Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 177/2958/25
Провадження № 2/177/328/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2026 м. Кривий Ріг
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Коваль Н. В.
за участі:
секретаря судового засідання Андрійчук А.В.
представника позивача Домбровської Є.В.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з ТОВ «ЛАСУНКА» та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» завдану майнову шкоду в сумі 266184,82 грн. та судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 3194,22 грн.
Ухвалою судді від 01 грудня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.
17.12.2025 представник відповідача ОСОБА_2 Канібор С.І. надав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що позов в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» майнової шкоди є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків; шкода (у тому числі і моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Отже, вважає, що позовна вимога про солідарне стягнення з ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» та ОСОБА_2 майнової шкоди в сумі 266184,82 грн. не підлягає задоволенню. Таким чином, вважає, що позивачем завідомо безпідставно залучено ОСОБА_2 у якості співвідповідача (а.с. 106-110).
22.12.2025 представник відповідача ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки водій ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» не перебував і не перебуває. Крім того, вони не володіють інформацією з приводу підстав керування ОСОБА_2 автомобілем Mercedes-Benz 3100, д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки під час ДТП ОСОБА_2 не виконував трудові обов`язки як працівник їх підприємства. Крім того, відповідно до договору оренди транспортного засобу (без екіпажу) від 01 грудня 2023 року, укладеного між ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» та ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ», акту приймання передачі транспортних засобів від 01.1.2023 та додаткової угоди від 01.11.2024 до вказаного договору автомобіль Mercedes-Benz 3100, д.н.з. НОМЕР_1 , переданий в оренду приватному підприємству «ЛАСУНКА-МАРКЕТ». Таким чином, вважає, що ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» є неналежним відповідачем, до того ж у правовідносинах між ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та їх підприємством відсутній предмет спору. У задоволені позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» майнової шкоди у розмірі 266184,82 грн. та судових витрат відмовити (а.с. 11-114).
23.02.2026 представник позивача ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - Домбровська Є.В. надала клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, в якій посилалася на те, що оскільки відповідно до договору оренди транспортного засобу (без екіпажу) від 01 грудня 2023 року, укладеного між ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» та ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ», акту приймання передачі транспортних засобів від 01.1.2023 та додаткової угоди від 01.11.2024 до вказаного договору автомобіль Mercedes-Benz 3100, д.н.з. НОМЕР_1 , переданий в оренду приватному підприємству «ЛАСУНКА-МАРКЕТ», отже під час ДТП зазначений транспортний засіб перебував у користуванні ОСОБА_2 , в межах виконання трудових обов`язків із ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ», тому у ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» виник обов`язок, відповідно до ст. 1172 ЦПК України, відшкодувати шкоду, завдану його працівником під час ним своїх трудових (службових) обов`язків, у зв`язку з чим просила суд замінити неналежних відповідачів ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» та ОСОБА_2 , належним відповідачем Приватним підприємством «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» (а.с. 172-173).
Представник позивача Домбровська Є.В. в судовому засіданні клопотання про заміну неналежних відповідачів ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» та ОСОБА_2 , належним відповідачем Приватним підприємством «ЛАСУНКА-МАРКЕТ», підтримала та просила задовольнити. Також просила, залучити до у часті в якості третьої особи ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Mercedes-Benz 3100, д.н.з. НОМЕР_1 , під час ДТП.
Присутній в судовому засіданні представник ОСОБА_2 Канібор С.І., не заперечував проти задоволення клопотання представника позивача про заміну неналежних відповідачі належним відповідачем та залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи. Крім того, зазначив, що беручи до уваги, клопотання представника позивача про заміну відповідачів, даний спір виникає між юридичними особами (суб`єктами господарювання) та розглядається господарським судом, тому позовна заява не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства, про що також надав письмові пояснення (а.с. 174-176). Також, просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., про що також надав письмове клопотання (а.с. 177-179).
Представник позивача- ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала, щодо пояснень представника відповідача ОСОБА_2 про те, що у зв`язку зі зміною неналежних відповідачів належним, тому спір виникає між юридичними особами (суб`єктами господарювання) має розглядається господарським судом.
Щодо клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу заперечувала, вказуючи на те, що для стягнення здійснення відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали. Вважає, що оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій сторони відповідача ОСОБА_2 , з огляду на обставини справи, тому суд має право у відповідності до ч. 9. ст. 141 ЦПК, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення справи. Оскільки справа не розглянута просила відмовити в задоволені вказаного клопотання, про що надала письмові заперечення (а.с. 195-197).
Представник відповідача ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи за відсутності їх представника на підставі наявних матеріалів у справі (а.с. 149).
Вислухавши думку присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
В судовому засіданні встановлено, що представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу, підставою для звернення до суду є пошкодження газопроводу під час ДТП скоєного ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Mercedes-Benz 3100, д.н.з. НОМЕР_1 на якому логотипом «Ласунка», чим спричинена позивачу моральна шкода в розмірі 266184,82 грн.
З наданих представником відповідача ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» копії договору оренди транспортного засобу (без екіпажу) від 01 грудня 2023 року, укладеного між ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» та ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» (а.с. 116-118), копії акту приймання передачі транспортних засобів від 01.1.2023 (а.с. 119) та копії додаткової угоди від 01.11.2024 до вказаного договору (а.с. 120), автомобіль Mercedes-Benz 3100, д.н.з. НОМЕР_1 , переданий ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» в оренду приватному підприємству «ЛАСУНКА-МАРКЕТ», отже під час ДТП зазначений транспортний засіб перебував у користуванні ОСОБА_2 , в межах виконання трудових обов`язків із ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ», таким чином ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» виник обов`язок, відповідно до ст. 1172 ЦПК України, відшкодувати шкоду, завдану його працівником під час ним своїх трудових (службових) обов`язків, а тому відповідачі ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» та ОСОБА_2 є не належними відповідачами по справі.
Таким чином, суд вважає, що клопотання представника позивача про заміну неналежних відповідачів підлягає задоволенню та неналежних відповідачів ТОВ «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» та ОСОБА_2 , слід замінити належним відповідачем Приватним підприємством «ЛАСУНКА-МАРКЕТ».
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Оскільки, ОСОБА_2 під час ДТП керував транспортним засобом Mercedes-Benz 3100, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває в оренді у ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ», суд, вважає за необхідне, в порядку ст. 53 ЦПК України, для повного та всебічного розгляду справи по суті, оскільки вирішення справи стосується ОСОБА_2 залучити його до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, до юрисдикції загальних судів відносяться справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, суди загальної юрисдикції розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Згідно зі ст. 1, 2 ГК України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Під господарською діяльністю, відповідно до ст. 3 ГК України, розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підстави для закриття провадження у справі визначені ч.1 ст. 255 ЦПК України, відповідно до п. 1 якої суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщосправа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства
Як встановлено в судовому засіданні, після заміни неналежних відповідачів у дані справі, ТОВ «Галичина Ласунка» та ОСОБА_2 належним відповідачем ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ», отже спір виник між юридичними особами ТОВ «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» з приводу відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу, а тому він не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як підлягає розгляду у порядку господарського судочинства,а отже наявні підстави для закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В силу ч. 2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
З метою захисту порушених прав, позивач має право звернутися до господарського суду Дніпропетровської області.
Щодо клопотання представника відповідача Мартинюка С.В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., суд дійшов наступного висновку.
Судом провадження по справі закрито, на підставі до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без вирішення її по суті.
Представник відповідача Мартинюка С.В., звертаючись до суду з вказаним клопотанням посилається на ч. 8 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну, однак дана стаття регулює питання розподілу судових витрат між сторонами, за результатами розгляду справи.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі N 741/1681/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у зв`язку із закриттям провадження у справі, послався, що законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача (ч. 5 ст. 142 ЦПК України). При цьому звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Таким чином, саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачів, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивачів, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Так, звертаючись до суду з вимогами про стягнення витрат на правничу допомогу посилаючись на ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представник відповідача Мартинюка С.В. залишив поза увагою той факт, що саме незаконні дії водія ОСОБА_2 , які виразились у скоєнні ДТП внаслідок чого пошкоджений газопровід, що встановлено постановою суду, яка набрала законної сили, стали безпосередньою причиною понесених позивачем збитків, за відшкодуванням яких, позивач звернувся до суду.
Таким чином, оскільки даний спір виник внаслідок дій відповідача ОСОБА_2 , з огляду на дані обставини справи суд має право у відповідності до ч. 9 ст. 141 ЦПК, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, однак представником відповідача не надано доказів зловживання стороною позивача ї її представником процесуальними правами, тому клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 51, 53, 255, 256 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Домбровської Євгенії Василівни про заміну відповідачів та залучення третьої особи до участі у справі задовольнити.
Замінити у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до неналежних відповідачів Товариство з обмеженою відповідальності «ГАЛИЧИНА ЛАСУНКА» ЄДРПОУ: 00447238 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , належним відповідачемПриватним підприємством «ЛАСУНКА-МАРТКЕТ» ЄДРПОУ 31929932.
Залучити до участі у справіОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Канібор Сергія Івановича за первісним позовом про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», до Приватного підприємства «ЛАСУНКА-МАРТКЕТ» ЄДРПОУ 31929932. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу.
Роз`яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.В. Коваль
Судове рішення № 135276578, Криворізький районний суд Дніпропетровської області було прийнято 19.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 177/2958/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: