Рішення № 135277387, 31.03.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/273/26

Провадження № 2/346/1189/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді Сольського В.В.

за участі секретаря судового засідання Пігуляк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суд із вказаним позовом який мотивує тим, що 02 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2228114, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 000 грн, строком на 30 днів зі сплатою 0,57 % - знижена процентна ставка, 1,90% - стандартна процентна ставка в день від суми кредиту, з умовою повернення в порядку та строки визначені договором.

На виконання взятих на себе зобов`язань позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі та на умовах визначених договором.

Натомість відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з порушеннями умов договору, що спричинило виникнення заборгованості, розмір якої становить: 22 435,20 грн з яких: 6 840 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 595,20 грн заборгованість за процентами.

26 лютого 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021.

Згідно умов договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за Договором № 2228114 від 02 квітня 2020 року.

Тому позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі та понесені судові витрати, розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Суд, враховуючи, що ст. 211 ЦПК ч. 3 України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, розглянув справу за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання також повторно не з`явився, про розгляд справи належно повідомлявся судовими повістками, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи в його відсутності не подав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2228114 (а.с. 18-23).

Договір укладено за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 12 000 грн на строк 30 днів (пп. 1.3, 1.4 Договору).

Згідно п. 1.5.1 Знижена процентна ставка 0,57 % в день від суми кредиту, яка застосовується у межах строку надання кредит, зазначеному у п. 1.4 договору, якщо в цей строк позивальник здійснить повне погашення кредитної заборгованості, або погасить заборгованість протягом трьох днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредит, яка застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного у п. 1.4 договору, якщо споживач не виконав вимоги п. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за зниженою ставкою - 14 052,00 грн; за стандартною ставкою 18 840, 00 грн. ( а.1.8, 1.8.1, 1.8.2).

За умовами договору строк кредитування може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде дясягнута така домовленість про таке продовження (п. 4.1. договору).

Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитним договором складає менше 400 грн може ініціювати продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.3 Договору.

Пропозиція споживача щодо проовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих процентів.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав та 02 квітня 2020 року надав ОСОБА_1 позику в розмірі 12 000 грн шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника, що підтверджується довідкою (а.с. 29, 89).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначено Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (надалі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року.

Умови укладеного між сторонами договору цілком відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо розміру процентів, то такий розмір, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Тлумачення змісту вказаних пунктів кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено два види відсоткової ставки, базову та знижену, в залежності від періоду користування кредитними коштами, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором відповідно до укладеного 26 лютого 2021 року з ТОВ «Авентус Україна» Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021.

Відповідач користувалася кредитом, однак погашення кредиту і відсотків за користування кредитними коштами здійснила лише частково в сумі 14 052 грн, про що свідчить розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с. 31-44).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 22 435,20 грн, з якої: 6 840 грн заборгованість по тілу кредиту; 15 592,20 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не довів обставини, які заперечували б факт укладення кредитного договору або визначену позивачем суму заборгованості за кредитом, та не подав доказів на спростування позовних вимог.

Дослідивши позовні вимоги та письмові докази, враховуючи, що відповідач отримав кошти у кредит на умовах, визначених у кредитному договорі, але порушив вказані умови і не погасив кредит, позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Однак, маючи передбачений законом обов`язок на перевірку доказів, з`ясування фактичних обставин справи та встановлення правовідносин, що виникли між сторонами,суд зобов`язаний перевірити розрахунки, подані сторонами.

Вирішуючи питання про стягнення процентів за користування позикою у розмірі суд зазначає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до положень п. 1.4. Договору кредит надається строком на тридцять днів з дати отримання кредиту, з можливістю його пролонгації ще на 30 днів за умови сплати всіх фактично нарахованих процентів пункти 4.1.-4.3. договору.

Судом встановлено, що перший період користування кредитом тривав 30 днів (з 02 квітня 2020 року до 01 травня 2020 року) та завершився сплатою відповідачем всіх нарахованих відсотків за пільговою ставкою 0,57% в сумі 2 052 грн, що стало підставою для пролонгації кредиту на новий період.

Другий період тривав з 02 травня 2020 року до 01.06.2020 року та завершився сплатою відповідачем нарахованих процентів за ставкою 1,90% та частини тіла кредиту в розмірі 12 000 грн, що стало підставою для пролонгації кредиту на новий період до 01.07.2020 року.

Таким чином, правомірно нарахованими відсотками суд вважає 12 790,80 грн (12 000 грн * 30 дн * 0,57% = 2 052 грн (за перший період кредитування) + 12 000 грн * 30 дн * 1,9% = 6 840 грн (за другий період кредитування) + 6 840 грн * 30 дн * 1,9% = 3 898,80 грн (за третій період користування)).

Враховуючи часткові оплати, здійснені відповідачем в сумі 14 052 грн до стягнення підлягає сума 5 578,80 грн (6 840 грн (сума боргу за тілом) + 12 790,80 грн (сума праавомірно нарахованих відсотків) 14 052 грн (здійснені відповідачем часткові оплати)).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача 662,04 грн судового збору, що сплачений позивачем при зверненні до суду, оскільки позов задоволено частково.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження заявленого позивачем розміру витрат з надання професійної правничої допомоги в сумі 8 000 грн, надано договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, копію акта наданих послуг правової допомоги за договором №0107, опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025.

Враховуючи факт часткового задоволення позовних вимог, до стягнення підлягає 1 989,30 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі наведеного та статей 525, 536, 610, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №228114 від 02 квітня 2020 року в розмірі 5 578 грн 80 коп.

В решті частин позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 662,04 грн та 1 989,30 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, 79029, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .

Суддя: Сольський В. В.