Рішення № 135272998, 31.03.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2026 р. Справа № 924/151/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., з участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., в залі судового засідання № 305 розглянувши справу

за позовом керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр», м. Київ

2. Хмельницького комунального підприємства «Електротранс», м. Хмельницький

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 152610,00 грн,

Представники:

позивача: не з`явився;

відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: Бартащук К.В.;

прокурор: Грамчук Т.А.

У судовому засіданні 31.03.2026 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

16.02.2026 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

10.03.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Керівник окружної прокуратури міста Хмельницького просить суд задовольнити позов, поданий в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр», Хмельницького комунального підприємства «Електротранс», а саме: визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 21.07.2021 до договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» та Хмельницьким комунальним підприємством «Електротранс»; визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 07.08.2023 до договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» та Хмельницьким комунальним підприємством «Електротранс»; визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 18.08.2023 до договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2026, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» та Хмельницьким комунальним підприємством «Електротранс»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» на користь Хмельницької міської ради 152610,00 грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2023.

Обґрунтовуючи позов, прокурор, зокрема, зазначив, що оспорювані додаткові угоди до договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2026 укладені безпідставно, у порушення вимог пп. 3.4., 11.3. договору, положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. 2 п. 19 Особливостей 1178, оскільки сторонами збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору/внесення змін до нього, а також порушено 20-денний термін незмінності збільшеної ціни з дати підписання кожної з додаткових угод. Крім того, як стверджує прокурор, підвищення відповідачами цін на дизельне паливо за додатковими угодами № 2, № 3 та № 4 також суперечать сталим позиціям Верховного Суду в частині обов`язковості документального підтвердження коливання ціни товару на ринку та неприпустимості підняття ціни більше, ніж на 10 % від першочергово визначеної у договорі. Так, з укладенням додаткової угоди № 2 перевищення первісної ціни становило 16,28 %, з укладенням додаткової угоди № 3 27,45 %, з укладенням додаткової угоди № 4 29,53 %. Висновок про неприпустимість підняття ціни за одиницю товару ніж на 10 % від ціни товару, що була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, міститься у постанові Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, наголосив прокурор.

Отже, зазначив прокурор, внесення змін до істотних умов договору шляхом укладання вищевказаних додаткових угод суперечить вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а тому вони підлягають визнанню недійсними як такі, що суперечать вимогам чч. 1, 5 ст. 203 ЦК України.

Крім того, посилаючись на ст. 526, 530, 629 ЦК України, прокурором вказано, що внаслідок недійсності оспорюваних додаткових угод до договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2026, якими внесено зміни до істотних умов договору, покупцем надміру сплачено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» безпідставно збережено кошти на загальну суму 152610,00 грн. Отже, у разі визнання судом недійсними додаткових угод, грошові кошти в сумі 152610,00 грн є такими, підстава набуття яких постачальником (ТОВ «Укрпетролцентр») відпала, а тому відповідач 1 зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України, відзначено прокурором.

Прокурором 04.03.2026 подано до суду відповідь на відзив, де щодо доводів відповідача 2 про відсутність завданих збитків Хмельницькій міській раді та бюджету територіальної громади вказано, що відповідно до Статуту ХКП «Електротранс» засновником підприємства та власником його майна є територіальна громада м. Хмельницького; майно підприємства перебуває у комунальній власності; у своїй діяльності підприємство підконтрольне власнику. Організаційно-правова форма - комунальне підприємство (комунальна власність). Джерелами формування майна Підприємства, зокрема, є грошові та матеріальні внески власника, капітальні вкладення, дотації і компенсації з бюджетів. При цьому, прокурор із посиланням на практику Верховного Суду вказав, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном). Оскільки укладення неправомірних додаткових угод призвело до зайвих витрат комунального підприємства, фінансування якого здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які належать територіальній громаді, відповідно за таких обставин, неодмінно заподіюється шкода всій територіальній громаді.

Крім того, прокурором 11.03.2026 подано до суду відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр», у якій зазначено, зокрема, що окремі замовники та постачальники у Хмельницькому регіоні під час виконання договорів, укладених на 2023 рік, або взагалі не піднімали цін на свій товар, або в ряді договорів знижували їх, або, як це встановлено у 11 договорах (і це лише випадковим відбором, не суцільним) постачальники навіть не вдавалися до збільшення ціни через зміну ставок ПДВ з 7 до 20 % та продовжували до кінця року постачати своїм замовникам пальне за первісною ціною, до якої включено було лише 7 % ПДВ. Також прокурором звернуто увагу суду, що аргумент відповідача 1 стосовно необхідності, у разі визнання недійсними додаткових угод, повернути все одержане в натурі, не відповідає приписам законодавства та практиці Верховного Суду. Так, Велика Палата Верховного Суду у пп. 71, 72, 82 постанови від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що застосуванню до спірних правовідносин підлягає ст. 1212 ЦК України, а грошові кошти, отримані відповідачем за додатковими угодами, що визнані недійними, є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути потерпілій особі. В даному випадку потерпілою особою, за рахунок якої постачальником збережено у себе грошові кошти, є Хмельницька міська територіальна громада Хмельницького, на користь якої належить стягнути кошти, що безпідставно збережені ТОВ «Укрпетролцентр».

