Ухвала суду № 135276726, 26.01.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 201/11414/25

№ 2/183/3758/26

У Х В А Л А

26 січня 2026 року місто Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Дубовенко І.Г, розглянувши у письмовому спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

у с т а н о в и в :

ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, у якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 29.06.2023 100001648 від 29.06.2023 року у розмірі 22660,01 грн.

В обґрунтування позову ТОВ «Споживчий центр» зазначає, що сторони 29.06.2023 р. уклали кредитний договір (оферти) № 29.06.2023-100001648. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 11000 грн, строком на 70 днів. Відповідно до умов кредитного договору № 29.06.2023-100001648 від 29.06.2023 р позичальнику наданий кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 29/06/2023; 2. Сума Кредиту: 11000 грн 00 коп. 3. Строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання. 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 06.09.2023; 5. Період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту. 6. Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту. 7. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.3% за 1 (один) день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 8. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. 9. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 1650 грн. Розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Згідно п. 3.1. договору за цим договором кредитодавець зобов`язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Відповідно до п. 4.1. договору кредитодавець надав позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-39XX-XXXX-7673. Згідно п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу. Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов`язався використати використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору. Відповідно до договору від 29.06.2023 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 11000 грн. на строк зазначений в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 29.06.2023 отримала кредитні кошти у розмірі 11000 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 22660,01 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11000 грн, по процентам в розмірі 10010,01 грн, комісії 1650,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Відповідачем поданий до суду відзив, згідно з яким вимоги щодо стягнення процентів та комісії не визнає та просить у позові в цій частині відмовити. Зокрема зазначив, що відповідач дійсно29.06.2023 р. уклала з ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір №29.06.2023-100001648, за яким отримання грошових коштів відбулося в межах акційної пропозиції кредитування із процентною ставкою 0 %, про що позивач повідомляв як істотну умову відповідного кредитного продукту. Саме така умова була визначальною для прийняття відповідачем рішення щодо отримання коштів. Однак у подальшому позивач, всупереч заявленим умовам акційного кредитування, розпочав нарахування процентів за користування кредитом та додаткової комісії, правова природа, підстави виникнення та порядок обчислення яких не були належним чином доведені, погоджені відповідачем або підтверджені допустимими доказами укладення відповідних договірних умов. З урахуванням того, що кредит був запропонований як акційний із нульовою процентною ставкою, а належні та допустимі докази погодження відповідачем інших умов зокрема щодо нарахування процентів та комісії відсутні, позивач фактично в односторонньому порядку змінив істотні умови кредитування, що є неприпустимим та суперечить вимогам цивільного законодавства.

Позивачем подана відповідь на відзив, у якій просить позовні вимоги задовольнити. У своїй відповіді на відзив зазначивши, щовідповідач не надав жодного належного доказу, який би стосувався предмету доказування на підтвердження не укладення та не виконання умов кредитного договору. Кредитний договір №29.06.2023-100001648 від 29.06.2023 р. укладений між сторонами у електронній формі. Щодо підписання договору та ідентифікації: стороною позивача документи, що складають кредитний договір підписувались електронним підписом; стороною відповідача документи, що складають кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Саме його було використано відповідачем для підписання Кредитного договору - 29.06.2023. Відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв`язку належить йому. Так без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.12.2025 5 року у справі №640/7029/19. Відтак, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами. Також, підписуючи Оферту відповідач підтвердив той факт, що розуміє умови на яких укладається договір: «Я розумію, що підписую та укладаю кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення): Для підписання та укладання договору введіть код з смс повідомлення, яке було відправлене на Ваш фінансовий номер». У відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), відповідачем вкотре було підтверджено розуміння та чіткість умов укладання даного договору: «Я розумію, що підписую та укладаю кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс повідомлення): Для підписання та укладання договору введіть код з смс повідомлення, яке було відправлене на Ваш фінансовий номер». Тобто, відповідач підтвердив факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодився на відповідні умови кредитування. Також, відповідачем не було надано відомостей щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку. Розмір процентної ставки за кредитним договором відповідає вимогам ЗУ «Про споживче кредитування». Щодо комісії: комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. А тому, за відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

