовий поступово, по мірі своїх фінансових можливостей, здійснювати погашення наявної заборгованості. Виходячи із матеріального стану відповідача, який не дозволяє виконати рішення негайно, та виходячи з таких засад як добросовісність та розумність, просив суд розстрочити виконання рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 13.01.2026, на шість місяців з дня винесення судом ухвали по даній заяві.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про місце, дату та час розгляду заяви повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України, заява про розстрочення виконання судового рішення розглядається у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, неявка учасників судового процесу в судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Враховуючи, що розгляд заяви про розстрочення виконання судового рішення відбувався у відсутність учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні "Іванов проти України", право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, як би національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10постанови від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, посилається на матеріальний стан, перебування на його утриманні дружини, непрацездатної матері та чотирьох неповнолітніх дітей, двоє з яких - від попереднього шлюбу і на їх утримання він платить аліменти. За вказаних обставин, просить суду розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців, шляхом сплати рівними частинами.

Суд дослідивши матеріали справи, підстави звернення заявника з заявою про розстрочення виконання рішення суду, враховуючи його майновий стан, дійшов до висновку про те, що викладені в заяві обставини можуть бути використані на користь ОСОБА_1 щодо розстрочення виконання рішення, їх можна оцінювати як особливі обставини в розумінні ст. 435 ЦПК України, а тому розстрочення виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором №010/0871/82/0063698 від 10.02.2012 у розмірі 23 169,40 грн., судового збору у розмірі 1 913,70 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 4 740,00 грн. - у загальному розмірі 29 823,10 грн. строком на 6 місяців, починаючи з дати набрання ухвалою законної сили, рівними частинами щомісячними платежами по 4 970 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) грн. 52 коп. щомісячно, не шкодитиме меті дієвого та вчасного виконання рішення суду.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (ч. 7ст. 435 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що боржник має труднощі у виконанні ним рішення суду, однак має намір його виконати та сплатити заборгованість, суд вважає, що існують обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 81, 247, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Пономаренка Олександра Олександровича про відстрочення виконання рішення суду в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 13 січня 2026 року по цивільній справі № 335/10949/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" заборгованості за Договором №010/0871/82/0063698 від 10.02.2012 у розмірі 23 169,40 грн., судового збору у розмірі 1 913,70 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 4 740,00 грн., а всього у розмірі 29 823 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять три) гривні 10 копійок, на 6 (шість) місяців зі сплатою рівними частинами в сумі 4 970 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) гривень 52 копійки щомісячно, починаючи з дати набрання ухвалою законної сили.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 25 березня 2026 року.

Суддя Н.І. Рибалко