Ухвала суду № 135280608, 25.03.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1169/15-ц Провадження № 6/304/14/2026

У Х В А Л А

25 березня 2026 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» в електронній формі через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області № 304/1169/15-ц від 28 березня 2016 року задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 11137350001 від 27 лютого 2009 року у загальному розмірі 353 947,11 грн. 18 вересня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК Довіра та гарантія» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1930/К, відповідно до якого право грошової вимоги за договором № 11137350001 від 27 лютого 2009 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК Довіра та гарантія». 19 листопада 2019 року ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області № 304/1169/15-ц замінено стягувача у цивільній справі №304/1169/15-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, а саме первісного стягувача на його правонаступника ТОВ «ФК Довіра та гарантія». Відповідно до умов Договору купівлі-продажу прав вимоги № 1930/К від 18 вересня 2019 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК Довіра та гарантія», новому кредитору мають бути передані оригінали кредитних договорів відповідно до реєстру. При цьому процесуальна документація про стягнення заборгованості за відступленими кредитними договорами передається новому кредиторові за можливості, в міру їх повернення до ПАТ «Дельта Банк». Зазначає, що оригінал виконавчого листа Перечинського районного суду Закарпатської області по справі № 304/1169/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 11137350001 від 27 лютого 2009 року, від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК Довіра та гарантія» не передавався. Також згідно даних сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень, даний виконавчий лист після його повернення повторно до органів виконавчої служби не пред`являвся. Виходячи з вищезазначеного можна зазначити, що виконавчий лист по справі №304/1169/15-ц, який видав Перечинський районний суд Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК Довіра та гарантія» заборгованості за кредитним договором № 11137350001 від 27 лютого 2009 року у загальному розмірі 353 947,11 грн є втрачений та його місцезнаходження за наявних у справі документів встановити не є можливим. Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Таким чином, у ТОВ «ФК Довіра та гарантія» з моменту набуття права вимоги за кредитним договором, відсутній оригінал виконавчого листа Перечинського районного суду Закарпатської області по справі № 304/1169/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11137350001 від 27 лютого 2009 року, оскільки він не передавався ПАТ «Дельта Банк», його місцезнаходження невідоме та встановити не є можливим. ТОВ «ФК Довіра та гарантія», набувши права стягувача за виконавчим документом по справі №304/1169/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором №11137350001, пропустила встановлений строк його пред`явлення на виконання до органів виконавчої служби по причині того, що цього виконавчого документа у ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» ніколи не було і товариство не мало змоги пред`явити його на виконання. Внаслідок того, що виконавчий лист втрачений та пропущено його строк пред`явлення з незалежних від ТОВ «Він Фінанс» причин, відповідно до зазначених обставин, заявник просить суд одночасно з розглядом справи про видачу дубліката виконавчого листа, поновити строк його пред`явлення до виконання, оскільки відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області № 304/1169/15-ц від 28 березня 2016 року про стягнення заборгованості за кредитним договором №11137350001 від 27 лютого 2009 року залишається невиконаним. Також вказує на те, що 25 липня 2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239). Наказом № 55-к від 25 липня 2024 року на виконання Протоколу № 1706 від 25 липня 2024 року внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства. Зміна назви юридичної особи не означає припинення її прав, а лише свідчить, що ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на даний час називається ТОВ «ВІН ФІНАНС». З огляду на вищевикладене просить видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» дублікат виконавчого листа № 304/1169/15-ц, виданого Перечинським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 353 947,11 грн, а також визнати поважними та поновити строк пред`явлення до виконання вищевказаного дубліката виконавчого листа №304/1169/15-ц.

У судове засідання представник заявника ОСОБА_4 не з`явився, однак у поданій заяві одночасно просив судові засідання проводити за відсутності представника товариства.

Заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання також не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, відтак відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення поданої заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 цього Кодексу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Суд встановив, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2016 року у справі № 304/1169/15-ц солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 11137350000 від 03 квітня 2007 року (додатковими угодами № № 2 та 3 до якого від 27 лютого та 31 березня 2009 року було погоджено, що для ідентифікації договору можуть застосовуватися як номер договору, зазначений при укладенні, а саме № 11137350000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку № 11137350001) в розмірі 353 947 грн 11 коп, з яких 156 470 грн 53 коп заборгованість за кредитом, 197 476 грн 58 коп заборгованість за відсотками.