03.03.2026 представником Хмельницького комунального підприємства «Електротранс» подано відзив на позов, у якому просить суд відмовити у позові. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач 2 зазначає, що бюджет громади не фінансував закупівлю UA-2023-06-02-000321-а, тому Хмельницька міська рада не зазнала жодних збитків і не є суб`єктом порушеного права. Відтак, на думку відповідача 2, це робить представництво прокурора в інтересах ради безпідставним. Крім того, прокурор здійснює розрахунок, виходячи з різниці між початковою ціною договору (червень 2023 року) та ціною за додатковими угодами. При цьому, початкова ціна не включала ПДВ 20 % та акциз. Стягнення «різниці», яка фактично складається з податків, що підлягають сплаті у державний бюджет, на користь позивача (міської ради) є, як вважає відповідач 2, юридичним нонсенсом та безпідставним збагаченням. Також Хмельницьке комунальне підприємство «Електротранс» зазначає, що укладення додаткових угод № 2, № 3 та № 4 було вимушеним кроком, зумовленим об`єктивними змінами в законодавстві України. З 01.07.2023 було скасовано податкові пільги на пальне, що призвело до повернення ставки ПДВ з 7 % до 20 % та відновлення акцизу. Цей «податковий шок» зробив початкову ціну договору (32,67 грн/л) економічно неможливою для виконання будь-яким постачальником. Якщо б ці угоди не були укладені, постачальник мав би законне право розірвати договір через істотну зміну обставин. Нова закупівля призвела б до переплати понад 3000000 грн. Отже, дії відповідача 2 не лише не завдали шкоди, а навпаки забезпечили економію бюджетних коштів та безперебійну роботу транспорту, вважає відповідач 2. У відзиві відповідач 2 також відмічає, що початкова ціна договору (32,67 грн/л) була сформована в період дії пільгового оподаткування пального. На підставі додаткової угоди № 1 від 19.07.2023 сторони змінили ціну до 36,64 грн/л виключно через зміну податкових ставок (повернення 20 % ПДВ та акцизу), що передбачено пп. 6 п. 19 Особливостей. Ця зміна не є "збільшенням ціни через ринкове коливання" і не має ліміту в 10 %. Для розрахунку допустимого 10-відсоткового бар`єру за наступними угодами (№ 2 - № 4), прокурор мав використовувати як базу ціну в 36,64 грн/л. Натомість, прокурор свідомо змішує дві різні правові підстави - податкові зміни та ринкові коливання - в одну групу, намагаючись штучно створити докази порушення. Якщо провести розрахунок коректно, відштовхуючись від ціни зі встановленими податками (ДУ № 1), то, як стверджує відповідач 2, сумарне ринкове підняття за оспорюваними угодами не перевищує допустимих меж та відповідає ринковим реаліям серпня 2023 року. Окрім того, відповідач 2 у відзиві відзначає, що заявляючи вимогу про стягнення лише "надмірно сплачених" коштів, прокурор фактично просить суд застосувати односторонню реституцію, що прямо суперечить ст. 216 ЦК України.

У запереченнях на відповідь на відзив від 06.03.2026 представником Хмельницького комунального підприємства «Електротранс» зауважено, зокрема, що в пункті 1.4 Статуту відповідача 2 зазначено, що Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, круглу печатку, кутовий та інші штампи зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації у встановленому законом порядку. Підприємство від свого імені виступає у господарських, цивільних та адміністративних правовідносинах з юридичними та фізичними особами, набуває майнових прав та несе обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності. Тобто, як стверджує відповідач 2, Підприємство є самостійним суб`єктом господарювання, юридичною особою, має окремий баланс та здійснює діяльність на засадах комерційного розрахунку. Таким чином, за висновком відповідача 2, Оскільки Хмельницька міська рада не є стороною договору, не платила кошти та не має стосунку до балансу КП «Електротранс» у частині поточних розрахунків, вона є неналежним позивачем. Тобто, майно комунального підприємства не є автоматично майном міської ради як юридичної особи.

У додаткових поясненнях від 16.03.2026 представником відповідача 2 зазначено, що позовна заява прокурора ґрунтується на вибірковому аналізі документів, ігноруванні податкового законодавства та бажанні застосувати нову судову практику заднім числом. Підприємство «Електротранс» забезпечило найнижчу ціну пального в регіоні, діючи в інтересах громади.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» подано до суду відзив від 09.03.2026, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач 1 зазначає, зокрема, що прокурором в порушення п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України не виконано процесуальний обов`язок щодо обґрунтування розміру збитків. Оскільки сума позову не підтверджена належним арифметичним розрахунком, а база для її обчислення є методично хибною, позовні вимоги в частині стягнення коштів не підлягають задоволенню через їх недоведеність. Також прокуратура використовує в своїх доводах посилання на інші довідки Торгівельно-промислової палати ніж ті, що були використані при укладенні додаткових угод № 2, № 3, № 4, умисно беручи інші періоди часу, які не показували росту цін на пальне. На думку відповідача 1, вказане є маніпуляцією, що не відображає реальної зміни ціни на пальне в той проміжок часу. Крім того, відповідач 1 просить суд враховувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 923/196/20 щодо обов`язковості двосторонньої реституції та недопустимості покладання на сторону непропорційного тягаря.

Присутні представники підтримали доводи викладені в заявах по суті справи.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Відповідно до відомостей, що містяться на веб-порталі «Прозорро» Хмельницьким комунальним підприємством «Електротранс» Хмельницької міської ради на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено відомості про проведення відкритих торгів із закупівлі дизельного палива (ідентифікатор закупівлі UА-2023-06-02-000321-а).

Згідно з формою пропозиції від 09.06.2023 № 410/1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» надано пропозицію для підписання договору за результатами аукціону на закупівлю пального згідно з технічними вимогами КП «Хмельницьке комунальне підприємство «Електротранс», а саме: кількість 265000 л, ціна 33,72 грн/л, вартість пропозиції 8935800,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» складено довідку від 09.06.2023 № 410/4, у якій Товариством повідомляє та гарантує, що вартість тендерної пропозиції та всі ціни чітко визначені. Ціна на товар визначена з урахуванням податків і зборів (в т.ч. ПДВ), що сплачуються або мають бути сплачені, а також інших витрат, визначених законодавством для товару даного виду, транспортування, навантаження та розвантаження.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» складено довідку від 09.06.2023 № 410/7, у якій погоджується з умовами договору про закупівлю у т.ч. з порядком змін його умов та відповідальності про порушення строків постачання товару.

Відповідно до гарантійного листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» від 09.06.2023 № 410/19 Товариство повідомляє про ознайомлення та згоду з істотними (основними) умовами, викладеними в проекті договору та окремо в тендерній документації, та погоджується на укладання договору про закупівлю за результатами торгів. Також Товариство гарантує виконання своїх зобов`язань у разі підписання договору на основі проекту договору, що міститься у складі тендерної пропозиції.