Відповідачем також подані заперечення, у яких у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків та комісії за кредитним договором просить відмовити.Відповідач зазначає, що отримання грошових коштів відбулося в межах акційної пропозиції кредитування із процентною ставкою 0 %, про що позивач повідомляв як істотну умову відповідного кредитного продукту. Саме така умова була визначальною для прийняття відповідачем рішення щодо отримання коштів. Однак у подальшому позивач, всупереч заявленим умовам акційного кредитування, розпочав нарахування процентів за користування кредитом та додаткової комісії, правова природа, підстави виникнення та порядок обчислення яких не були належним чином доведені, погоджені відповідачем або підтверджені допустимими доказами укладення відповідних договірних умов. З урахуванням того, що кредит був запропонований як акційний із нульовою процентною ставкою, а належні та допустимі докази погодження відповідачем інших умов, зокрема щодо нарахування процентів та комісії відсутні, позивач фактично в односторонньому порядку змінив істотні умови кредитування, що є неприпустимим та суперечить вимогам цивільного законодавства з огляду на нижчевикладені норми. У пропозиції про укладення кредитного договору (оферті) взагалі відсутні будь-які згадки про «комісію за надання кредиту», її розмір, порядок нарахування та сплати. Водночас зазначена комісія з`являється лише у заявці та паспорті споживчого кредитування, які, за твердженням позивача, є складовими кредитного договору. Зазначене свідчить про те, що умови щодо сплати комісії не були визначені в оферті та, відповідно, не могли бути належним чином доведені до відома позичальника на момент надання пропозиції та її акцепту. За відсутності такої умови в оферті, включення комісії до інших документів фактично є односторонньою зміною умов договору. Крім того, відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавець зобов`язаний до укладення договору надати споживачу повну, достовірну та вичерпну інформацію про загальну вартість кредиту, включно з усіма платежами, комісіями та іншими витратами для споживача. Відсутність у тексті оферти будь-яких відомостей про комісію за надання кредиту свідчить про порушення принципу прозорості та інформування споживача, а також про недотримання обов`язкових вимог щодо істотних умов кредитного договору. Виходячи з вищевикладеного, відповідач була позбавлена можливості ознайомитися з істотними умовами договору до його укладення, що свідчить про відсутність волевиявлення відповідача та порушення вимог законодавства щодо укладення кредитного договору. Щодо підписання договору одноразовим ідентифікатором: кредитний договір складається з трьох окремих документів, а саме: Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, заявка та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт). Окрім цього, окремим документом є паспорт споживчого кредитування, який відповідно до вимог законодавства має надаватися споживачу до укладення договору. Однак підписання всіх зазначених документів, а також паспорту споживчого кредитування, здійснене за допомогою одного й того ж одноразового ідентифікатора С663. При цьому позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б пояснювали правові та технічні підстави використання одного одноразового ідентифікатора для підтвердження волевиявлення відповідача щодо кількох різних електронних документів. Наголошує, що візуальне відображення одноразового ідентифікатора у вигляді комбінації символів на паперовій копії договору або у PDF-файлі саме по собі не містить жодних ознак активних вольових дій відповідача та не дає можливості встановити факт, час і спосіб накладення такого ідентифікатора.

Ухвалою суду від 20 листопада 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відкрито провадження у справі.

Дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 275 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Надані сторонами докази заяви по суті справи та письмові докази, не містять відомостей щодо подання оригіналу електронних доказів, тому як суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, що неодноразово звертає увагу Верховний Суд у своїх постановах у справах № 922/51/20 від 29 січня 2021 року та № 914/1003/21 від 15 липня 2022 року.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Оскільки електронний підпис не завжди може міститися безпосередньо на самому електронному документі або в файлі, який містить цей документ, а може існувати окремо, поєднуючись із електронним документом лише логічно, то з технічної точки зору оригінал електронного документу може зберігатися в декількох файлах, на декількох веб-сторінках, серверах тощо. Тому ознайомлення з таким оригіналом може передбачати вчинення таких дій, як, наприклад: (а) візуальний огляд веб-сторінок, на яких розміщено електронний документ та його електронний підпис; (б) візуальний огляд файлу, в якому зберігається електронний документ, а також акаунту учасника справи на сервісі електронної пошти, який підтверджує, що певній особі засобами електронної пошти надсилався саме цей файл і саме з цього акаунту учасника справи; (в) візуальний огляд інформаційно-комуніційної системи, власником якої створено електронний документ та можливість авторизуватися в цій системі для її користувачів, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи або іншої.

Отже, можливість перевірки судом достовірності, цілісності і незмінюваності електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний.

Відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Відповідно до ч. 7 ст. 84 ЦПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи обставини, які підлягають доказуванню у даній справі, відповідач ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу є необхідність у поданні позивачем відповідного оригіналу електронного доказу.

Через неможливість проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, з метою дотримання встановлених законодавством строків проведення розгляду справи в порядку спрощеного провадження, повного та об`єктивного розгляду справи, для недопущення порушення прав сторін у справі, суд вважає необхідним продовжити строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, застосувавши аналогію закону (ст. 189 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 80-84, 189, 275 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Продовжити строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» подати оригінал електронного доказу підписання ОСОБА_1 :пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) від 29.06.2023.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://сr.dp.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г.Дубовенко