Вирок № 135272991, 31.03.2026, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№347/2729/24

Провадження № 1-кп/938/22/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до №12024091190000366 від 22.10.2024 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новохристофорівка НОвобузького району Миколаївського району, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , непрацевлаштованого, депутатом не обирався, інваліда ІІІ групи, раніше судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинив за таких обставин.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26.06.2023 року в справі № 347/1032/23 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

У подальшому ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим із нею, з метою її не виконання щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особам, їх об`єднаннями на всій території України, 22.10.2024 року близько 15.00 годин, рухаючись по вул. Шевченка в селі Рожнів Косівського району Івано-Франківської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2115» з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Крім того, за порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_5 постановою серії ЕНА №3319299 від 22.10.2024 року, з якою він ознайомлений, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав повністю, просив його суворо не карати, зазначивши, що дійсно знав, що він судом у серпні 2023 року був позбавлений права керувати транспортним засобом за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, за керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. У подальшому 2024 році керував автомобілем, будучи позбавлений права керування транспортними з-асобами.

Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст382 КК України, доведена дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, а саме:

-рапортом помічника оперативного чергового Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 22.10.2024 року (а.с.66), відповідно до якого 22.10.2024 року о 15.18 годин поступило повідомлення від інспектора СРПП про те, що зупинено автомобіль марки «ВАЗ2115» з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який позбавлений права керування транспортними засобами Косівським районним судом;

-протоколом огляду місця події від 22.10.2024 року ( а.с.67-69), з якого вбачається, що місцем події є вулиця Шевченка села Рожнів Рожнівської територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області, на узбіччі якої припарковано автомобіль Національної поліції України та присутні поліцейські СРПП Косівського РВП ГУ НП в Івавно-Франківській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; поруч зі службовим автомобілем поліції наявний автомобіль марки «ВАЗ" з державним номерним знаком НОМЕР_1 та ОСОБА_9 , який повідомив, що він 22.10.2024 року через власні потреби змушений був поїхати цим автомобілем до магазину «Гранд», що в с.Рожнів Косівського району Івано-Франківської області;

-постановою від 22.10.2024 року серії ЕНА № 3319299 (а.с.71), з якої вбачається, що вказаного дня о 15.28 годин ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по вул. Шевченка в селі Рожнів Косівського району Івано-Франківської області керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2115» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , в якого не працювали задні стоп сигнали під час руху, чим порушив п.31.4.3 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, за що на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень; вказану постанову ОСОБА_5 отримав, що підтверджується його підписом;

-речовим доказом оптичним носієм інформації (DVD-диском), оглянутим у судовому засіданні (а.с.93,94), протоколом огляду речового доказу від 25.10.2024 року (а.с.84-92), з яких вбачається, що за допомогою нагрудної камери поліцейського СРПП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області зафіксовано, як автомобіль марки «ВАЗ» рухається з увімкненими аварійними вогнями та в подальшому зупиняється на краю проїжджої частини по ходу свого руху, позаду якого зупиняється і службовий автомобіль поліції, зафіксовано номерний знак автомобіля марки «ВАЗ» - НОМЕР_1 , далі від службового автомобіля поліції до автомобіля марки «ВАЗ» з номерним знаком НОМЕР_1 рухається працівник поліції, а водій, що керував транспортним засобом марки «ВАЗ» відкриває двері з боку місця водія, звідки виходить особа чоловічої статі, яка зустрічається з працівником поліції та іде дивитися до задньої частини автомобіля( відеофайл під назвою MOVA9347», внизу в лівому куті якого наявний запис «2024/10/22 15:05:27»); працівник поліції підходить до лівого боку автомобіля червоного кольору, на задній частині якого наявна лейба «LADA 1500» , в якому відрита водійська дверка, біля якої знаходиться особа чоловічої статі, тулубом нахилена в салон автомобіля, працівник поліції представляється водію, як ОСОБА_8 , та повідомляє водія про здійснення фото та відеофіксації; на пропозицію працівника поліції водій представляється, як ОСОБА_5 , 1983 року народження, після перевірки на службовому планшеті працівник поліції повідомляє ОСОБА_5 , чи йому відомо, що він позбавлений права керування транспортним засобом, який повідомляє працівника поліції, що йому відомо про рішення суду, однак вказує, що не знає на який термін його позбавлено права керування транспортними засобами, зафіксовано номерний знак зупиненого автомобіля марки «ВАЗ» - НОМЕР_1 , працівник поліції повідомляє водія ОСОБА_11 про причину його зупинення технічна несправність автомобіля, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП, за якою розпочинається розгляд адміністративної справи, повідомляється, що ОСОБА_5 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень, працівник поліції надає ОСОБА_5 відповідну постанову для ознайомлення, про що останній підписується (відеофайли під назвою «0000000_00000020241022151219_0292», в правому куті якого є запис «2024/10/22 15:12:19», під назвою «0000000_00000020241022151219_0293» , в правому куті якого є запис «2024/10/22 15:17:19», під назвою «0000000_00000020241022151219_0294» , в правому куті якого є запис «2024/10/22 15:38:07» );