Згідно з гарантійним листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» від 09.06.2023 № 410/20 Товариство гарантує та підтверджує відповідність своєї пропозиції технічним, якісним, кількісним характеристикам до предмета закупівлі, технічній специфікації та іншим вимогам до предмета закупівлі, що міститися в тендерній документації, а також підтверджує можливість поставки товару у відповідності до вимог, визначених згідно з умовами тендерної документації.

Відповідно до повідомлення про намір укласти договір про закупівлю переможцем закупівлі UА-2023-06-02-000321-а визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр»: предмет закупівлі дизельне паливо: кількість 265000 л; строк поставки до 31.12.2023; ціна тендерної пропозиції 8657550,00 грн; джерело фінансування закупівлі власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства).

Згідно з реєстром від 30.01.2026 отриманих тендерних пропозицій закупівлі UА-2023-06-02-000321-а остаточні пропозиції становили: ТОВ «Укрпетролцентр» - 8657550,00 грн, ТОВ «Апстарт Плюс» - 8745000,00 грн, ТОВ «КМ Енерджі» - 8758250,00 грн, ТОВ «Алма Він» - 8827150,00 грн, ТОВ «Стандарт Ел Пі Джи» - 9010000,00 грн.

21.06.2023 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» (Постачальник) та Хмельницьким комунальним підприємством «Електротранс» (Покупець) укладено договір № УПЦ(О)-014/2023, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставляти покупцю товар: за кодом ДК 021:2015 09130000-9 «Нафта і дистиляти» (дизельне паливо наливом) (далі - товар), а Покупець прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, кількість та ціна на товар, що поставляється згідно з цим договором, визначені у Специфікації (додаток 1 до цього договору) (далі - Специфікація), яка є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 1.3. договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що ціна цього договору становить 8657550,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 566381,78 грн. Ціна за одиницю товару зазначена у Специфікації (додаток 1).

Як передбачено у п. 3.2. договору, ціна на товар включає вартість товару з урахуванням всіх податків і зборів.

У п. 3.3. договору сторонами погоджено, що у випадках, передбачених чинним законодавством України, умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін у відповідному порядку та строки. При цьому, ціна за одиницю товару, визначена у Специфікації до договору, не повинна змінюватися протягом 20 робочих днів з дати укладання цього договору, крім випадків коли ціна за одиницю товару зменшується.

За умовами п. 3.4. договору у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку України (за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в пункті 3.1. цього договору), така зміна оформлюється шляхом укладання додаткової угоди та є незмінною протягом не менше ніж 20 робочих днів з дати підписання такої додаткової угоди.

Сторона, яка є ініціатором укладання додаткової угоди, підтверджує коливання ціни за одиницю товару на ринку шляхом надання оригіналів документів, виданих уповноваженою надавати відповідну інформацію установою/підприємством/організацією тощо. Коливання ціни у документі, що надається, має відображатися у числовому (ціновому) та відсотковому співвідношенні зміни рівня цін між датою укладання договору/датою укладання відповідної додаткової угоди та датою розрахунку ціни на товар уповноваженою установою/підприємством/організацією. При цьому, у разі, якщо проміжок часу між датою укладання договору/датою укладання відповідної додаткової угоди та датою розрахунку ціни на товар уповноваженою установою/підприємством/організацією складає більше ніж 30 календарних днів, коливання ціни у документі, що надається, має відображатися з інтервалом кожні 30 календарних днів до дати розрахунку ціни на товар уповноваженою установою/підприємством/організацією (у разі, якщо кінцевий інтервал не містить 30 календарних днів, то відображається кількість днів, яка наявна до дати розрахунку ціни на товар уповноваженою установою/підприємством/організацією). В такому випадку коливання ціни у документі, що надається, має відображатися у числовому (ціновому) та відсотковому співвідношенні зміни рівня цін окремо між кожним інтервалом, зазначеним у документі.

Підтверджуючий документ має бути виданий не раніше ніж за 3 робочих дні до дати звернення однієї з сторін з повідомленням про необхідність зміни ціни за одиницю товару.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками, якщо такі є, у випадках передбачених чинним законодавством України, і діє до 31.12.2023 включно, а в частині здійснення розрахунків Покупцем за поставлений товар - до повного виконання зобов`язань (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 11.3. договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених чинним законодавством, а саме:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного середньомісячного використання ПММ Покупцем та обсягу видатків Покупця на придбання ПММ;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми визначеної в договорі (Умови цього пункту договору можуть застосовуватись виключно у разі пред`явлення Постачальником довідки компетентного органу України, що підтверджує зміну вартості ПММ на ринку);

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

Згідно з пунктом 11.11. договору зміни і доповнення в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до Специфікації (додаток № 1 до договору) Постачальник зобов`язується поставити 265000 літрів дизельного палива (наливом) за ціною 32,67 грн/л на загальну суму 8657550,00 грн.

19.07.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 1, відповідно до п. 4 якої сторони погодили внести зміни до п. 3.1. договору шляхом викладення його у новій редакції: «Ціна цього договору становить 9645286,00 грн та складається з двох частин: 1) за період з 21.06.2023 по 30.06.2023 включно 529254,00 грн; 2) за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 включно 9116032,00 грн. Ціна за одиницю товару зазначена у Специфікації (додаток 1)».

Згідно з Специфікацією (додаток № 1 до договору) Постачальник зобов`язується поставити: 1) за період з 21.06.2023 по 30.06.2023 16200 літрів дизельного палива (наливом) за ціною 32,67 грн/л на загальну суму 529254,00 грн; 2) за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 248800 літрів дизельного палива (наливом) за ціною 36,64 грн/л на загальну суму 9116032,00 грн.