Першого серпня 2016 року Перечинським районним судом у вказаній справі видано три виконавчі листи № 304/1169/15-ц зі строком пред`явлення до 23 травня 2017 року. Поряд з цим, як свідчать матеріали справи, такі до примусового виконання не пред`являлися.

Вісімнадцятого вересня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1930/К, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №11137350000 (№ 11137350001) від 03 квітня 2007 року.

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року, яка набрала законної сили 05 грудня 2019 року, замінено стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчих листів №304/1169/15-ц, виданих Перечинським районним судом Закарпатської області, з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, № 8, поверх 6, оф. 34; код в ЄДРПОУ 38750239).

Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Інформація про рух справи № 304/1169/15-ц отримана з автоматизованої системи документообігу суду відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.

Двадцять п`ятого липня 2024 року загальними збораами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) (протокол № 1706) змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239).

Так, відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником, вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження тощо.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним стосовно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).

Виконання судового рішення це заключний етап юрисдикційної діяльності. Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 22 Закону України № 606-ХІV «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 606-ХІV) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються, зокрема для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Згідно ст. 23 цього Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Однак, 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (далі Закон № 1404-VIII), із змісту ряду статтей якого вбачається наступне.

Згідно ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 11 цього Закону строки у виконавчому провадженні це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Із змісту вказаних норм вбачається, що, у випадку якщо строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, згідно норм закону у попередній редакції, у зв`язку із прийняттям та набранням чинності новим законом, такий строк продовжується до трьох років. Норми ж нового Закону на правовідносини, що виникли до його прийняття та регулювались старим законом і не продовжували існувати на час набрання ним чинності не розповсюджуються.

Зважаючи на вказане, а також те, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа не закінчився до набрання чинності новим законом, норми такого про продовження строку звернення до виконання до трьох років на вказані правовідносини також розповсюджуються.

Встановлено, що строк пред`явлення до виконання виконавчих листів №304/1169/15-ц від 01 серпня 2016 року закінчився 23 травня 2019 року (через три роки з дня набрання рішенням законної сили).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як на підстави поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник посилається на те, що оригінали виконавчих листів від попереднього кредитора йому не передавалися, такі втрачені та встановити їх місцезнаходження неможливо.

Разом з цим, суд констатує, що стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчих листів № 304/1169/15-ц від 01 серпня 2016 року замінено судом 19 листопада 2019 року, тоді як строки пред`явлення вказаних виконавчих листів до виконання закінчилися 23 травня 2019 року. Тобто заявник в даній справі набув права нового кредитора в той період, коли строки пред`явлення виконавчого документу до виконання попереднім кредитором вже були пропущені.

За таких обставин, суд вважає, що заявник, звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен був знати про пропуск строку для пред`явлення вищевказаних виконавчих листів до виконання.

Одночасно суд повинен встановити не лише поважні причини пропуску вказаного строку з боку останнього кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (до зміни назви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»), а також поважні причини, з яких попередні кредитори, правонаступником прав яких став заявник, протягом періоду часу з 01 серпня 2016 року (видача виконавчих листів) до 18 вересня 2019 року (момент передачі прав вимоги заявнику) не отримували та не подавали виконавчі документи до виконання.

Разом з цим, матеріали справи належних доказів, на підставі яких було б можливо встановити вказане, також не містять.

Крім того, відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, на думку суду, заявник мав достатньо часу як для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, так і для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Будь-яких доказів, які б свідчили про поважність пропуску вказаного строку матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи вищенаведене та те, що жодних поважних причин не пред`явлення виконавчого документу до виконання в заяві не наведено, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та поновлення строку і відповідно видачі дублікату виконавчих документів поза межами строку пред`явлення їх до виконання.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129-1 Конституції України, ст. 262, 514 ЦК України, ст. 2, 7, 10, 44, 82, 247, 258-261, 263, 433 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовити повністю.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий:Ганько І. І.