Рішення № 135277597, 23.03.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

23.03.2026

ЄУН 389/1040/25

провадження №2/389/278/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі : головуючого судді - Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання - Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ ) «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 і просить винести рішення, яким стягнути на його користь заборгованість за кредитним договором №100058216 від 21.09.2023 в загальній сумі 43447,25 грн та понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №100058216 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до вказаного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в сумі 11000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.Договір укладений з відповідачем в електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. ТОВ «Мілоан» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 11000,00 грн, в свою чергу позичальник не виконав умови договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість в загальній сумі 43447,25 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 11000,00 грн, простроченої заборгованості за сумою відсотків - 31347,25 грн, простроченої заборгованості за комісією - 1100,00 грн. У подальшому, 28.02.2024 між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №100058216 від 21.09.2023. Оскільки відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 не укладала кредитний договір №100058216 від 21.09.2023, оскільки не отримувала одноразовий ідентифікатор для підписання договору і не відправляла його кредитодавцю, кошти по вказаному договору не отримувала та ними не користувалась. Номер телефону НОМЕР_1 належить не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 , який з використанням персональних даних відповідача, без її згоди та її волевиявлення, протягом 20 вересня-21 жовтня 2023 року оформив на її ім`я 11 різних кредитів у різних небанківських фінансових установах.Про це вона дізналася, коли у жовтні 2023 року почала отримувати численні дзвінки із вимогою терміново сплатити за кредитними договорами. Спочатку вона вважала, що телефонують шахраї та вводять її в оману, адже від банків жодних повідомлень про транзакції (отримання коштів за договорами кредиту) за своїми картками вона не отримувала. Зважаючи на те, що дзвінків ставало все більше, 06.11.2023 року відповідач скористалася сервісом Українське бюро кредитних історій і отримала дані своєї кредитної історії, відповідно до якої на її ім`я в період з липня 2023 року до жовтня 2023 року включено було оформлено понад 60 кредитів. Тоді вона зрозуміла, що кредити оформив ОСОБА_2 шляхом зміни фінансового номеру телефону відповідача на свій НОМЕР_1 та з використанням її персональних даних. Через це відповідач не отримувала повідомлень від банків про транзакції і фактично втратила доступ до банківських карток, зокрема до картки Монобанку НОМЕР_2 . Враховуючи наведене, відповідач звернулася до ВП №1 (м. Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП у Кіровоградській області із заявою про злочин, внаслідок чого відкрито кримінальне провадження №12023121020000999 (шахрайство). Крім того, договір кредиту, наданий позивачем, та додатки до нього не відповідають вимогам договору та закону: відсутня обумовлена умовами договору кваліфікована електронна позначка часу, додатки не містять підпису ані позичальника, ані кредитодавця. Позивачем не надано належних доказів перерахування кредитних коштів відповідачу. Платіжне доручення №72915377 від 21.09.2023 року (платник ТОВ «Мілоан») не містить інформацію про проведення платежу банком, що суперечить п.11 Положення про порядок здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті в особливий період. Відомість про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» не є первинним документом і складена заінтересованим первісним кредитором, а тому не може вважатися безспірним доказом. Виписка з особового рахунку, оформлена позивачем і надана суду, є внутрішнім документом фінансової установи та не є належним доказом суми заборгованості, оскільки містить лише відомості про те, що позивачем не здійснювалося нарахування відсотків за кредитним договором.

Представником позивача надано відповідь на відзив, відповідно до якої останній підтримав позовні вимоги, вказуючи на їх обґрунтованість. Зауважив, що даний кредитний договір укладений в електронній формі, яка прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, що узгоджується зі сталою судового практикою, зокрема постановою ВС від 12.01.2021 (справа №524/5556/19), підписуючи вказаний договір відповідач була ознайомлена з його змістом та погодилась на запропоновані умови. Факт підтвердження отримання відповідачем коштів в сумі 11000,00 грн підтверджено належним чином, також подано клопотання про витребування доказів у ТОВ ФК «Контрактовий Дім» на підтвердження перерахування 21.09.2023 первинним кредитором ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 11000,00 грн. Факт неотримання грошових коштів в сумі 11000,00 грн відповідачем, за невизнання цього, не спростовано. В частині кримінального провадження щодо заволодіння грошовими коштами відповідача шахрайським шляхом (кримінальне провадження №120231210200000999), то досудове розслідування триває. Ні витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, ні інші матеріли кримінального провадження не підтверджують шахрайських дій щодо вказаного кредитного договору. Доки не винесено вирок суду про крадіжку особистих речей та вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_1 , кредитний договір № 100058216 від 21.09.2023 року вважається таким, що укладений правомірно. Оскільки наразі вказаний кредитний договір не визнаний недійсним, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як правонаступник за Договором відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28.02.2024 правомірно звернулось до суду про стягнення заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, згідно якої просить позовні вимоги задовольнити, розглядати справу без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача - адвокат Брижицька В.В. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмову заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, у задоволенні позову просить відмовити, зауважила,що фактично матеріали справи не містять доказів, що під час укладення кредитного договору саме відповідач проходила верифікацію та що остання користувалася номером НОМЕР_1 , надані позивачем Договір кредиту та додатки до нього не відповідають вимогам власне Договору та закону.