20.07.2023 Запорізькою Торгово-промисловою палатою складено експертний висновок № 001739, у якому встановлено, що дрібнооптова середньоринкова вартість дизельного палива по Україні станом на 07.07.2023 становить 39,90 грн/л, станом на 18.07.2023 40,71 грн/л (відсоток різниці +2,03), станом на 03.07.2023 39,73 грн/л, станом на 18.07.2023 41,20 грн/л (відсоток різниці +3,70).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» звернулося до Хмельницького комунального підприємства «Електротранс» із листом від 20.07.2023 № 2007/01 про внесення змін до договору на закупівлю, у якому зазначило, що необхідність внесення змін обґрунтовується виникненням економічних обставин, пов`язаних зі зміною ціни товару на ринку нафтопродуктів. Коливання ціни на ринку нафтопродуктів підтверджується висновком Запорізької торгово-промислової палати від 20.07.2023 № ОИ-1723, відтак звертається з проханням розглянути можливість підняття ціни до 37,99 грн/л (підвищення на 3,7 %).

21.07.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою ціну за одиницю товару, а саме на дизельне паливо (наливом) збільшено до 37,99 грн/л (коливання ціни склало +3,7 %).

У п. 3. додаткової угоди № 2 сторони погодили внести зміни до п. 3.1. договору шляхом викладення його у новій редакції: «Ціна цього договору становить 9645258,42 грн та складається з двох частин: 1) за період з 21.06.2023 по 30.06.2023 включно 529254,00 грн; 2) за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 включно 9116004,42 грн. Ціна за одиницю товару зазначена у Специфікації (додаток 1)».

Згідно з Специфікацією (додаток № 1 до договору) Постачальник зобов`язується поставити: 1) за період з 21.06.2023 по 30.06.2023 16200 літрів дизельного палива (наливом) за ціною 32,67 грн/л на загальну суму 529254,00 грн; 2) за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 239958 літрів дизельного палива (наливом) за ціною 37,99 грн/л на загальну суму 9116004,42 грн.

07.08.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 3, якою ціну за одиницю товару, а саме на дизельне паливо (наливом) збільшено до 41,64 грн/л (коливання ціни склало +9,63 %).

У п. 3. додаткової угоди № 3 сторони погодили внести зміни до п. 3.1. договору шляхом викладення його у новій редакції: «Ціна цього договору становить 9645254,64 грн та складається з двох частин: 1) за період з 21.06.2023 по 30.06.2023 включно 529254,00 грн; 2) за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 включно 9116000,64 грн. Ціна за одиницю товару зазначена у Специфікації (додаток 1)».

Згідно з Специфікацією (додаток № 1 до договору) Постачальник зобов`язується поставити: 1) за період з 21.06.2023 по 30.06.2023 16200 літрів дизельного палива (наливом) за ціною 32,67 грн/л на загальну суму 529254,00 грн; 2) за період з 01.07.2023 по 31.12.2023: з 21.07.2023 12000 літрів дизельного палива (наливом) за ціною 37,99 грн/л на загальну суму 455880,00 грн; з 07.08.2023 207976 літрів дизельного палива (наливом) за ціною 41,64 грн/л на загальну суму 8660120,64 грн.

07.08.2023 Київською Торгово-промисловою палатою складено експертний висновок № Ц-792, у якому встановлено, що середня ринкова вартість на дизельне паливо по західному регіону та по центральному регіону України станом на 11.07.2023 становила 40,25 грн/л, станом на 07.08.2023 46,50 грн/л (коливання +15,52 %), станом на 21.07.2023 41,50 грн/л, станом на 07.08.2023 45,50 грн/л (коливання +9,63 %).

16.08.2023 Київською Торгово-промисловою палатою складено експертний висновок № Ц-860, у якому встановлено, що середня ринкова вартість на дизельне паливо по західному регіону України станом на 02.08.2023 становила 44,50 грн/л, станом на 16.08.2023 46,25 грн/л (коливання +3,93 %), станом на 07.08.2023 45,50 грн/л, станом на 16.08.2023 46,25 грн/л (коливання +1,64 %).

18.08.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 4, якою ціну за одиницю товару, а саме на дизельне паливо (наливом) збільшено до 42,32 грн/л (коливання ціни склало +1,64 %).

У п. 3. додаткової угоди № 4 сторони погодили внести зміни до п. 3.1. договору шляхом викладення його у новій редакції: «Ціна цього договору становить 9645230,96 грн та складається з двох частин: 1) за період з 21.06.2023 по 30.06.2023 включно 529254,00 грн; 2) за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 включно 9115976,96 грн. Ціна за одиницю товару зазначена у Специфікації (додаток 1)».

Згідно з Специфікацією (додаток № 1 до договору) Постачальник зобов`язується поставити: 1) за період з 21.06.2023 по 30.06.2023 16200 літрів дизельного палива (наливом) за ціною 32,67 грн/л на загальну суму 529254,00 грн; 2) за період з 01.07.2023 по 31.12.2023: з 21.07.2023 12000 літрів дизельного палива (наливом) за ціною 37,99 грн/л на загальну суму 455880,00 грн; з 07.08.2023 13650 літрів дизельного палива (наливом) за ціною 41,64 грн/л на загальну суму 568386,00 грн; з 18.08.2023 191203 літрів дизельного палива (наливом) за ціною 42,32 грн/л на загальну суму 8091710,96 грн.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UА-2023-06-02-000321-а ціна в договорі про закупівлю становить 9645230,96 грн, кількість товару 233053 літрів дизельного палива (наливом), строк поставки товарів до 31.12.2023, сума оплати за договором 2061360,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» виставлено Хмельницькому комунальному підприємству «Електротранс» рахунки на оплату, а саме: від 28.06.2023 № 510 на суму 529254,00 грн, від 21.07.2023 № 586 на суму 455880,00 грн, від 07.08.2023 № 636 на суму 568386,00 грн, від 18.08.2023 № 673 на суму 507840,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної від 28.06.2023 № 617 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» поставлено Хмельницькому комунальному підприємству «Електротранс» дизельне паливо в кількості 16200 л на суму 529254,00 грн.

Згідно з видатковою накладною від 21.07.2023 № 715 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» поставлено Хмельницькому комунальному підприємству «Електротранс» дизельне паливо в кількості 12000 л на суму 455880,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної від 07.08.2023 № 774 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» поставлено Хмельницькому комунальному підприємству «Електротранс» дизельне паливо в кількості 13650 л на суму 568386,00 грн.

Згідно з видатковою накладною від 18.08.2023 № 811 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» поставлено Хмельницькому комунальному підприємству «Електротранс» дизельне паливо в кількості 12000 л на суму 507840,00 грн.

Відповідно до платіжних інструкцій Хмельницьким комунальним підприємством «Електротранс» сплачувались Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» кошти за дизельне паливо згідно з виставленими рахунками, а саме: від 04.07.2023 № 2893 на суму 50000,00 грн, від 31.07.2023 № 3405 на суму 80000,00 грн, від 07.08.2023 № 3556 на суму 80000,00 грн, від 11.08.2023 № 3673 на суму 50000,00 грн, від 22.08.2023 № 3799 на суму 80000,00 грн, від 23.08.2023 № 3813 на суму 80000,00 грн, від 01.09.2023 № 3980 на суму 100000,00 грн, від 04.09.2023 № 3999 на суму 100000,00 грн, від 06.09.2023 № 4067 на суму 100000,00 грн, від 07.09.2023 № 4087 на суму 100000,00 грн, від 08.09.2023 № 4109 на суму 107840,00 грн, від 23.08.2023 № 3811 на суму 269254,00 грн, від 23.08.2023 № 3812 на суму 568386,00 грн, від 29.08.2023 № 3905 на суму 295880,00 грн. Всього на суму 2061360,00 грн.

Згідно з договором від 09.02.2023 № 27ТЛБЗ-3527/23, укладеного між Міським комунальним підприємством «Хмельницьктеплокомуненерго» (Покупець) та ТОВ «ОККО-Постач» (Постачальник), Постачальник зобов`язався поставити Покупцю дизельне пальне з використання талонів в кількості 65000 л за ціною 53,50 грн/л.

Відповідно до договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти від 04.08.2023 № 13Т-23, укладеного між Хмельницькою державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН (Замовник) та ТОВ «Сентайм Груп» (Постачальник), Постачальник зобов`язався поставити Замовнику дизельне паливо в кількості 5000 л за ціною 233750 грн, у т.ч. ПДВ 20 % (46,75 грн/л).

Згідно з договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 18.08.2023 № 18/08/2023-ДП-КПТМ, укладеного між Красилівським підприємством теплових мереж (Покупець) та ТОВ «Торгівельний Дім «Магнум Трейд» (Постачальник), Постачальник зобов`язався поставити Замовнику дизельне паливо на загальну ціну 285480,00 грн (39,65 грн/л).

Відповідно до договору поставки від 04.09.2023 № 420/23, укладеного між Міським комунальним підприємством «Хмельницьктеплокомуненерго» (Покупець) та ТОВ «ОККО-Постач» (Постачальник), Постачальник зобов`язався поставити Покупцеві, зокрема дизельне паливо на загальну ціну 1162500,00 грн (46,50 грн/л).

Згідно з договором від 13.09.2023 № 182, укладеного між Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (Покупець) та ТОВ «Укрнафта-Постач» (Продавець), Продавець зобов`язався передати у власність Покупця дизельне паливо в кількості 1000л загальною вартістю 48000,00 грн (48,00 грн/л).

Згідно з договором про закупівлю товарів за державні кошти від 16.10.2023 № 150, укладеного між Хмельницькою обласною прокуратурою (Замовник) та ТОВ «Інтекс Інвест» (Учасник), Учасник зобов`язався поставити замовникові дизельне паливо в кількості 90 л на суму 4770,00 грн (44,17 грн/л). Закупівля пального обґрунтовувалася п.п. 6 п. 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою від 12.10.2022 № 1178.

Рішенням Хмельницької міської ради від 21.12.2023 № 71 вирішено, зокрема збільшити розмір статутного капіталу Хмельницького комунального підприємства «Електротранс» на суму 39503440,00 грн; затвердити нову редакцію Статуту Хмельницького комунального підприємства «Електротранс».

Згідно з інформаційною довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 01.09.2025 № 22-05/858 середньо-роздрібні ціни на дизельне паливо по Хмельницькій області становили: 19.07.2023 46,69 грн/л, 21.07.2023 46,83 грн/л (коливання ціни +0,3 %); 21.07.2023 46,83 грн/л, 07.08.2023 49,05 грн/л (коливання ціни +4,74 %); 07.08.2023 49,05 грн/л, 18.08.2023 51,31 грн/л (коливання +4,61 грн/л).

Рішенням Хмельницької міської ради від 21.05.2025 № 31 вирішено, зокрема збільшити розмір статутного капіталу Хмельницького комунального підприємства «Електротранс» на суму 116000,00 грн; затвердити нову редакцію Статуту Хмельницького комунального підприємства «Електротранс».

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.01.2026 щодо ТОВ «Укрпетролцентр»: м. Київ, б. Приймаченко Марії, 1/27, офіс 404, ідентифікаційний код 43699122; щодо ТОВ «Електротранс»: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 15/2, ідентифікаційний код 03328646; Статуту ТОВ «Електротранс» (додаток до рішення від 21.12.2023 № 71); Статуту ТОВ «Електротранс», затвердженого рішенням від 21.05.2025 № 31; витягів з офіційного сайту minfin.com.ua про вартість пального в Хмельницькій області за липень-серпень 2023 року; витяги з системи публічних закупівель Прозорро про здійснення закупівель (UA-2023-08-30-006762-a).

З огляду на вищевикладене, прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У цій справі керівник Окружної прокуратури міста Хмельницького просить суд задовольнити позов, поданий в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр», Хмельницького комунального підприємства «Електротранс», а саме: визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 21.07.2021, № 3 від 07.08.2023, № 4 від 18.08.2023 до договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2026, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» та Хмельницьким комунальним підприємством «Електротранс»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» на користь Хмельницької міської ради 152610,00 грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2023.

Прокурор зазначає, що порушенням інтересів держави є те, що сторонами під час проведення закупівлі пального порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання бюджетних коштів Хмельницької територіальної громади, нераціональне та неефективне їх використання.