-речовим доказом постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26.06.2023 року в справі №347/1023/23 (а.с.75-78), протоколом огляду цього речового доказу від 28.10.2024 року (а.с.79-81), з яких вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП (за повторне протягом року керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння) до покарання у виді штрафу в розмірі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу; вказана постанова набрала законної сили 10.07.2023 року та з нею ОСОБА_5 ознайомився особисто 19.08.2024 року, про що розписався;

-речовим доказом відеозаписами на оптичному носії інформації (DVD-диску), оглянутим у судовому засіданні (а.с.93,94), протоколом огляду речового доказу від 25.10.2024 року (а.с.84-92), з яких вбачається, що за допомогою нагрудної камери поліцейського СРПП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області зафіксовано, як 19.08.2024 року в період часу з 08.18.13 годин по 08.19.46 годин у приміщенні адміністративної будівлі Косівського РВП працівник поліції ОСОБА_5 , тримаючи в руках постанову суду, зачитує її зміст: «Постанова Косівського районного суду від 28 червня 2023 року, винесена в справі №347/1032/23»; надалі працівник поліції продовжує зачитувати резолютивну частину постанови: «Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних доходів громадян, що становить 34000 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу»; надалі працівник поліції повідомляє, що даний громадянин до 26 червня 2026 року позбавлений права керувати транспортним засобом та запитує, чи ОСОБА_12 зрозуміло рішення суду, на що останній відповідає ствердно; далі працівник поліції пропонує ОСОБА_5 проставити підпис про ознайомлення з постановою, яку йому зачитали, та наголошує, що дана особа може цю постанову прочитати особисто, а також задати запитання, якщо йому щось не зрозуміло; надалі ОСОБА_5 здійснює запис про ознайомлення з рішенням суду, а потім вдягає кашкет , забирає пакет із дивана, відеозапис завершується;

*суд звертає увагу, що ознайомлення ОСОБА_5 з вищевказаною постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26.06.2023 року в справі №347/1023/23 в приміщенні адміністративної будівлі Косівського РВП 19.08.2024 року в період часу з 08.18.13 годин по 08.19.46 годин здійснювалося на підставі ч.1 ст.317 КУпАП, в якій закріплено, що постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що діяння ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.382 КК України.

При призначенні покарання суд враховує, що у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Крім того, загальні засади призначення покарання визначені в ст. 65 КК України, відповідно до якої покарання призначається 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд також враховує особу винного ОСОБА_5 . Зокрема, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.97), його зареєстроване місце проживання: с.Снідавка Косівського району Івано-Франківської області, де не проживає (а.с..110), проживає разом із співжителькою ОСОБА_13 у с.Вербовець Косівського району Івано-Франківської області (а.с.112), на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінеті не знаходиться (а.с.108,109), непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставіі наказу МО України від 2008 року (а.с.113), є особою з інвалідністю 3 групи (а.с.182), отримує державну соціавльну допомогу, як особа з інвалідністю 3 групи загального захворювання (а.с.114), раніше судимий вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 15.03.2024 року за ч.1 ст.369, ч.1 ст.125 КК України зі застосуванням ч.1 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді штрафу в розмірі 26350 гривень (а.с.98-100,101-105), ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 23.09.2025 року (а.с.175) йому замінено несплачену суму штрафу, призначену вироком Косівського районного суду від 15.03.2024 року в сумі 10750 гривень на 240 годин громадських робіт, які він відбув повністю та знятий з обліку 09.03.2026 року по відбуттю покарання (а.с.174).