У даній справі позивачем не доведено поза розумним сумнівом, що договір про споживчий кредит №100058216 укладався відповідачем та після його укладення саме вона отримала та користувалася кредитними коштами. Так, вказаний договір підписаний з боку позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором, через специфіку укладання та безпосереднього підпису таких договорів неможливо встановити особу, що їх укладала. При цьому відповідач стверджує, що кредити були оформлені громадянином ОСОБА_2 , який здійснив прив`язку її банківських карток, на які перераховано

кредитні кошти, свого номера телефона НОМЕР_1 та адресу його електронної пошти. З долучених до кримінального провадження матеріалів вбачається, що вказаний номер телефону належить іншій особі, ніж відповідач. Позивачем не доведено, що особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця створено і оформлено із використанням номеру телефону та адреси електронної пошти саме відповідача, що на її номер здійснювалися телефонні дзвінки чи направлялися смс-повідомлення для повідомлення одноразового ідентифікатора для підписання договору. Договір укладено за короткий проміжок часу, грошові кошти, що перераховувалися після укладення на картковий рахунок миттєво знімалися саме ОСОБА_2 , що підтверджує вчинення шахрайських дій з використанням особистих даних позивача та ці обставини потребують перевірки. За фактом оформлення на відповідача мікрокредитів до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, за ч.3 ст 190 КК України. Позивачем не надано належних доказів підписання кредитного договору. Надані копії договору та додатків до нього оформлені із порушенням п.6.2 Договору, згідно якого: «…На Договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення Договору…». Позивачем не спростував відсутність кваліфікованої електронної позначки часу на договорі, яка є обов`язковою при його підписанні. Надані позивачем додатки №1 Графік платежів та Додаток №2 Паспорт споживчого кредиту також не містять обов`язкової інформації: додаток №1 без підписів сторін, додаток №2 містить дату надання інформації, але не містить інформацію про час надання такої інформації. І це при тому, що додаток №2 передбачає його підписання окремо від договору. Так само не містять підписів сторін і Додатки №3 та №4.

Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін

Суд, оголосивши заяви представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, встановив наступне.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних бо оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З досліджених судом заяви та анкети - заяви на отримання кредиту, додаткових контактних даних позичальника, договору про споживчий кредит з графіком платежів, паспортом споживчого кредиту та довідки про підтвердження підписання договору із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, судом встановлено, що 21.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100058216 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (телефон НОМЕР_1 , одноразовий ідентифікатор 137372). Відповідно до вказаного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в сумі 11000,00 грн, на повідомлену картку НОМЕР_2 , на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Відповідно до вказаного договору строк кредитування 120 днів з 21.09.2023 (пільговий період 30 днів, який закінчується 21.10.2023, поточний період 90 днів, який закінчується 19.01.2024), останній день строку кредитування - 19.01.2024, комісія за надання кредиту 1100,00 грн, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 1,25 % в день від фактичного залишку кредиту, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 3,00 % в день від фактичного залишку кредиту, у разі невиконання/неналежного виконання зобов`язань, передбачено стягнення пені.

Факт отримання позичальником ОСОБА_1 , на повідомлену платіжну картку НОМЕР_2 , 21.09.2023 грошових коштів в сумі 11000,00 грн, на виконання умов кредитного договору №100058216 від 21.09.2023 підтверджується платіжним дорученням №72915377 від 21.09.2023 та, наданими на виконання ухвали суду, відомостями АТ «Універсал Банк», відповідно до яких вказаним банком на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , емітувалась платіжна картка № НОМЕР_2 , на яку 21.09.2023 відбулось зарахування коштів в сумі 11000,00 грн.

Відомість про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» та виписка з особового рахунку ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» свідчать про те, що, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №100058216 від 21.09.2023 нарахована за період з 21.09.2023 по 19.01.2024 та склала 43447,25 грн.

Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Надані представником відповідача документи та отримані на запит суді відомості щодо інформації про стан досудового розслідування кримінального провадження, підтверджують факт порушення, на підставі матеріалів правоохоронних органів, кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12023121020000999 від 11.11.2023, правова кваліфікація ч.3 ст.190 КК України, за фактом шахрайських дій невстановленої особи щодо ОСОБА_1 , яка представившись ОСОБА_2 , що відбуває покарання у місцях позбавлення волі у м.Житомир, увійшовши в довіру до ОСОБА_1 , дізнавшись карткові рахунки останньої «Ізібанк» № НОМЕР_5 та «Монобанк» № НОМЕР_2 , оформив на вказані рахунки мікрокредити на загальну суму понад 245000,00 грн

У поясненнях наданих в межах кримінального провадження ОСОБА_7 пояснювала, що у квітні 2022 році через соцмережу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вона познайомилася з чоловіком на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що знаходиться у Житомирській виправній колонії. Спілкувалися з ним за допомогою відеозв`язку, переписки «Месенджер» та за допомогою мобільного телефону - НОМЕР_6 . Також вона відправляла посилки останньому за адресою: АДРЕСА_1 , Житомирська виправна колонія. Потім приблизно у липні 2023 року чоловік, який представився ОСОБА_2 попросив допомогти йому у відкритті банківського рахунку для відправлення грошових коштів, на що вона погодилася та відкрила банківський рахунок «Монобанк» та «Ізібанк» на своє ім`я та скинула усі дані банківських карток чоловіку на ім`я ОСОБА_2 . Потім останній зробив прив`язку свого мобільного телефону на банківські рахунки, які вона відкрила на совє ім`я, про що повідомив її та вона погодилася (аби він не турбував її коли йому будуть заходити грошові кошти і коли він їх буде знімати). Продовжувала з ним спілкуватися. Потім приблизно у жовтні 2023 року на її номер телефону почали телефонувати представники колекторських служб та повідомили, що вона повинна повернути кредити взяті на її банківські рахунки «Ізібанк» НОМЕР_5 та «Монобанк» НОМЕР_2 . Також потерпіла вказала, що ОСОБА_2 на її ім`я оформлено договір позики №6342053 від 20 жовтня 2023 року і використано картку Універсалбанку НОМЕР_7 .

Відповідно до інформації з сервісу Українське бюро кредитних історій вбачається, що в період з липня 2023 року по жовтень 2023 року на ім`я ОСОБА_1 оформлено понад 60 кредитів.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 639 ЦК України визначає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст.1954 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Пунктом 20 цієї частини передбачено, що ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Частиною 1 ст.14 цього Закону визначено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем, або під впливом тяжкої обставини.

Частини третя та п`ята статті 203 ЦК України передбачають, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При вирішенні даної справи судом також враховується Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, відповідно до якої до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Європейський Суд з прав людини у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України", п.53 рішення від 20 вересня 2012 року у справі "Федорченко та Лозенко проти України" зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм "поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою. Тобто, розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у даній справі не доведно поза розумним сумнівом, що кредитний договір №100058216 від 21.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладалися відповідачем та після його укладення вона отримала та користувалася кредитними коштами. Так, вказаний договір підписаний з боку позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором, через специфіку укладання та безпосереднього підпису такого договорову неможливо встановити особу, що його укладала. Відповідач стверджує, що кредити були оформлені громадянином ОСОБА_2 , який здійснив прив?язку її банківських карток, на які перераховано кредитні кошти свого номера телефона НОМЕР_1 та адресу його електронної пошти. Із договору та додатку до нього встановлено, що особистий кабінет клієнта на сайті товариства створений із використанням номеру телефону НОМЕР_1 , на цей же номер телефону здійснювалися телефонні дзвінки чи направлялися смс повідомлення для повідомлення одноразового ідентифікатора для підписання договору. З долучених до кримінального провадження матеріалів вбачається, що вказаний номер телефону належить іншій особі, ніж відповідач.

Грошові кошти, що перераховувалися після укладення договору на картковий рахунок відповідача знімалися ОСОБА_2 , що на думку суду, не виключає вчинення шахрайських дій з використанням особистих даних позивача та ці обставини потребують перевірки. За фактом оформлення на відповідача мікрокредитів до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального праовопрушення, за ч.3 ст 190 КК України.

Виходячи з вищевикладеного суд не вбачає підстав для задоволення поданого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» позову щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вказаними кредитними договорами та договорами позики.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови у задоволенні позову витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 259, 263, 265, 274, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмежаною відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судовий збір залишити по фактично понесеному.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місце знаходження: вул.Смаль-Стоцького,1, корпус 28, м.Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Суддя Український В.В.