Вказане порушує економічні інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів внаслідок завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому суд зазначає, що захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави та територіальної громади.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

За приписами ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (чч. 1, 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частинами 1, 4 ст. 61 вказаного Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 5 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень та запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави і територіальних громад у процесі управління об`єктами державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до Статуту Хмельницького комунального підприємства «Електротранс» (затвердженого рішенням міської ради від 21.05.2025 № 31) засновником підприємства та власником його майна є територіальна громада м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради; майно підприємства перебуває у комунальній власності; у своїй діяльності підприємство підконтрольне власнику. Організаційно-правова форма - комунальне підприємство (комунальна власність). Джерелами формування майна Підприємства, зокрема, є майно, передане Підприємству Власником, кошти, одержані з бюджету Хмельницької міської територіальної громади на виконання державних або комунальних програм, затверджених міською радою, дотації та компенсації бюджетів.

Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі № 815/1216/16, від 05.11.2024 у справі № 918/22/24 зроблено такі висновки: «Комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном)».

Крім того, згідно з п. 3.3. Статуту власник майна здійснює контроль за належним використанням та забезпеченням майна безпосередньо або через уповноважений ним орган виконавчий комітет міської ради відповідно до цього Статуту та законодавчих актів України.

Отже, із наведеного вище слідує, що Хмельницька міська рада наділена повноваженнями щодо затвердження та виконання місцевого бюджету, контролю за його виконанням, здійснює правомочності з володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (зокрема, коштами місцевого бюджету).

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, яка виснувала, що оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складником інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у спорах щодо оскарження договорів, укладених такими комунальними закладами.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Суд, враховуючи зміст звернень Окружної прокуратури міста Хмельницького (листи від 01.10.2025 № 55-2581-25, від 02.01.2026 № 55-2581-25) до позивача, встановив, що оскільки позивач самостійно не звернувся до суду, то керівник Окружної прокуратури міста Хмельницького 23.01.2026 звернувся до Хмельницької міської ради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Отже, матеріали справи свідчать, що позивачем протягом розумного строку не були вжиті заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, останній самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави. Також позивач не оскаржив наявність підстав для представництва, як це визначено у ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Хмельницької міської ради та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаної особи.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради.

Щодо суті спору.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3)волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (чч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того, щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом встановлено, що Хмельницьким комунальним підприємством «Електротранс» (Покупець) за результатами проведеної процедури закупівлі дизельного палива (наливом) відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" укладено з переможцем торгів, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» (Постачальник), договір від 21.06.2023 № УПЦ(О)-014/2023, згідно з яким сторонами погоджено всі істотні умови договору щодо предмета, ціни та строку виконання зобов`язань за договором.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон № 922-VIII), ч. 1 якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Утім, ця норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.

Так, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції чинній на момент підписання оспорюваних додаткових угод): "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Таким чином, положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII застосовується як імперативна норма, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23).

Отже, згідно з положеннями п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 %;

- збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;

- така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;

- обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10 %.

До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Наведене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.

Отже, норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.

Інший підхід до розуміння положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону № 922-VIII.

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

Застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Судом встановлено, що сторони договору від 21.06.2023 № УПУ(О)-014/2023 погодили загальний обсяг постачання дизельного палива в кількості 265000 л на загальну суму 8657550,00 грн. Ціна за 1 л становить 32,67 грн.

У подальшому сторони договору впродовж всього періоду виконання договірних зобов`язань змінювали ціну на дизельне паливо шляхом підписання додаткових угод, що призвело до значного підвищення ціни, визначеної основним договором, з одночасним зменшенням обсягів її постачання.

Суд зауважує, що перемога у тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10 % (в даному випадку більше як 29,53 % (з 32,67 грн/л до 42,32 грн/л)) шляхом так званого "каскадного" підписання актів приймання-передачі є нечесною та недобросовісною діловою практикою з боку постачальника, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» у тендері з метою перемоги.

Крім того, судом враховується, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24).

Крім того, спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Однак, під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Наведене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.

Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку ст. 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).

Зі змісту п. 2 оспорюваних додаткових угод вбачається, що коливання цін становило, зокрема, при укладенні додаткової угоди № 2 від 21.07.2023 - +3,7 %, додаткової угоди № 3 від 07.08.2023 - +9,63 %, додаткової угоди № 4 від 18.08.2023 - +1,64 %.

На підтвердження коливання ціни товару та наявності підстав для укладення додаткової угоди № 2 від 21.07.2023 відповідач 1, як замовник експертизи, посилається на експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 20.07.2023 № ОИ-1723.

Однак, вказаний доказ містить інформацію про середньоринкові ціни на дизельне паливо станом на 03.07.2023 та станом на 18.07.2023 та відповідно не відображає рівень коливання ціни товару на ринку з моменту останньої її зміни (19.07.2023) до моменту укладення оспорюваної додаткової угоди (21.07.2023).

Натомість, прокурором долучено до матеріалів справи інформаційно-цінову довідку Хмельницької торгово-промислової палати від 01.09.2025 № 22-05/858, відповідно до якої коливання ціни на дизельне паливо між датами 19.07.2023 та 21.07.2023 становило лише +0,3 %, в той час як відповідачі неправомірно збільшили ціну пального на 3,7 %.

Попри наведене, підняття ціни за додатковою угодою № 2 на третій день відбулося в порушення вимог пункту 3.4. договору, якою сторони імперативно погодили для себе не змінювати ціну раніше, аніж за 20 робочих днів після останньої її зміни та, окрім того, перевищило первісну ціну, визначену у договорі, на 16,28 %.

На підтвердження коливання ціни товару та наявності підстав для укладення додаткової угоди № 3 від 07.08.2023 відповідач 1, як замовник експертизи, посилається на експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 07.08.2023 № Ц-792.

Проте, вказаний експертний висновок носить лише інформативний характер та у ньому міститься інформація щодо вартості дизельного палива по західному регіону, а не по Хмельницькій області.

Натомість, згідно з інформаційно-ціновою довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 01.09.2025 № 22-05/858 коливання ціни на дизельне паливо між датами 21.07.2023 (додаткова угода № 2) та 07.08.2023 (додаткова угода № 3) становило лише +4,74 %, в той час як відповідачі неправомірно збільшили ціну пального на 9,63 %.

Аналогічно попередній оспорюваній додатковій угоді № 2, додаткова угода № 3 укладена раніше визначеного у п. 3.4. договору 20-денного терміну незмінності ціни, а відсоток підняття ціни за нею перевищив ціну договору на 27,45 %.

Також на підтвердження коливання ціни товару та наявності підстав для укладення додаткової угоди № 4 від 18.08.2023 відповідач 1, як замовник експертизи, посилається на експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 16.08.2023 № Ц-860.

Однак, окрім того, що означений експертний висновок носить інформативний характер та відображає вартість дизельного палива по західному регіону, а не по Хмельницькій області, вказаний доказ містить інформацію про вартість дизельного палива станом на 02.08.2023, станом на 07.08.2023, станом на 16.08.2023 та відповідно не відображає рівень коливання ціни товару на ринку з моменту останньої її зміни (07.08.2023) до моменту укладення оспорюваної додаткової угоди (18.08.2023).

Разом з тим, 18.08.2023, тобто на 11-й день після підняття ціни, відповідачами знову, в порушення п. 3.4. договору, укладено додаткову угоду № 4, за якою піднято ціну 1 літра дизельного пального до 42,32 грн, чим перевищено первісну ціну, визначену у договорі на 29,53 %.

За наведених обставин, керуючись ст. 86 ГПК України щодо оцінки доказів, суд вважає, що довідки Запорізької торгово-промислової палати та Київської торгово-промислової палати не є документальним підтвердженням коливання цін на ринку у період між укладенням договору та внесенням змін до нього шляхом підписання спірних додаткових, а відтак не є належними доказами в обґрунтування необхідності внесення змін в істотні умови договору про закупівлю.

Таким чином, підвищення відповідачами цін на дизельне паливо за додатковими угодами № 2, № 3 та № 4 відбулося із порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", пп. 3.4., 11.3. договору та, окрім вказаного, суперечать сталим позиціям Верховного Суду в частині обов`язковості документального підтвердження коливання ціни товару на ринку та неприпустимості підняття ціни більше, ніж на 10 % від першочергово визначеної у договорі.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76, 77 ГПК України в підтвердження обґрунтування факту коливання ціни на електричну енергію на ринку у бік збільшення відповідачі суду не надали.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, а також відсутність доказів належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни, суд дійшов висновку, що оспорювані додаткові угоди № 2, № 3, № 4 до договору від 21.06.2023 № УПЦ(О)-014/2023 суперечать нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 коштів за неотриманий товар у сумі 152610,00 грн суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Судом встановлено, що відповідно до договору від 21.06.2023 № УПЦ(О)-014/2023 Хмельницьке комунальне підприємство «Електротранс» придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетроцентр» 53850 літрів дизельного пального, за що перерахував йому 2061360,00 грн, а саме:

1) за первісною ціною, визначеною у договорі - по 32,67 грн/л поставлено 16200 літрів на суму 529254,00 грн (рахунок на оплату № 510 від 28.06.2023, видаткова накладна № 617 від 28.06.2023);

2) за ціною додаткової угоди № 1 від 19.07.2023 - по 36,64 грн/л товар не поставлявся;

3) за ціною оспорюваної додаткової угоди № 2 від 21.07.2023 - по 37,99 грн/л поставлено 12000 літрів на суму 455880,00 грн (рахунок на оплату № 586 від 21.07.2023, видаткова накладна № 715 від 21.07.2023);

4) за ціною оспорюваної додаткової угоди № 3 від 07.08.2023 - по 41,64 грн/л поставлено 13650 літрів на суму 568386,00 грн (рахунок на оплату № 636 від 07.08.2023, видаткова накладна № 774 від 07.08.2023);

5) за ціною оспорюваної додаткової угоди № 4 від 18.08.2023 - по 42,32 грн/л поставлено 12000 літрів на суму 507840,00 грн (рахунок на оплату № 673 від 18.08.2023, видаткова накладна № 811 від 18.08.2023).

На підставі платіжних інструкцій Хмельницьке комунальне підприємство «Електротранс» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» кошти за дизельне паливо згідно з виставленими рахунками, а саме: від 04.07.2023 № 2893 на суму 50000,00 грн, від 31.07.2023 № 3405 на суму 80000,00 грн, від 07.08.2023 № 3556 на суму 80000,00 грн, від 11.08.2023 № 3673 на суму 50000,00 грн, від 22.08.2023 № 3799 на суму 80000,00 грн, від 23.08.2023 № 3813 на суму 80000,00 грн, від 01.09.2023 № 3980 на суму 100000,00 грн, від 04.09.2023 № 3999 на суму 100000,00 грн, від 06.09.2023 № 4067 на суму 100000,00 грн, від 07.09.2023 № 4087 на суму 100000,00 грн, від 08.09.2023 № 4109 на суму 107840,00 грн, від 23.08.2023 № 3811 на суму 269254,00 грн, від 23.08.2023 № 3812 на суму 568386,00 грн, від 29.08.2023 № 3905 на суму 295880,00 грн. Всього на суму 2061360,00 грн.

З огляду на недійсність додаткової угоди № 2 від 21.07.2023 зобов`язання сторін регулюватимуться умовами попередньої додаткової угоди № 1 від 19.07.2023, а тому відповідно застосуванню підлягатимуть умови визначеної у ній ціни за одиницю товару - 36,64 грн/л.

Отже, за ціною 36,64 грн/л за таку ж кількість літрів дизельного пального (згідно з накладною № 715 від 21.07.2023 у період з 21.07.2023 по 07.08.2023 придбано 12000 л) покупець мав сплатити 439680,00 грн (12000 * 36,64 = 439680,00).

Однак, як свідчать вказані вище платіжні документи, він сплатив 455880,00 грн.

Таким чином, надміру сплачені за додатковою угодою № 2 кошти в сумі 16200,00 грн (455880,00 - 439680,00 = 16200,00 грн) підлягають поверненню на користь Хмельницької міської ради, як безпідставно сплачені.

З огляду на недійсність додаткової угоди № 3 від 07.08.2023 зобов`язання сторін регулюватимуться також умовами додаткової угоди № 1 від 19.07.2023 в частині визначеної у ній ціни за одиницю товару - 36,64 грн/л.

Отже, за ціною 36,64 грн/л за таку ж кількість літрів дизельного пального (згідно з накладною № 774 від 07.08.2023 у період з 07.08.2023 по 18.08.2023 придбано 13650 л) покупець мав сплатити 500136,00 грн (13650 * 36,64 = 500136).

Однак, як свідчать вказані вище платіжні документи, він сплатив 568386,00 грн.

Таким чином, надміру сплачені за додатковою угодою № 3 кошти в сумі 68250,00 грн (568386,00 - 500136,00 = 68250,00 грн) підлягають поверненню на користь Хмельницької міської ради, як безпідставно сплачені.

З огляду на недійсність додаткової угоди № 4 від 18.08.2023 зобов`язання сторін регулюватимуться також умовами додаткової угоди № 1 від 19.07.2023 в частині визначеної у ній ціни за одиницю товару - 36,64 грн/л.

Отже, за ціною 36,64 грн/л за таку ж кількість літрів дизельного пального (згідно з накладною № 811 від 18.08.2023 у період з 18.08.2023 по кінець дії договору придбано 12000 л) покупець мав сплатити 439680,00 грн (12000 * 36,64 = 439680).

Однак, як свідчать вказані вище платіжні документи, він сплатив 507840,00 грн.

Таким чином, надміру сплачені за додатковою угодою № 4 кошти в сумі 68160,00 грн (507840,00 - 439680,00 = 68160,00 грн) підлягають поверненню на користь Хмельницької міської ради», як безпідставно сплачені.

Отже, внаслідок визнання судом недійсними оспорюваних правочинів, грошові кошти в сумі 152610,00 грн (16200,00 грн + 68250,00 + 68160,00), одержані Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр», є такими, підстава набуття яких відпала, а тому відповідач 1 зобов`язаний їх повернути Хмельницькій міській раді, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палатою Верховного Суду, викладеною у постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, який підлягає врахуванню судами в силу приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Стосовно доводів відповідача 2 про те, що джерелом фінансування закупівлі дизельного пального є власні кошти підприємства, отримані від статутної господарської діяльності та без залучення бюджетних коштів з місцевого бюджету, то судом вказується про помилковість цих тверджень, оскільки відповідно до положень Статуту Хмельницького комунального підприємства «Електротранс» (в редакціях за 2023, 2025 роки), джерелом формування майна Підприємства є, зокрема доходи одержані від господарської діяльності (п. 3.5. Статуту), а згідно з пп. 3.1., 3.4. Статуту майно Підприємства знаходиться у комунальній власності, при цьому майно Підприємства, придбане ним у процесі здійснення господарської діяльності, належить на праві комунальної власності Хмельницької міської територіальної громади в особі Хмельницької міської ради.

Твердження відповідачів про те, що для розрахунку допустимого 10-відсоткового бар`єру за спірними додатковими угодами прокурор мав використовувати як базову ціну 36,64 грн/л у зв`язку зі зміною податкових ставок (повернення 20 % ПДВ) суд до уваги не бере, оскільки такі твердження суперечать наведеним вище висновкам Верхового Суду, відповідно до яких у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі (у спірному випадку 32,67 грн/л), незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. У спірному ж випадку у оскаржуваних додаткових угодах, як встановлено судом, ціна за одиницю товару (дизельного палива) перевищує 10-відсотковий бар`єр від ціни товару, яка була визначена сторонами в основному договорі.

Щодо відсутності у позові належного арифметичного розрахунку, про що вказують відповідачі у відзивах, судом зазначається, що постановляючи ухвалу від 16.02.2026, якою було відкрито провадження у цій справі, суд, дослідивши позовні матеріали, не встановив наявність підстав для залишення позову без руху.

Посилання відповідачів на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки ця постанова прийнята за іншої, ніж у даній справі, фактично-доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за інших поданих сторонами та оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято відповідні судові рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а інші доводи, викладені відповідачами у заявах по суті справи, не спростовують вказаного висновку.

Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтовані в повному обсязі, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову судовий збір у справі, сплачений за позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод, покладається на відповідачів у рівних частинах (по 4992,00 грн), а судовий збір у справі в розмірі 3328,00 грн, сплачений за позовну вимогу про стягнення 152610,00 грн, покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр», позов до якого у відповідній частині задоволено.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр», м. Київ, 2. Хмельницького комунального підприємства «Електротранс», м. Хмельницький про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 152610,00 грн, задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 21.07.2023 до договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2023, укладену між Хмельницьким комунальним підприємством «Електротранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр».

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 07.08.2023 до договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2023, укладену між Хмельницьким комунальним підприємством «Електротранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр».

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 18.08.2023 до договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2023, укладену між Хмельницьким комунальним підприємством «Електротранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» (м. Київ, бульвар Приймаченко Марії, 1/27, офіс 404, ідентифікаційний код 43699122) на користь Хмельницької міської ради (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3, ідентифікаційний код 33332218) кошти за неотриманий товар у сумі 152610,00 грн (сто п`ятдесят дві тисячі шістсот десять гривень 00 копійок).

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпетролцентр» (м. Київ, бульвар Приймаченко Марії, 1/27, офіс 404, ідентифікаційний код 43699122) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102) 8320,00 грн (вісім тисяч триста двадцять гривень 00 копійок) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Хмельницького комунального підприємства «Електротранс» (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 15/2, ідентифікаційний код 03328646) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102) 4992,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні 00 копійок) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 31.03.2026.

Суддя С.В. Заверуха

Відрук.: 1 примір.

1 - до справи.

Направити рішення прокуратурі, позивачу, відповідачам до електронного кабінету Електронного суду.