Ухвала суду № 135277678, 31.03.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1830/26

Провадження № 2/405/821/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Іванова Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді від участі у розгляді цивільної справи № 405/1830/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який сформовано в системі «Електронний суд» 25 березня 2026 року до відповідачів Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України, в якому просив:стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь Громадянина України ОСОБА_2 грошові кошти загальною сумою 210 990,00 гривень, із яких 70 000,00 гривень відшкодування моральної шкоди та 140 990,00 гривень відшкодування матеріальної (майнової) шкоди.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 березня 2026 року цивільну справу № 405/1830/26, провадження 2/405/821/26 розподілено судді Подільського районного суду міста Кропивницького Івановій Л.А. та 26 березня 2026 року передано в провадження судді Іванової Л.А.

В свою чергу, до вирішення судом питання про відкриття провадження у зазначеній цивільній справі, позивачем ОСОБА_1 подана заява про відвід судді, яка сформована в системі «Електронний суд» 26 березня 2026 року, зареєстрована судом 27 березня 2026 року за вх. № 10115, та отримана суддею 30 березня 2026 року, на обгрунтування якої зазначив, що 25 березня 2026 року він звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького із позовною заявою про відшкодування матеріальної (майнової) та моральної шкоди, яку було розподілено судді Івановій Л.А., якою також 16 березня 2026 року винесено ухвалу у справі № 405/1525/26, якою, на його думку, порушено його право на справедливий суд та правосуддя, у зв`язку з чим він, як Громадянин України, звернувся із дисциплінарною скаргою до Вищої ради Правосуддя щодо надання правової оцінки ухвалі від 16 березня 2026 року у справі № 405/1525/26.

Вважає, що вказане створює між ним, як позивачем та суддею Івановою Л.А. конфліктну ситуацію та є підставою для відводу судді, на підставі частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки ініційований ним процес притягнення судді Іванової Л.А. до дисциплінарної відповідальності є обставиною, що викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

На підставі вищевикладеного, та з підстав п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 просив заяву про відвід судді задовольнити та відвести суддю Подільського районного суду міста Кропивницького Іванову Л.А. від розгляду цивільної справи № 405/1830/26.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч.1 ст.40 ЦПК України).

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч.2 ст.40 ЦПК України).

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ч. 3 ст.40 ЦПК України).

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч.7 ст.40 ЦПК України).

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (ч.8 ст.40 ЦПК України).

Тим самим, розгляд заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Іванової Л.А. від участі в розгляді цивільної справи № 405/1830/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд вирішує в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З огляду на підстави заявленого відводу та їх обгрунтування, суд вважає, що заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Іванової Л.А. є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на дії, вчинені суддею, що можуть свідчити про її необ`єктивність або упередженість, що є підставами для відводу, визначеними, зокрема, п. 5 ч.1 ст.36 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.6, ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте, право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Крім того, відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Учасники справи мають процесуальне право заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підстави для відводу судді, визначені в ст. 36 ЦПК України, за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Крім того, статтею 37 ЦПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Поряд з цим, відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ від 24 травня 1989 року у справі Hauschildt v. Denmark, заява № 10486/83, пункт 46).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя Іванова Л.А. виявляє особисту упередженість до учасників справи чи до результату розгляду справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Суд констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що головуючий суддя Іванова Л.А. у справі №405/1830/26, виявляє упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів позивачем не надано.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Аналізуючи підстави заявленого позивачем ОСОБА_1 відводу судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, за об`єктивним критерієм, суд вважає, що підставою для відводу є суб`єктивна думка позивача ОСОБА_1 про неупередженість та об`єктивність головуючого судді, що склалася у сторони позивача, у зв`язку з тим, що він звернувся до Вищої ради Правосуддя із дисциплінарною скаргою щодо надання правової оцінки ухвалі суду від 16 березня 2026 року винесеної суддею Івановою Л.А. по цивільній справі № 405/1525/26, що створює між ним, як позивачем та суддею Івановою Л.А. конфліктну ситуацію та є підставою для відводу судді, на підставі чого судом відзначається наступне.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 березня 2026 року цивільну справу №405/1525/26, провадження 2/405/688/26 розподілено судді Подільського районного суду міста Кропивницького Івановій Л.А.

16 березня 2026 року зазначену позовну заяву в справі № 405/1525/26 передано в провадження судді Іванової Л.А.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Кропивницького Іванової Л.А. від 16 березня 2026 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, - повернуто позивачу разом з доданими до неї документами на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, а також роз`яснено, що зазначена ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду.

При цьому, відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції, що, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 ЦПК України є однією з засад (принципів) цивільного судочинства.

Щодо сумнівів позивача ОСОБА_1 в неупередженості судді при розгляді цивільної справи № 405/1830/26, враховуючи факт подання ним скарги до Вищої ради правосуддя, з метою надання зазначеним органом правової оцінки ухвали від 16 березня 2026 року у справі № 405/1525/26 постановленої суддею Івановою Л.А., суд звертає увагу, шо відповідно до ч. 1 ст. 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.

Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя на дії судді розцінюється, як реалізація особою гарантованого законом права на такі звернення, що не може вплинути на виконання суддею професійних обов`язків щодо розгляду конкретної справи в порядку, передбаченому процесуальним законом.

З огляду на зазначене, доводи позивача, що у такій ситуації створюється конфліктна ситуація між ним та суддею ОСОБА_3 , розцінюються судом як виключно суб`єктивне і нічим не підтверджене підсвідоме припущення позивача.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч.ч.1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

За викладених обставин, суд вважає, що викладені позивачем ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Іванової Л.А. обставини є недостатніми для формування переконання щодо наявності обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого судді Іванової Л.А. в розгляді даної справи № 405/1830/26, інших обставин, які б викликали сумнів в неупередженості та об`єктивності судді позивачем в заяві про відвід судді не зазначено, на підставі чого суд приходить до висновку про необгрунтованість та безпідставність заявленого відводу судді, та, враховуючи, що провадження у справі не відкрито, за аналогією з ч.3 ст.40 ЦПК України, вважає за необхідне передати заяву про відвід судді до канцелярії суду для визначення на підставі ч.1 ст.33 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, який буде розглядати дану заяву про відвід. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст.ст.36-40 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відвід судді Іванової Лілії Андріївни від участі у розгляді цивільної справи № 405/1830/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заявлений позивачем ОСОБА_1 , - визнати необгрунтованим.

Передати заяву про відвід судді Іванової Л.А., яка подана позивачем ОСОБА_1 у цивільній справі № 405/1830/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, до канцелярії Подільського районного суду міста Кропивницького для визначення автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч.1 ст.33 ЦПК України, судді, який буде вирішувати питання про відвід судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова