Ухвала суду № 135278485, 25.03.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/332/26

Провадження № 1-кп/630/34/26

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора (дистанційно) ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника (дистанційно) ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого у кримінальному провадженні за обвинувальним актом № 62024170020008587 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Загребля Малинського району Житомирської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляд суду 24 березня 2026 року надійшов обвинувальний акт, згідно з яким ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

В підготовчому засіданні підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору або направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності не встановлено.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком до 26 березня 2026 року.

Прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , яким затверджений обвинувальний акт, подано до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано тим, що наразі ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, віднесеного до категорії тяжких злочинів, а також наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались слідчим суддею при застосуванні заходу запобіжного заходу та його продовження, вони не відпали і продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам; і що на даний час обставини, які вказують на такі ризики, не змінились.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив його задовольнити, виходячи з обставин, викладених у такому клопотанні.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечила та просила відмовити в його задоволенні, оскільки вважає подане клопотання необґрунтованим, а також через те, що прокурором не надано належних і допустимих доказів існування заявлених ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_4 виступ свого захисника підтримав та пояснив, що не має наміру впливати на будь-кого, а лише хотів би повернутися на військову службу.

Вислухавши промови учасників провадження, дослідивши подане прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу подовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не завершене до його спливу.

Ч. 5 ст. 199 КПК України передбачено, що суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, яке віднесене до категорії тяжких злочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 8 статті 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

При вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою суд враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також те, що оголошена йому підозра у вчинені тяжкого військового кримінального правопорушення була визнана слідчим суддею обґрунтованою під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись принципом презумпції невинуватості, наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива пред`явленого обвинувачення, а лише надається аналіз обґрунтованості пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 .

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя Салтівського районного суду м. Харкова вважав підтвердженим наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

При наданні оцінки наявності ризиків суд приймає до уваги тяжкість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому уразі визнання його винним кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується до десяти років позбавлення волі, а також ту обставину, що обвинувачений перебував у розшуку під час досудового розслідування кримінального провадження. Наведене може вказувати на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від суду, що може перешкодити здійсненню судового провадження та його завершення у найкоротші строки.

Існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України в судовому засіданні прокурором не доведено належними доказами.

Разом з цим, слід взяти до уваги ту обставину, що в межах з`ясування та перевірки обставин обвинувачення є потреба у допиті свідків обвинувачення. Суд вважає, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та він є актуальним, оскільки під незаконним впливом розуміється не тільки активний фізичний вплив, погрози тощо, а також прохання, вмовляння, підкуп тощо.

Щодо іншого ризику, на який посилається прокурор у поданому клопотанні, - вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що такий ризик значно зменшився, оскільки обвинувачений обмежений перебуває під контролем установи попереднього ув`язнення, але не виключена можливість продовження вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення уразі припинення дії запобіжного заходу, застосованого до нього на підставі ухвали слідчого судді.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими.

Стосовно ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилається прокурор у своєму клопотанні, суд вважає, що існування такого ризику є малоймовірним, а доводи прокурора, які зводяться до висловлення припущень про можливість симулювання обвинуваченим хвороби аби самокалічення з метою необґрунтованого затягування кримінального провадження, фактично обґрунтовують існування іншого ризику переховування від суду.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченому, дані про його особу, наявність ризиків, які суд вважає доведеними. Суд визнає, що інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого ОСОБА_4 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.

За таких обставин раніше застосований до обвинуваченого запобіжних захід слід продовжити з метою запобігання існуючим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на строк 60 днів.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

При постановленні слідчим суддею Салтівського районного суду м. Харкова ухвали від 27 січня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був визначений розмір застави в сумі 66560,00 грн, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи відсутність в клопотанні прокурора доводів щодо виникнення та існування обставин, інших ніж ті, що були перевірені слідчим суддею, та які на даний час свідчити про неможливість визначення для обвинуваченого застави, суд вважає за можливе раніше визначений розмір застави залишити без змін на період продовження запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 181, 194, 199, 331 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 днів, тобто до 23 травня 2026 року включно.

Встановити для ОСОБА_7 заставу в розмірі 66560,00 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України (Реквізити: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк одержувача ДКСУ м. Київ, рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 630/332/26 від 25 березня 2026 року ( ОСОБА_4 ), Люботинський міський суд Харківської області).

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з під варти у зв`язку з внесенням застави вважати обвинуваченого таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави згідно ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатись із місця проживання або місця несення служби без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця несення служби;

- утримуватися від спілкування зі свідками кримінального провадження;

- здати до органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1