Ухвала суду № 135269938, 30.03.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду заяви учасників судового процесу

30.03.2026м. ДніпроСправа № 904/4360/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши без участі (виклику) представників сторін заяву відповідача (вх. суду №13837/26 від 25.03.2026) щодо постановлення окремої ухвали у справі

за позовом Фермерського господарства "Альянс" (63450, Харківська область Чугуївський (Зміївський) район, село Роздольне, вулиця Молодіжна, будинок 1-А; ідентифікаційний код 31374476)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Мовчан Олексія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за договором №9/23 НП від 01.04.2023 про надання послуг коштів оплати в сумі 650 000,00 грн та 2 175 100,00 грн збитків

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа за позовом Фермерського господарства "Альянс" до Фізичної особи-підприємця Мовчан Олексія Володимировича про стягнення за договором про надання послуг №9/23 НП від 01.04.2023 коштів оплати в сумі 650 000,00 грн та 2 175 100,00 грн збитків.

В межах даної справи Фізичною особою-підприємцем Мовчан Олексієм Володимировичем до господарського суду було подано заяву (вх. суду №13837/26 від 25.03.2026) щодо постановлення окремої ухвали.

Розглянувши без участі (виклику) представників сторін заяву (вх. суду №13837/26 від 25.03.2026) щодо постановлення окремої ухвали, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до поданої заяви відповідач просить господарський суд:

- постановити окрему ухвалу у справі відповідно до статті 246 Господарського процесуального кодексу України;

- у окремій ухвалі звернути увагу на можливо родині відношення суддів Іванова Т.В. та Батманова В.В. а тому таку ухвалу суддя ніколи не постановить та за належністю до ДБР та .;

- скласти та направити окрему ухвалу до СБУ України та РБНО не направить щодо ознак статтей 111 та 109 КК;

- зобов`язати відповідний орган повідомити суд про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи у встановлений законом строк.

Суд, дослідивши подану заяву щодо постановлення окремої ухвали, дійшов висновку, що заявлені у заяві вимоги не ґрунтуються на положеннях чинного процесуального законодавства.

Господарський суд, звертає увагу, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено процедури винесення суддею окремої ухвали щодо себе. Згідно зі статтею 246 Господарського процесуального кодексу України, окрема ухвала постановляється щодо порушень, допущених учасниками процесу (адвокатами, прокурорами) або іншими особами, а також для реагування на бездіяльність органів влади. Суддя не є суб`єктом, щодо якого застосовується цей механізм, оскільки це порушувало б принцип незалежності суддів.

Принцип незалежності суддів - це конституційна засада, згідно з якою судді при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону, діють безсторонньо та вільні від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання, що гарантує об`єктивність рішень. Цей принцип є не привілеєм, а гарантією прав людини на справедливий суд та захист верховенства права.

Положеннями частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, закріплено, що часники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 частиною 2 встановлено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Дії учасника справи, спрямовані на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Разом з тим, відповідно до приписів частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

З наведених приписів законодавства слідує, що суд зобов`язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а також протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.

У даному випадку дії відповідача Фізичної особи-підприємця Мовчан Олексія Володимировича, зокрема звернення до суду із заявою про постановлення окремої ухвали, розцінюються судом, як безпідставне, невиправдане затягування і перешкоджання розгляду справи, у зв`язку з чим такі дії Фізичної особи-підприємця Мовчан Олексія Володимировича визнаються судом в порядку пункту 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України зловживанням процесуальними правами.

Суд зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Отже, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Згідно з частиною 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви відповідача (вх. суду №13837/26 від 25.03.2026) щодо постановлення окремої ухвали .

Також господарський суд звертає увагу на тому, що використання штучного інтелекту для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.

Суд наголошує на обов`язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання штучного інтелекту у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).

Відповідно до встановлених етичних стандартів, правник зобов`язаний самостійно перевірити (верифікувати) результати, згенеровані штучним інтелектом, шляхом перехресної перевірки з офіційними джерелами - базами законодавства та реєстром судових рішень. Принцип добросовісності вимагає від учасника справи утримуватися від використання результатів роботи штучного інтелекту, якщо достовірність джерел перевірити неможливо.

Подання до господарського суду недостовірної інформації, зокрема посилань на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду, становить порушення принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленого процесуальним законодавством, незалежно від способу підготовки цієї інформації.

Водночас подання до Суду процесуальних документів, згенерованих за допомогою штучного інтелекту, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання обов`язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду.

Керуючись статтями 43, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати зловживанням процесуальними правами відповідачем Фізичною особою-підприємцем Мовчан Олексієм Володимировичем звернення ним до суду із заявою про постановлення окремої ухвали.

Заяву відповідача (вх. суду №13837/26 від 25.03.2026) про постановлення окремої ухвали залишити без розгляду відповідно до положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 30.03.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повну ухвалу складено та підписано - 30.03.2026.

Суддя Т.В. Іванова