Рішення № 135271124, 31.03.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/658/26

2/212/2424/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Рибкіної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ніколенко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії,-

встановив:

В січні 2026 року представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» суму заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 року по 31.10.2025 року за спожиту послугу з постачання теплової енергії у розмірі основного боргу 17 646,39 грн., інфляційні втрати у розмірі 2980,73 грн., 3% річних в розмірі 879,89 грн., плату за абонентське обслуговування у розмірі 389,04 грн., пеню у розмірі 1059,64 грн., а всього 22 955,69 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 10 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 09 березня 2026 року та визначено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.

До судового засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином, у позові ним зазначено про можливість проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , повідомлена належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, до судового засідання не з`явилась, від неї 16.03.2026 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність; відзиву від неї до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, 16.02.2026 року отримав копію позову з додатками, відзиву до суду не подавав.

Відповідач ОСОБА_3 повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання у відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому порядку, до судового засідання не з`явився за невідомою суду причиною, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку про таке.

Судом встановлено, що відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 07.10.2008 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 09.01.2014 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 12.01.2015 року по теперішній час зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Квартира за вказаною адресою обслуговується Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно з особовим рахунком і встановлених тарифів.

Відповідно до приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року - між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції з 1 травня 2019 року) індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За ч. 2ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції 2004 року) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Відповідно до ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до п.п.18, 20 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за № 630, відповідач зобов`язаний оплачувати послуги не пізніше 20 числа кожного місяця. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов`язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів-розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.

Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами».

З детального розрахунку заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 вбачається, що за період з 01.11.2021 року по 31.10.2025 року утворилась заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії у розмірі 17 646,39 грн., заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 389,04 грн.,

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення відповідачем обов`язку з оплати за послуги з теплопостачання, тому на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за постачання теплової енергії та плата за абонентське обслуговування.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 7 Закону України визначено обов`язки індивідуального споживача, серед яких обов`язок у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг (п. 10).

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Загальновідомим є той факт, що встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023, на період дії якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (530-ІХ від 17.03.2020), згідно якого, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності з 24.02.2022, визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Кабінет Міністрів України постановою № 1405 від 29 грудня 2023 р., яка набрала чинності 30.12.2023, вніс зміни в пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», виклавши його в новій редакції та таким чином скасувавши (з дати набрання чинності постановою № 1405) заборону (а не саму постанову № 206) у тому числі на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням. Такий мораторій зберігається лише на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Таким чином постанова № 206 від 05.03.2022 є чинною, але в редакції з урахуванням змін, внесених в тому числі постановою № 1405 від 29.12.2023, які набрали чинності 30.12.2023.

Виходячи з викладеного заявлені вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідачів пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги за період з 30.12.2023 по 30.04.2025 у розмірі 309,50 гривень.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини і зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 369/88/17, провадження № 61-4924св18).

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та частково погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат і 3% річних за період з 01.11.2021 по 24.02.2022 та з 30.12.2023 по 31.10.2025, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності з 24.02.2022 та постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 р., яка набрала чинності 30.12.2023.

Таким чином, підлягають стягненню з відповідача інфляційні втрати за період з 01.11.2021 по 24.02.2022 та з 30.12.2023 по 31.10.2025 у розмірі 2571,39 гривень, та 3% річних за цей же період у розмірі 443,07 гривень.

Відповідачем не надавалось своїх розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

Ураховуючи, що суд розглядає справи у межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору у сумі 3028,00 грн., сплаченого ним при подачі позову, яку суд вважає можливим задовольнити частково виходячи з розміру пропорційності задоволених вимог: 21359,39 грн. * 3 028,00 грн. / 22955,69 грн. = 2817,44 гривень, який стягнути в рівних частинах по 939,15 гривень з кожного.

Керуючись ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 509, 525 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надану послугу з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 року по 31.10.2025 року у розмірі основного боргу 17646,39 грн., інфляційні втрати у розмірі 2571,39 грн., 3% річних в розмірі 443,07 грн., плата за абонентське обслуговування у розмірі 389,04 грн., пеню у розмірі 309,50 грн., а всього 21359 ( двадцять одну тисячу триста п`ятдесят дев`ять) гривень 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 939,15 гривень з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровської обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 31 березня 2026.

Суддя: Н. М. Рибкіна