Рішення № 135271176, 31.03.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/766/26

провадження №2/176/1199/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

31 березня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Крамар О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в приміщенні суду, в м. Жовті Води цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

23.02.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, де просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором на загальну суму 26 960,00 грн., з яких 4 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 22 960,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" (далі - Кредитодавець/Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач/Позичальник) було укладено договір про надання кредиту № 2934716 (далі - Договір).

Згідно п. 1.3. Договору сума кредиту складає 4 000,00 гривень.

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 22.11.2019 року до кінцевої дати виконання договору 09.06.2020 року (включно).

Згідно з п. 1.5. договору порзичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник.

Відповаідно д п. 1.6. розрахунок зобов`язань позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту защначаються у графіку платежів, який є Додатком № 1 до договору. Графік платежів у договорі визначає окремі розрахунки зобов`язань за лояльними (покращеними) умовами кредитування та за загальними умовами кредитування.

Згідно з п.1.7.2. Договору у випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. договору) та сплати та сплати Процентів за користування кредитом протягом 20 календарних днів з 22.11.2019 року до 12.12.2019 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,28% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 5 024,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 4 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 1 024,00 грн.

Згідно з п.1.7.3. договору використані позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в базовий період з 22.11.2019 року до 12.12.2019 року (включно) - 1,70% за один день користування кредитом (базова процентна ставка - п. 2.3. правил); - в спеціальний період (п. 2.40. правил) з 13.12.2019 року до 09.06.2020 року (включно) - 3% за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - п.2.34. правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 5 365,40 грн.

Відповідно до п.1.4. договору кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п.1.3. цього договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на к4артковий рахунок позичальника.

У відповідності до п.7.9. Договору сторони погодили, що Договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання Позичальником цього Договору відбувається шляхом акцептування ним Оферти (пропозиції укласти електронний Договір), яка містить усі істотні умови Договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки Кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) Позичальника щодо включення до цього Договору інформації щодо кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові Позичальника, типу Кредиту, мети отримання Кредиту, порядку та умови надання Кредиту, Основної суми кредиту, Кінцевої дати виконання Договору. Акцептування Оферти здійснюється шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Підписання Кредитодавцем Договору відбувається шляхом використання факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки Кредитодавця, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання.

Згідно з п.7.12. Договору у якості підтвердження підписання Договору (вчинення електронного правочину), надання Кредиту Позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про Кредитодавця, Основна сума кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на Правила, якими регламентуються порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання вимог ч. 11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит» розміщені на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua за посиланням https://alexcredit.ua /umovi.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з цим Договором та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України

(далі - ЦК України). Згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору.

У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, Відповідач зареєструвався на веб-сайті Позивача в мережі Інтернет https://alexcredit.ua /umovi, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Таким чином, Договір був підписаний 22.11.2019 року шляхом введення одноразового ідентифікатора PS2934716 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https ://alexcredit.ua.

Кредитні кошти були відправлені Відповідачу 22.11.2019 року на Картковий рахунок Позичальника, відкритий до платіжної картки № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №5600-ВП від 07.05.2025.

У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, Кредитодавцем було нараховано проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою визначеною п.1.7.3. Договору, за період з дати видачі кредиту 22.11.2019 року до кінцевої дати виконання договору 09.06.2020 року (включно).

Таким чином, станом на 01.07.2025 року загальна заборгованість за договором становить 26960,00 гривень, а саме: - 4000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; - 22960 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідач прострочив виконання зобов`язання з 10.06.2020 року (день, наступний за кінцевою датою виконання договору - 09.06.2020), відтак період, який полягає обрахунку інфляційних ситрат, становить 10.06.2020 - 16.01.2026 року.

За вказаний період застосовано сукупний індекс інфляції 1,80046877.

26 960,00 ? 1,80046877 7 26 960,00 = 21 580,64 грн.

Згальна сума заборгованості відповідача з інфляційним збільшенням за договором становить 26 960,00 + 21 580,64 = 48 540,64 грн.

Станом на 01.07.2025 року загальна сума зборгованості за договором становить 26 960,00 грн., а саме: - 4 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; - 22 960,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Просять стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" заборгованість за договором про надання кредиту № 2934716 від 22.11.2019 р. у розмірі 26 960,00 грн., а саме: - 4 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; - 22 960,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, інфляційні витрати в розмірі 21 580,64 грн. та судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін в приміщенні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Позивач та його представник про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін повідомлені належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав. В позовні заяві просить розгляд справи проводити без участі позивача та представника позивача.

Відповідачу, відповідно до вимог ЦПК України, за місцем його реєстрації направлялись копія позовної заяви з доданими до неї документи та копія ухвали суду про відкриття провадження у справі. При цьому відповідач не скористався своїм правом подати письмові заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та/або відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а повноважний представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Так, згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 22.11.2019 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 2934716, відповідно до якого за договором кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом - Кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом (п.2.34. Правил) та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні. Сума кредиту складає 4 000,00 грн. Кредит надається позивальнику в сумі, що зазначена в п.1.3. цьогго договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника. За цим договором позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26 Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник. Розрахунок зобов`язань (п.2.18 Правил) позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, основної суми кредиту (п. 2.28. Правил) та процентів користування кредитом, розміром процентної ставки орієнтовної реальної річної процетної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у графіку платежів (п. 2.6. Правил), який є Додатком № 1 до цього договору. Графік платежів у договорі визначає окремі розрахунки зобов`язань за лояльними (покращеними) умовами кредитування (п. 2.25. Правил) та за загальними умовами кредитування (п.2.15 Правил). Нарахування процентів за користування кредитом нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: У випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 6,40% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 20 календарних днів з 22.11.2019 року до 12.12.2019 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,28% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орі єнтовна загальна варті сть кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 5 024,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 4 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 1 024,00 грн. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в Базовий період з 22.11.2019 року до 12.12.2019 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); - в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 13.12.2019 року до 09.06.2020 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 5 365,40 грн. Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом. 1.8. Відповідно до п. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальна вартість кредиту - це Основна сума кредиту та витрати Позичальника за кредитом, включаючи Проценти за користування кредитом, комі сі ї та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги Кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту (а. с. 26).

22.11.2019 року відповідач ОСОБА_1 погодилася на приєднання до публічної пропозиції укласти договір (оферта) щодо надання кредиту № 2934716, підтвердила акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодилася з усіма умовами Оферти № 2934716 ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" та правилами, що діяли на час його підписання (а. с. 39 - 41).

Відповідно до Додатку № 1 до Пропозиції укласти договір (оферта) щодо надання кредиту № 2934716 від 22.11.2019 р. є Графік платежів за лояльними (покращеними) умовами кредитування: повне виконання зобов`язань у базовий період, відповідно до яких датою початку періоду є 22.11.2019, дата закінчення періоду є 12.12.2019, загальна сума платежу - 5 024,00 грн., у тому числі: основка сума кредиту - 4 000, 00 грн., проценти за користування кредитом - 1 024,00 грн., процентна ставка (акційна ставка або ставка за програмою лояльності) - 1,28%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 467,20%, абсолютне значення подорожчання кредиту - 1 024,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 5 024,00 грн., відповідно до якого відповідач погодилась з умовами оферти № 2934716 ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" та підписала за допомогою одноразового ідентифікатору PS2934716 (а. с. 41 - 42).

Договір був підписаний 22.11.2019 року шляхом введення одноразового ідентифікатора PS2934716 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https ://alexcredit.ua.

Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та вона погодилася з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором Банк виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.

Кредитні кошти були відправлені Відповідачу 22.11.2019 року на Картковий рахунок Позичальника, відкритий до платіжної картки № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №5600-ВП від 07.05.2025.

Відповідно до довідки вих. № 5600-ВП від 07.05.2025 ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", відповідно до договору ВП-220817-1 від 22.08.17ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" за дорученням ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" було здійснено наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів: 22.11.2019 на суму 4000 грн., маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 676046, номер транзакції в системі WayForPay - 45081888748553251379265781154081 (а. с. 25).

05.03.2026 р. Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" витребувано інформацію (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1Д) інформацію, чи емітована платіжна карта № НОМЕР_1 , на яку були перераховані кредитні кошти на ім`я відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 за період 22.11.2019 р.

26.03.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійша запитувана інформація з АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" стосовно рахунків відповідача ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ).

