Ухвала суду № 135273740, 27.03.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/98/26

Провадження № 2/399/242/2026

УХВАЛА

27 березня 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суду Кіровоградської області в складі головуючої судді Лях М.М., за участі секретаря судового засідання Гриценко Т.М., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Стеценка О.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» про усунення перешкод у користуванні майном,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес», про:

- усунення перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524685800:02:000:0437, площею 3,73 га, що полягають у незаконних спробах ТОВ «Верес» оформити або зареєструвати будь-які права на зазначену земельну ділянку;

- заборони ТОВ «Верес», а також будь-яким особам, які діють від його імені або в його інтересах, вчиняти будь-які дії, спрямовані на оформлення, реєстрацію, поновлення, продовження, передачу або набуття будь-яких речових прав чи їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3524685800:02:000:0437;

- заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3524685800:02:000:0437 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- визнати недійсною додаткову угоду від 08.01.2026 року до договору оренди земельної ділянки укладеної між ТОВ "Верес" та ОСОБА_2 шодо земельної ділянки з кадастровим номером 3524685800:02:000:0437, площею 3,73 га;

- у разі, якщо після 27.02.2026 року відповідач продовжить користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3524685800:02:000:0437, визнати незаконним таке користування та зобов`язати відповідача звільнити та повернути земельну ділянку.

Представником відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлено клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки до позовної заяви позивачем не додано документ щодо дійсної вартості спірної земельної ділянки, крім того ним невірно сплачено судовий збір. Крім того просив скасувати заходи забезпечення позову, оскільки вони є тотожними з позовними вимогами.

Представник позивача ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні вказаних клопотань, оскільки позовна заява відповідає вимогам ЦПК України, а підстави скасовувать заходи забезпечення позову на даний час відсутні.

Суд заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Згідно із ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК України.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що позовна заява містить три вимоги немайнового та одну вимогу майнового характеру, проте позивачем не додано до позову експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, чинної на дату подання позовної заяви.

Крім того, як встановлено судом, позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом сплачено судовий збір у розмірі 5324, 80 гривень.

При цьому, експертно-грошова оцінка спірної земельної ділянки, чинна на дату подання позовної заяви, у матеріалах справи відсутня, ціна позову, яка б відповідала вказаним вимогам Закону та п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, всупереч вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позові не зазначена.

Згідно ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3328 гривень.

Таким чином, розмір судового збору за подання позову немайнового характеру складає 1331, 20 грн .

Оскільки позовна заява подана через підсистему «Електронний суд», відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0, 8 для зменшення розміру судового збору, що становить 1065, 76 гривень.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачені ставки судового збору за подання до суду позовної вимоги майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно із ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи викладене та виходячи з вимог положень ч. 11 ст. 187 ЦПК України, позовну заяву повинно бути залишено без руху.

Згідно із ч. ч. 12, 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Оскільки позовну заяву залишено без руху, суд вважає, що в задоволенні клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити, що не позбавляє учасників по справі звернутись з даним клопотанням повторно.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 187, 258-260 ЦПК України, -

постановив:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без руху задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» про усунення перешкод у користуванні майном - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначений в мотивувальній частині ухвали недолік позовної заяви, а саме:

- надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову;

- зазначити ціну позову;

- у разі необхідності доплатити судовий збір з урахуванням ціни позову.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, вона буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 березня 2026 року.

Суддя М.М. Лях