Ухвала суду № 135277471, 30.03.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/975/17

Номер провадження 1-кп/350/45/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши в приміщенні зали судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Світловодськ Кіровоградської області, члена правлінння Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 грудня 2016 року за № 12016090220000363,

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 22 грудня 2016 року близько 18 год 30 хв, керуючи автомобілем марки «Mercedes Benz S-350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Н-10 сполученням Стрий-Чернівці-Мамалига, в населеному пункті селище Брошнів-Осада Калуського (Рожнятівського) району по вулиці 22 Січня у напрямку у міста Калуша, будучи відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасником дорожнього руху, спостерігаючи наявність дорожніх знаків і дорожньої розмітки, свідомо та грубо порушив вимоги вказаних Правил дорожнього руху, а саме:

- пункту 1.3., відповідно до якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху;

- підпункту «б» пункту 2.3., відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- пункту 11.2., відповідно до якого на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;

- пункту 12.1., відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, яка відповідно до пункту 1.10. становить сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- пункту 18.1., відповідно до якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Так, рухаючись лівою смугою руху ОСОБА_4 проявив неуважність, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду пішохода, вчинив наїзд на пішохода потерпілого ОСОБА_6 який переходив проїзну частину дороги на нерегульованому пішохідному переході навпроти магазину «ROSHEN» у районі розташування опори лінії електропередач № 290 у напрямку справа наліво по ходу руху автомобіля, спричинивши потерпілому відповідно до висновку експерта Калуського райвідділення Обласного бюро СМЕ Івано-Франківської обласної ради № 92/56-Д від 13 квітня 2017 року тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, крововиливами в речовину головного мозку, м`які покриви голови, травми лівої гомілки з переломами середньої третини кісток лівої гомілки із зміщенням кісткових відламків, що згідно з п.п.2.2.1. «а», «б», «в», 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як таких, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковано за частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження

У ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України не визнав, однак подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 грудня 2016 року за № 12016090220000363 у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною першої статті 286 Кримінального кодексу України, відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Кримінального кодексу України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання обвинуваченого та просив його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_6 не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого, при цьому суду повідомив, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов ним не подавався.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого, пославшись на те, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Кримінального кодексу України строк, протягом якого особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 минув, при цьому цей строк не зупинявся і не переривався.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.

Санкція частини першої статті 286 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді штрафу від від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, або без такого.

Відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України відноситься до нетяжкого злочину.

Відповідно до частини першої статті 44 Кримінального кодексу України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 285 Кримінального процесуального кодексу України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини четвертої статті 286 Кримінального процесуального кодексу України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Кримінального кодексу України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Строк давності - це певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, передбачено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за статтею 49 Кримінального кодексу України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини друга-четверта статті 49 Кримінального кодексу України).

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинене.

Згідно з обвинувальним актом кримінальне правопорушення вчинене 22 грудня 2016 року.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтею 49 Кримінального кодексу України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого закінчився трирічний строк давності, передбачений статтею 49 Кримінального кодексу України щодо інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.

Згідно частини другої статті 49 Кримінального кодексу України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до частини третьої статті 49 Кримінального кодексу України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Із інформації адміністратора УІАП ГУНП в Івано-Франківській області убачається, що після 13 липня 2017 року (дата спрямування до суду обвинувального акту) ОСОБА_4 станом на 24 березня 2026 року є особою яка до кримінальної відповідальності не притягувалась, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості відсутні.

Таким чином, судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами другою, третьою статті 49 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частин другої, третьої статті 285 Кримінального процесуального кодексу України, особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (частина восьма статті 284 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до частини сьомої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

Обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено наслідки закриття кримінального провадження, зокрема те, що кримінальне провадження закривається з нереабілітуючої обставини.

Обвинувачений, будучи ознайомлений з наслідками закриття кримінального провадження, підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.

На підставі викладеного, враховуючи що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є кримінальним правопорушенням, за яке передбачене покарання у виді штрафу від від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, або без такого та з моменту скоєння такого минуло три роки, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся і не переривався, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального првадження підлягає задоволенню та він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі пункту 2 частини першої статті 49 Кримінального кодексу України, а кримінальне провадження - закриттю.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Що стосується питання про розподіл процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.

Процесуальні витрати це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження.

Відповідно до частини першої статті 126 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 118 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальні витрати складаються, зокрема із: витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Як вбачається з правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17 (провадження №51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Отже, заявлені стороною обвинувачення процесуальні витрати на залучення експертів, здійснені за рахунок державного бюджету у розмірі 3 055 грн 78 коп. підлягають віднесенню на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України. Окрім того, з урахування думки потерпілого, суд вважає, що речові докази - одяг потерпілого підлягають знищенню.

Керуючись статями 12, 25, 44, 49, частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, статями 284, 285, 286, 288, 372 Кримінального процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, відповідно до статті 49 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 грудня 2016 року за № 12016090220000363, відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі пункту 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 3 055 грн 78 коп. віднести на рахунок Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Речові докази: автомобіль марки «Mercedes Benz S-350», реєстраційний номер НОМЕР_1 який згідно постанови про визнання речовими доказами від 23 грудня 2017 року визнаний речовими доказами та згідно ухвали слідчого судді Рожнятівського районного суду Івано-Фраківської області від 3 квітня 2017 року (справа № 350/402/17, провадження 1-кс/350/152/2017) переданий на відповідальне зберігання ДП «УКРНАФТОГАЗКОМПЛЕКТ» НАК «НАФТОГАЗ України» - залишити за ДП «УКРНАФТОГАЗКОМПЛЕКТ» НАК «НАФТОГАЗ України»;

праву блок-фару автомобіля марки «Mercedes Benz S-350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка згідно постанови про визнання речовими доказами від 4 лютого 2017 року визнана речовим доказом - передати ДП «УКРНАФТОГАЗКОМПЛЕКТ» НАК «НАФТОГАЗ України»

уламок скла, який згідно постанови про визнання речовими доказами від 4 лютого 2017 року визнаний речовим доказом знищити;

одяг потерпілого ОСОБА_6 : чоловічу куртку, спортивні штани, пару чобіт, дві кофти, які згідно постанови про визнання речовими доказами від 4 лютого 2017 року визнані речовими доказами - знищити

медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_6 №14296/16 Івано-Франківської обласної дитячої лікарні, яка згідно постанови про визнання речовими доказами від 4 лютого 2017 року визнана речовим доказом повернути Комунальному підприємству «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради»;

медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_6 № 12885/16 дитячої лікарні Калуської центральна районна лікарня, яка згідно постанови про визнання речовими доказами від 4 лютого 2017 року визнана речовим доказом повернути дитячій лікарніКомінального некомерційного підприємства «Калуська центральна районна лікарня»;

DVD-диск з відеофайлами за 22 грудня 2017 року, який згідно постанови про визнання речовими доказами від 3 травня 2017 року визнаний речовим доказом - залишити в матеріалах кримінального проваджнння.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали вручити ОСОБА_4 , учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали в канцелярії суду.

Суддя ОСОБА_1