Ухвала суду № 135273505, 31.03.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2475/26

Номер провадження 1-кс/404/1151/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Кропивницького ГУНП в Кіровоградській області, пов`язану із невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 06.03.2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 оскаржує відмову службових осіб ГУНП, пов`язану з відмовою внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої нею заяви від 06.03.2026 року.

У заяві від 06.03.2026 року скаржник висловив версію про те, що адвокат ОСОБА_4 як представник позивача по цивільній справі 404/13626/25 ; 2/404/5283/25 долучила в якості додатку до позову примірник договору про водопостачання 4164125, який за змістом відрізняється від примірника угоди наявної у відповідача.

Скаржник подав заяву в якій вимоги підтримує і просить їх розглянути без його участі.

Прокурор і слідчий не з`явився.

Заява від 06.03.2026 року, текст скарги поданої слідчому судді та додатки до неї не містять об`єктивних даних, які б свідчили про ознаки вчинення адвокатом кримінального правопорушення.

Доводи скаржника ґрунтуються на передчасних суб`єктивних припущеннях сформованих на підставі хибних суджень тому відсутні ознаки кримінально-правової кваліфікації дій адвоката за ст. 358, 366 КК України, (службове підроблення офіційного документу)

Зі змісту скарги вбачається, що вся її суть зводиться до незгоди скаржника з процесуальними діями адвоката, який представляє інтереси ОКВП «Дніпро-Кіровоград» під час судового розгляду.

Процесуальні дії та документи адвоката вважаються законними, доки вони не скасовані або не переглянуті в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Незалежна процесуальна діяльність адвоката пов`язана з представництвом, збором, оцінкою доказів, тобто є суб`єктивними оціночними дискреційними повноваженнями учасника судового розгляду. Такі дії не є порушенням, а відтак не утворюють кримінально-карної поведінки. Отже заперечення скаржника, незгода із процесуальними діями і рішеннями сторони у судовому провадженні у будь-який інший спосіб, дій та рішень між адвокатом і клієнтом поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається. У правовій державі виключається настання кримінальної відповідальності чи заподіяння шкоди суспільним інтересам за висловлювання та вчинення дій на виконання власної правової позиції, зокрема адвокатської таємниці між клієнтом і адвокатом.

Клієнт не заперечує повноваження адвоката, що є визначальною обставиною у вказаних правовідносинах. У свою чергу суд прийняв докази тобто зобов`язаний дати їм оцінку.

Адвокат подав до суду типовий примірник договору, наявний у розпорядженні позивача. Суд оцінює докази . Жоден доказ не має наперед встановленої сили. При цьому розкриття і розслідування адвокатської таємниці суперечить вимогам ст. 22 Закону України «Про адвокатуру» та основним засадам кримінального судочинства.

Верховний Суд України в постанові від 15.04.2008 у справі №21-319во07 зазначив: «Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності), вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі є протиправним втручанням і посяганням на процесуальну незалежність». Дії скаржника мають ознаки дискредитації процесуальної діяльності учасника судового провадження та вказувати на спроби протиправно втручатись, впливати і у поза процесуальний спосіб формувати негативне сприйняття однієї з сторін кримінального провадження, тобто посягати на процесуальну незалежність представників сторони. Службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність адвоката, адвокатської таємниці та не посягати на неї.

Чинний КПК України не містить поняття "зловживання процесуальним правом", разом з цим 30 травня 2018 року, Верховний Суд висловив правову позицію з приводу заборони зловживання процесуальними правами, яка є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (по справі 676/7346/15-к) Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ВС від 09 квітня 2019 року у справі №306/1602/16-к). Зниження рівня процесуальної незалежності та гарантій представника позивача, адвоката опосередковано призведе до обмеження реалізації прав учасника судового провадження.

Доводи і заперечення скаржника потребують перевірки у межах судового провадження, де буде надана оцінка дійсним правовідносинам. Вирішення цивільного спору не потребує процесуального дублювання у новому кримінальному провадженні.

Скаржник має правовий статус і права відповідача у первинному судовому провадженні, що дозволяє йому під час судового розгляду, у тому числі на стадії апеляції, касації висловити свої доводи, міркування, заперечення, в тому числі і з приводу неналежності та недопустимості поданого договору.

У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України, зокрема пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю дозволяє здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2023 року по справі №357/8277/19 зробила висновок щодо необхідності застосування принципу "один спір - одне рішення суду" який означає, що по кожному окремому спору між сторонами має бути ухвалене одне, остаточне судове рішення. Це означає, що суд не повинен штучно розділяти обставини які підлягають доказуванню на частини чи приймати судові рішення по кожному окремому доказу, а повинен розглянути, оцінити і вирішити всю сукупність питань, які виникли між сторонами по первинному провадженню. Нема потреб множити досудові розслідування і судові рішення ухвалені між тими ж сторонами, за тих самих обставин, проте у різних досудових провадженнях.

Необхідно забезпечити правову визначеність у первинному судовому провадженні. (ст. 6 Конвенції) Розбіжність між правовою позицією, заперечення показів чи оспорювання доказу (ордеру) не створює законних умов для повторного чи нового звернення особи до суду для коригування змісту показів і результатів зібраних доказів. Похідні досудові розслідування не впливають на результат первинного/основного судового провадження, в якому має бути остаточно захищено порушене право, свободу чи інтерес. Сторона, яка не згодна з повноваженнями, доказом і результатами процесуальних рішень, не повинна каскадно ініціювати реєстрацію чергового досудового розслідування, обраний спосіб захисту не стане для неї ефективним.

Згідно з ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування (ч. 1 ст. 214 КПК України).

Водночас ч. 3 ст. 214 КПК України передбачає можливість до внесення відомостей до ЄРДР для з`ясування обставин вчинення кримінального проступку, у тому числі відібрання пояснень. Згідно із пунктом 1 глави 2 розділу І, пунктом 2 глави 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто кримінально караного вчинку. При цьому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Отже підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких убачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Правовий висновок з приводу особливостей застосування норм ст. 214 КПК України, викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18.

Зниження рівня процесуальної незалежності та гарантій представника позивача і адвоката опосередковано призведе до обмеження реалізації прав учасників судового провадження.

Отже повідомлення скаржника про можливу розбіжність тесту в примірнику договору за своїм змістом і суттю, не є повідомленням про злочин, оскільки не містить конкретних і достатніх відомостей про можливе вчинення цими особами саме кримінального правопорушення, передбаченого певною статтею Кримінального кодексу України, тобто сукупності обов`язкових ознак конкретного злочину, які дозволяють відмежовувати таке діяння від інших правопорушень, що не становлять суспільної небезпеки. Викладені в повідомленні відомості не свідчать про кримінальну протиправність діянь та їх караність за кримінальним законом, у зв`язку з чим вони не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, слідчий суддя, прокурор не виконує повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вирішує дотримання правил адвокатської етики, невиконання обов`язків, а також правильність межі та спосіб надання правової допомоги, розголошення таємниці. У демократичному суспільстві та правовій державі виключається настання кримінальної відповідальності за висловлювання та вчинення дій на виконання власної правової позиції, у тому числі адвоката і представника позивача. Отже відомості зазначені у заяві скаржника не містять відомостей стосовно адвоката про вчинене кримінальне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 214, 303, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Кропивницького ГУНП в Кіровоградській області, пов`язану із невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 06.03.2026 року, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1