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) за період з 22.11.2019 - 22.11.2019 р. від 18.03.2026 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на картку № НОМЕР_1 зараховано 4 000,00 грн.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ч. 13. Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Позивач надає копію укладеного Кредитного договору в електронному вигляді засвідченого належним чином.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, між Кредитором та Відповідачем було укладено Кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Для заявлення стягнення інфляційних витрат встановлений загальний строк позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання, що визначено уст. 634 ЦК України.

При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Відповідач скористався наданим кредитом, проте зобов`язання належним чином за кредитним договором не виконав, в результаті чого виникла заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості заборгованість відповідача перед позивачем становить 26 960,00 гривень, а саме 4 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 22 960 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідач у порушення умов Договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Суд встановив, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання.

Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4 000,00 грн.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 22 960,00 грн. за договором № 2934716 від 22.11.2019 р. не є співмірною сумі кредиту 4 000,00 грн. суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як поживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаними договорами до розріру отриманих відповідачем кредитних коштів.

А тому справедливим буде стягнення з відповідача відсотків, сума яких дорівнює вартості кредиту, тобто у розмірі 4 000,00 гривень.

Відповідно до вимоги позивача про нарахування та стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 21 580,64 гривні, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з 10.06.2020 року (день, наступний за кінцевою датою виконання Договору - 09.06.2020). Період, який підлягає обрахунку інфляційних витрат становить 10.06.2020 - 16.01.2026 року. За вказаний період застосовано сукупний індекс інфляції 1,80046877.

Інфляційні втрати (індексація) спрямовані на відшкодування кредиторові знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів. Механізм індексації забезпечує збереження купівельної спроможності грошової суми, що належить кредиторові, на рівні, який був у момент порушення грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного суду сформувала усталену правову позицію щодо природи цих платежів. Зокрема, у постанові від 2 липня 2025 року у справі №903/602/24 визначено, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, які виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора.

Закон №2120-ІХ від 15 березня 2022 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", що вніс зміни до норм ЦК України, виключив можливість нарахування сум за ст. 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року для кредитних і позикових відносин". Однак, цей Закон не змінив положення щодо продовження строку давності за вимогами про стягнення інфляційних втрат і 3% річних, нарахованих до 24 лютого 2022 року, на період дії карантину. За період з 22.11.2019 р. до 23.02.2026 р. (дата подачі позову) можуть бути стягнуті інфляційні втрати без обмеження трьома роками через дію норм про продовження позовної давності. Мораторій, передбачений Законом №2120-ІХ, на нарахування 3% річних та інфляційних втрат поширюється винятково на кредитні та позикові відносини..

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Суд не має права зменшувати розмір інфляційних втрат, оскільки вони є частиною самого боргу, а не мірою відповідальності. Суд, враховуючи, що розмір інфляційних втрат, зазначений позивачем, суттєво перевищує суму основного боргу, з метою збереження балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків, дійшов висновку про зменшення розміру інфляційних втрат до суми 10 802,81 грн. = 8 000,00 / 4 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту + 4 000,00 грн. заборгованість по проценам за користування кредитом/ х 1,80046877 = 10 802,81 грн. Загальна сума заборгованості відповідача з інфляційним збільшенням за договором становить: 8 000,00 + 10 802,81 = 18 802,81 гривень. А тому з відповідача необхідно стягнути загальну суму заборгованості з інфляційним збільшенням за договором у розмірі 18 802,81 гривень. На підставі ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Загальний розмір заборгованості за кредитом /тіло кредиту та відсотки/ відповідача перед позивачем становить 8 000,00 гривень. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 65 від 27.01.2026 р. /а. с. 8/. З відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 470,10 грн. (26802,81 грн. / 48 540,64 грн. = 55,22% (0,55217) від початкового позову. 2 662,40 грн. х 0,55217 = 1 470,10 грн. На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 141, 258, 259, 265,273,354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», ЄДРПОУ: 41346335, адреса: вул. Якова Самарського, буд. 12а, м. Дніпро, 49044, заборгованість за кредитним договором в сумі 8 000 грн., а саме: 4 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 4 000,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», ЄДРПОУ: 41346335, адреса: вул. Якова Самарського, буд. 12а, м. Дніпро, 49044 інфляційні витрати в розмірі 18 802,81 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», ЄДРПОУ: 41346335, адреса: вул. Якова Самарського, буд. 12а, м. Дніпро, 49044 судові витрати у розмірі 1 470,10 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя