Ухвала суду № 135277619, 18.03.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2720/26

Номер провадження 1-кс/404/1269/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026121010000508, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка Компаніївського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

1.Суть клопотання.

Слідчий Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят діб.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Кропивницьким РУП ГУ НП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026121010000508, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, 15.03.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме відділення № 31 «Приват Банк», що за адресою: м. Кропивницький, вул. Вокзальна, 16/1, приміщення якого винаймає юридична особа АТ КБ «Приват Банк», ЄДРПОУ: 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.

У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , заздалегідь підготувавши каністру із невстановленим у ході досудового розслідування нафтопродуктом із вогненебезпечними властивостями та сірники, для здійснення підпалу відділення № 31 «Приват Банк», реалізуючи злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, останній 15.03.2026 близько 19:19 год. знаходячись поруч з відділенням № 31 «Приват Банк», що за адресою: м. Кропивницький, вул. Вокзальна, 16/1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до вхідних дверей вказаного відділення, з каністрою в руках із невстановленим нафтопродуктом з вогненебезпечними властивостями, залишив її біля входу, після чого о 19 год. 20 хв. шляхом піднесення джерела відкритого вогню, здійснив підпал відділення № 31 «Приват Банк» та після розповсюдження вогню втік з місця вчинення підпалу у невідомому напрямку, спричинивши юридичній особі АТ КБ «Приват Банк», ЄДРПОУ: 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, матеріальну шкоду, яка на даний час встановлюється.

Крім того, 15.03.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме будівлі Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області, що розташована за адресою: м. Кропивницький, вул. Дарвіна, 25, яка перебуває у державній власності.

У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , заздалегідь підготувавши каністру з невстановленим у ході досудового розслідування нафтопродуктом із вогненебезпечними властивостями та сірники, для здійснення підпалу будівлі Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області, реалізуючи злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, останній 15.03.2026 близько 20 год. 33 хв. знаходячись поруч із входом до будівлі Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області, що за адресою: м. Кропивницький, вул. Дарвіна, 25, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до вхідних дверей Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області з каністрою в руках з невстановленим нафтопродуктом із вогненебезпечними властивостями та залишив її біля входу, після чого о 20 год. 34 хв., шляхом піднесення джерела відкритого вогню, здійснив підпал будівлі Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області та після розповсюдження вогню втік з місця вчинення підпалу у невідомому напрямку, спричинивши державі матеріальну шкоду, яка становить близько 75 000 грн.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 194 КК України.

Під час досудового розслідування 16.03.2026 складено і в порядку ст. 278 КПК України вручене ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків, можливість вчинити нові умисні кримінальні правопорушення.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому.

Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації.

Щодо себе вказав, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів підозрюваного даний об`єкт нерухомості належить його дідусю, проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , в даному об`єкті нерухомості винаймає кімнату протягом трьох років, орендну плату забезпечують батьки, не одружений, студент Донецького національного медичного університету, отримує стипендію у розмірі 2000 грн. Раніше не притягався до кримінальної відповідальності. Обставини підозри визнає, однак, стверджує, що був введений в оману щодо дійсних обставин, вважав, що діє з метою допомоги працівникам правоохоронних органів у затриманні особи, що підозрюється у вчиненні протипранвих дій. Будь-яких намірів переховуватися чи вчиняти вплив на свідків не має, добровільно надав доступ до свого телефону і переписки для з`ясування всіх обставин правопорушення.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації. Вказав, що не досліджено причино-наслідкові зв`язки даної події, його підзахисний не мав наміру заробити кошти, вважав, що діє за вказівками правоохоронних органів. Зазначив, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, позитивні характеристики з навчальних закладів та місця реєстрації. Також захисник долучив до матеріалів клопотання характеризуючи дані підозрюваного.

ОСОБА_8 мати підозрюваного, просила не застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, просила обрати запобіжий захід у вигляді домашнього арешту. Оскільки ніде не працює, зможе контролювати дотримання сином всіх обов`язків, покладених судом. Вказала, що її син серйозний, дисциплінований, самостійно вступив до університету, під час навчання вийшов на стипендію. На початку війни вона виїжджала з сином за кордон на 3 місяці, після повернення в Україну син відмовився її залишати знову.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІV. Обставини, встановлені слідчою суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчої судді

Слідчою суддею встановлено, що у провадженні Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12026121010000508, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

16 березня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

16 березня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні умисного пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідча суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у об`ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від ОСОБА_9 від 15.03.2026; протоколом огляду місця події від 15.03.2026 за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.03.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.03.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 16.03.2026; протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від ОСОБА_12 від 15.03.2026; протоколом оглядом місця події від 15.03.2026 за адресою: м. Кропивницький, вул. Дарвіна, 25; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 16.03.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 16.03.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 16.03.2026; протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 16.03.2026; протоколом особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 від 16.03.2026; протоколом огляду предмета від 16.03.2026; протоколами огляду предмета від 17.03.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на які посилається прокурор в клопотанні, слідча суддя зазначає таке.

Обгрунтовуючи наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду слідчий посилається на тяжкість кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_6 ,. є тяжкими, санкцією ч. 2 ст. 194 КК України визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Тяжкість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), 2005, § 58).

Врахування тяжкості злочинів має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що ймовірне майбутнє покарання за відповідний злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від органу досудового розслідування/суду з метою порушення розумних строків досудового розслідування/судового розгляду.

ОСОБА_6 раніше не судимий, має вік 20 років, має постійне місце проживання та реєстрації, є студентом Донецького національного медичного університету, отримує стипендію, відтак має міцні соціальні зв`язки.

Слідча суддя вважає ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності шляхом зміни свого місця проживання, є можливим. Однак, враховуючи, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки - ризик має мінімальний рівень інтенсивності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення наявний з огдяду на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчинені двох епізодів кримінальних правопорушень, вчинених впродовж доби через незначний проміжок часу.

Відтак у провадженні наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Щодо позиції сторони обвинувачення на застосуванні стосовно ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні клопотання слідча суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Як встановлено та зазначено вище, слідчим в клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідча суддя враховує, що ОСОБА_6 раніше не судимий, має вік 20 років, має постійне місце проживання та реєстрації, є студентом Донецького національного медичного університету, отримує стипендію, позитивно характеризується за місцем реєстрації, має похвальні листи, грамоти, дипломи переможця олімпіад. Відповідно до характеристики випускника Першотравенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 16.03.2026 № 31 ОСОБА_6 за період навчання зарекомендував себе як надзвичайно здібний, цілеспрямований та відповідальний учень, який стабільно демонстрував високий рівень навчальних досягнень; у шкільному колективі зарекомендував себе як вихований, врівноважений, тактовний та доброзичливий учень, користувався заслуженим авторитетом і повагою серед однокласників та педагогів; відзначався високим рівнем культури поведінки, відповідальністю, дисциплінованістю та вмінням працювати в команді. Відповідно до характеристики здобувача 3 курсу факультету фармації та стоматології Доценького національного медичного університету від 17.03.2026 ОСОБА_6 за час навчання зарекомендував себе дисциплінованим, сумлінним, цілеспрямованим, наполегливим здобувачем. У ході освітнього процесу неухильно дотримується вимог освітньої дисципліни та внутрішнього розпорядку університету; стосунки з однокурсниками рівні, спокійні, до викладачів завжди ставиться з повагою та шаною.

Запобіжний захід, в тому числі у вигляді тримання під вартою, є засобом для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового провадження, а не мірою відповідальності за скоєне, а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, можливе притягнення до кримінальної відповідальності, не може бути домінуючим критерієм для обрання запобіжного заходу.

Така правова позиція висловлена в численних рішеннях Європейського суду з прав людини, ухвалених, в тому числі, проти України, згідно яких посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що обвинувачений переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

Прокурором не надано жодного документа які б, підтверджували твердження, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, підозрюваний буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки чи вчинить інше кримінальне правопорушення.

З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, наявні міцні соціальні зв`язки за місцем свого проживання, позитивні характеристики, слідча суддя дійшла висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність обмеження свободи підозрюваного враховуючи наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків і стримуючих від втечі факторів. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та продовження злочинної діяльності, можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства. У разі спроб незаконно впливати на свідків - ризик унеможливлюється та зменшується шляхом застосування щодо підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також попередженням підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. У разі вчинення таких спроб та наявності відповідних заяв від свідків - запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 може бути змінений на більш жорсткий.

Про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.

При прийнятті рішення слідча суддя також враховує і поведінку підозрюваного, який в ході розгляду клопотання надав пояснення обставин інкримінованих кримінальних правопорушень, які мають бути перевірені в ході досудового розслідуванняю; надав добровільну згоду на доступ до мобільного телефону із захисним графічним ключем для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення. Такі дії свідчать про намір підозрюваного не перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи вагомість наявних доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вважаю, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо нього слід обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід повністю забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За практики Європейського Суду домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі, як і тримання особи під вартою (Манчіні проти Італії).

Матеріали клопотання, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних умисних дій, потребують детальної перевірки та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Разом з цим, наявність контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі на які посилався прокурор та при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту прокурор/слідчий не позбавлені процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.

Враховуючи вище вказані обставини, зважаючи на молодий вік підозрюваного, слідча суддя переконана, що на даний момент такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідча суддя вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.

Початок строку дії ухвали про застосування до ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту, рахувати з моменту проголошення цієї ухвали, тобто з 18 березня 2026 року.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу і покладання на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків до 16 травня 2026 року включно.

У період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи, навчання;

- заборонити цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматись від спілкування із свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з-під варти в залі судового засідання та доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Надавати можливість працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою ОСОБА_6 , з`являтись за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 та вимагати від нього пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 передати для виконання підрозділу поліції за його місцем проживання - АДРЕСА_1 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1