Ухвала суду № 135273323, 31.03.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/648/26

Провадження № 1-кп/352/176/26

УХВАЛА

31 березня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №62025140150000049 від 21 січня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Конюхи, Локачинського району Волинської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні солдат, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, зазначив про можливість проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні та просив викликати в судове засідання учасників судового провадження. Також прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований такий запобіжний захід, строк якого спливає, тому вважає, що необхідно застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, оскільки підстави для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.

Обвинувачений і його захисник не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду по суті. Щодо заявленого прокурором клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, просили визначити мінімальний розмір застави.

Щодо клопотання прокурора про обрання запобіжних заходів, суд відмічає таке:

Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Ухвалюючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів в сукупності оцінює всі обставини, у тому числі, передбачені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також ОСОБА_5 перебуваючи на волі матиме можливість впливати на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

Окрім того, ОСОБА_5 не бажаючи надалі проходити військову службу, може повторно самовільно залишити військову частину або відмовитись виконувати наказ в умовах воєнного стану.

Жодної обставини на підтвердження зменшення вказаних ризиків, встановлених при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що вказані ризики існують, оскільки відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.

Таким чином, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти вказаним ризикам, ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, стосовно того, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Окрім того, суд враховує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого необхідно враховувати наявність конкретного суспільного інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні.

Таким чином, тримання під вартою обвинуваченого в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинуваченого, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, позицію сторони захисту про зменшення розміру застава, суд вважає за необхідне визначити йому заставу в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн), що становить 199680 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Щодо вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Так, під час досудового розслідування угоди у кримінальному провадженні не укладались, тому підстави для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, в порядку, передбаченому ст.ст. 468 475 КПК України, відсутні.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4 8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, немає.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для його повернення відсутні.

Кримінальне провадження підсудне Тисменицькому районному суду Івано-Франківської області згідно з правилами підсудності, передбаченими ст.ст. 32, 33 КПК України.

Підстав для проведення судового розгляду в закритому судовому засіданні немає.

Визначено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Таким чином, враховуючи, що під час підготовчого судового засідання судом встановлено достатньо підстав для призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду та вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 314, 315 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 29 травня 2026 року, включно.

Тримання під вартою ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн., що може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: код за ЄДРПОУ 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 на строк до 29 травня 2026 року, такі обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Кримінальне провадження №62025140150000049 від 21 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 годин 30 хвилин 07 квітня 2026 року в приміщенні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Незалежності, 150, м. Івано-Франківськ, 76018.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати осіб, які братимуть участь в судовому розгляді: прокурора, захисника, обвинуваченого.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_6