Ухвала суду № 135277260, 30.03.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6103/26

Провадження № 1-кс/344/2577/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12025090000000630 від 07.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 313 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025090000000630 від 07.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 313 КК України.

Установлено, що у листопаді 2025 року, у ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, але не пізніше 07.11.2025 (більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не вдалось), придбав у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін та очікував на її отримання в поштоматі ТОВ «Нова Пошта» під вигаданими даними.

Так, 07.11.2025 ОСОБА_6 , діючи умисно, будучи об`єднаним з ОСОБА_7 єдиним злочинним умислом, направленим на збут психотропної речовини ОСОБА_4 , перебуваючи у гаражному приміщенні, яке знаходиться біля будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Української Дивізії (Молодіжна), 1, за географічними координатами 48.927325 24.734944, вхід в яке здійснюється із сторони вул. Селянська в м. Івано-Франківську, приховав три вакуумні пакети, в яких знаходилась психотропна речовина, обіг якої обмежено амфетамін, в попередньо підготовлений ОСОБА_7 магнітофон сірого кольору та помістив його до картонної коробки, яку в свою чергу помістив ще до однієї картонної коробки із надписом «ГАЛКА».

У подальшому, 07.11.2025 року, о 19:17 год, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , упакував посилку, помістивши туди магнітофон сірого кольору, із прихованими в ньому трьома вакуумними пакетами, в яких знаходилась психотропна речовина, обіг якої обмежено амфетамін. У перший зіп-пакет він помістив психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, в кількості 82,04 грам. У другий зіп-пакет ним поміщено психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, в кількості 1,7508 грам. У третій зіп-пакет він поклав психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, в кількості 2,2515 грам. Загальна кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетаміну, склала 86,0423 грам, що відповідно до наказу МОЗ № 188 від 01.08.2000 відноситься до особливо великих розмірів (15,0 г та більше).

Після цього, ОСОБА_6 створив за допомогою мобільного телефону за номером НОМЕР_1 замовлення для відправки посилки через компанію ТОВ «Нова Пошта» № 20451289584349, зазначивши вигадані дані відправника ОСОБА_8 , тел. НОМЕР_1 , та вигадані дані отримувача ОСОБА_9 , тел. НОМЕР_2 та, перебуваючи в м. Івано-Франківську по вул. Молодіжна, 55, помістив вищевказану посилку, в якій містилася психотропна речовина, обіг якої обмежено амфетамін, до комірки поштомату ТОВ «Нова Пошта» № 26640 і переслав її для ОСОБА_4 до поштомату ТОВ «Нова Пошта» № 48375, який знаходиться за адресою: с. Черніїв, вул. Князя Святослава, 63.

09 листопада 2025 року о 12:45 год указана посилка була переадресована на посилку № 59001496216547 із отриманням у поштоматі ТОВ «Нова Пошта» № 41260, що знаходиться за адресою: вул. Вовчинецька-Комунальна, б/н (біля магазину Ксенія).

10 листопада 2025 року о 15:15 год, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, прибув до поштомату ТОВ «Нова Пошта» № 41260, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька-Комунальна, б/н (біля магазину Ксенія), де отримав посилку № 20451289584349, після чого вийняв із неї три вакуумні пакети із вмістом в кожному зіп-пакетів, в яких знаходилась придбана ним психотропна речовина, обіг якої обмежено амфетамін, яку переніс до невстановленого досудовим розслідуванням місця, де незаконно зберігав з метою подальшого збуту.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та умисел, направлений на незаконне зберігання з метою збуту психотропної речовини, незаконно придбав та зберігав психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, загальною масою 86,0423 грам, що відповідно до наказу МОЗ № 188 від 01.08.2000 відноситься до особливо великих розмірів, з метою її подальшого збуту.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, непрацюючий, неодружений, депутатом не являється, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , раніше не судимий.

29.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті дванадцять років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у: протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновках експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та сукупністю інших матеріалів кримінального провадження.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки у кримінальному провадженні не встановлено всіх обставин, досудове розслідування на даний час триває, проводяться заходи з метою встановлення всіх осіб причетних до його вчинення, а тому підозрюваний, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може вчиняти такі дії; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки, ОСОБА_4 відомі повні анкетні дані свідків та інших підозрюваних, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки у кримінальному провадженні не встановлено всіх обставин, досудове розслідування на даний час триває, проводяться заходи з метою встановлення всіх осіб причетних до його вчинення, а тому підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків, джерело його існування не відоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливого злочину, а тому з метою отримання прибутку останній перебуваючи на волі може продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини.

Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованих злочинів, дані про особу ОСОБА_4 , його соціальні зв`язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з викладених в ньому обставин, просив задоволити без визначення застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного просила застосувати до його підзахисного запобіжний захід в вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Окрім того у відповідності до п.5 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

29.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та затримано в порядку ст. 615 КПК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини, а особливо великих розмірах, за що відповідно до санкції статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_10 вказаного кримінального правопорушення, а саме: протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «огляд і виїмка кореспонденції» від 10.11.2025 року, висновок експерта №СЕ-19/109-26/824-НЗПРАП від 26.01.2026 року, висновок експерта №СЕ-19/109-26/827-НЗПРАП від 26.01.2026 року, висновок експерта №СЕ-19/109-26/829-НЗПРАП від 26.01.2026 року, протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 21.01.2026 року, протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за річчю від 23.12.2025 року, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 28.03.2026 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 29.03.2026 року, протокол огляду євро контейнера для збору побутових відходів від 10.11.2025 року, протокол обшуку від 28.03.2026 року.

У всьому світі посилюється боротьба з незаконним обігом наркотиків серед населення, посилюється кримінальна відповідальність за такі злочини, тому кожен, хто має намір вчиняти такий злочин, чи підозрюється у вчиненні такого злочину чи вже вчинив його, повинен усвідомлювати, що відповідальність буде суворою і невідворотною.

На переконання слідчого судді, з огляду на викладені вище обставини та характер вчинених підозрюваним дій, визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не здатен в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 27 травня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1