Як вбачається з обвинувального акта та судових дебатів прокурора, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 , є щире каяття (а.с.3).

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , є рецедив кримінальних правопорушень.

Згідно з досудовою доповіддю Косівського РС філії ДУ «Центр пробації в Івано-Франківській області» від 26.02.2025 року, ОСОБА_5 впродовж 2024-2025 років притягався двічі до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, а також за ч.2 та ч.3 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство), притягався до кримінальної відповідальності вироками від 26.09.1997 року за ч.1 ст.141 КК, 15.02.2002 року за ч.1 ст.185 КК, 01.11.2005 року за ч.3 ст.185 КК, 26.11.2012 року за ч.1 ст.185 КК, судимість по яких погашена, є інвалідом 3 групи, ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, ризик небезпеки для суспільства дуже високий, його виправлення без позбавлення чи обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства ( а.с. 42-47 ).

У ч. 2 ст. 4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Впродовж періоду з часу вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому вказаного кримінального правопорушення та по час ухвалення судом даного вироку не набирав чинності закон про кримінальну відповідальність, яким скасовувалася б кримінальна протиправність діяння, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, пом`якшувалася б кримінальна відповідальність за його вчинення або іншим чином поліпшувалося становище обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст.382 КК України (в редакції закону, що діяв на час вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто станом на 22.10.2024 року) умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання щодо можливості призначення покарання ОСОБА_5 за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення в межах санкції ч.1 ст. 382 КК України, обравши одне з альтернативних покарань, передбачених у санкції цієї статті КК України.

Також суд враховує положення ч.2 ст. 65 КК України, згідно з яким більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує, що, оскільки обвинувачений не працює, отримував допомогу, як малозабезпеченій сім`ї (а.с.114), будучи притягнутим до адміністративної відповідальності постановою Косівського районного суду від 26.06.2023 року за повторне протягом року керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто за ч.2 ст.130 КУпАП, до покарання у виді штрафу в розмірі 34000 гривень з позбавленням його права керування транспортним засобом строком на 3 роки, вищевказаний штраф не оплатив (а.с.74), то призначення йому покарання, передбаченого в санкції ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу, буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Наступним покаранням, передбаченим санкцією ч.1 ст.382 КК України, є позбавлення волі строком від 1 до 3 років.

Враховуючи, що ОСОБА_5 є інвалідом 3 групи, визнання ним вини (обставину, що пом`яшкує покарання, - щире каяття), обставину, що обтяжує його покарання, - рецедив кримінальних правопорушень, досудову доповідь, відповідно до якої він неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як дуже високий, його виправлення без позбавлення чи обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства, то суд приходить до переконання про застосування до нього за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, покарання у виді позбавлення волі з мінімальним строком, тобто 1 рік.

Суд не вбачає підстав для взяття обвинуваченого ОСОБА_5 під варту зі залу суду, оскільки обвинуваченням не заявлялося клопотання про обрання запобіжного заходу, а також, як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини від 1969 року в справі «Stogmuller проти Австріі» небезпека втечі не випливає зі звичайної можливості або легкості обвинуваченого перетнути кордон».

Цивільний позов не заявлено, витрати на проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд зобов`язаний вирішити питання про скасування арешту майна та про долю речових доказів у порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Постановами від 28.10.2024 року (а.с.82-83) та від 25.10.2024 року (а.с.95-96) визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні цифровий носій DVD-R диск із відеозаписами факту ознайомлення ОСОБА_14 з постановою суду щодо позбавлення його права керувати транспортним засобом та відеозаписом щодо зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_5 , а також копію постанови суду в справі №347/1032/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказані речові докази знаходяться в матеріалах судової справи.

У п.7 ч. 9 ст.100 КПК України закріплено, що документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу звернення вироку суду до виконання.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили :

-цифровий носій DVD-R диск із відеозаписами факту ознайомлення ОСОБА_14 з постановою суду щодо позбавлення його права керувати транспортним засобом та відеозаписом щодо зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_5 , а також копію постанови суду в справі №347/1032/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - зберігати у матеріалах судової справи.

На вирок суду може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Суддя ОСОБА_15