Ухвала суду № 135268219, 31.03.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/5759/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Гончаренко Л.М.,за участю секретаря судового засідання Джепи В.Г.,представника відповідача Бережної Ю.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира 2 взводу № 3 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Сумській області Сальник Максима Олександровича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправної та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 10 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 22.11.2025 рухаючись на власному транспортному засобі Ніссан Кашкай д.н. НОМЕР_1 виїхавши на головну дорогу, а саме м. Суми вул. Сергія Табали та був зупинений патрульним автомобілем та йому було повідомлено, що в його автомобілі не працює підсвітка заднього номерного знаку. В подальшому відносно нього було винесено постанову серії ЕНА №6204693 від 22.11.2025 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за ч.10 ст. 121 КУпАП, в якій зазначив, що водій керуючи тз перевозив дитину, зріст якої менше 150 см, та не досягла 12 річного віку, у транспортному засобі, які обладнаний ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу. З вказаною постановою він не згоден, зріст дівчини, яка сиділа на задньому сидінні його автомобіля був 150 см, мати дитини заборонила працівникам поліції здійснювати будь які дії з її дитиною в темний час доби та без присутності її батька. Оскаржувана постанова не містить взагалі доказів, а саме яким чином працівники поліції встановили зріст дитини та як наслідок вчинення ним адміністративного правопорушення. Крім того, працівники поліції не забезпечили права на скористатися правовою допомогою.

Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду в зв`язку тим, що позивачем пропушено 10 дений строк звернення до суду.

Позивач в судовому засіданні звернувся з заявою про поновлення строку на оскарження та просив визнати причини пропуску строку на оскарження поважними, посилався на те, що намагався вирішити даний спір у досудовому порядку, 27.11.2025 отримав лист від Департаменту ПП УПП в Сумській області та постанову про адміністративне правопорушення та в цей же день ним було складено заперечення на незаконні дії працівників поліції та вимогу про скасування незаконно винесеної постанови. 16.12.2025 року він отримав відповідь на його заперечення-рішення щодо залишення постанови про справі про адміністративне правопорушення без змін, а заяву без задоволення.

Представник відповідача, відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першоїстатті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк, передбачений частиною другою статті 286 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

В заяві про поновлення строку на оскарження постанови позивач зазначав, що оскаржувана постанова позивачем в день її винесення (22 листопада 2025 року) отримана не була, дану постанову він отримав 27.11.2025 і в цей день ним було складено заперечення на дії працівників поліції та подано вимогу про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. 16.12.2025 року він отримав відповідь на його заперечення-рішення щодо залишення постанови про справі про адміністративне правопорушення без змін, а заяву без задоволення. На поважність причини пропуску строку зазначав, що намагався вирішити даний спір у досудовому порядку. Тому вважав, що строк звернення до суду з позовом порушений ним з поважної причини.

Згідно частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск та відсутність поважних причин його пропуску.

Поважними причинами пропущення строку є причини, які не залежать від волі позивача та виключають (ускладнюють) можливість його звернення до суду з адміністративним позовом у визначений законом строк.

Так про порушення свого права позивач дізнався 27.11.2025 коли отримав спірну постанову засобами поштового зв`язку.

Адміністративний позов подано позивачем до суду 19.12.2026 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Сумського районного суду Сумської області, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Суд, в контексті спірних правовідносин зазначає, відповідно до положення пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що законом передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому, звернення позивача до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.

Зазначена позивачем в заяві обставина, а саме оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 22 листопада 2025 року до Управління патрульної поліції в Сумській області, носить суб`єктивний характер, оскільки пов`язана з обраним способом порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення.

Необхідно зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд у своїй постанові від 16.02.2023 №697/1044/22.

При цьому підстави вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку на оскарження з посилання на те, що позивач скористався правом досудового врегулюванням спору та неотримав відеозаписи даного правопорушення, ведення на території України воєнного стану, не свідчать про поважність пропуску ним строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно частини 2статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

До того ж, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення у справах «Deweer v. Belgium», «Golder v. the United Kingdom»).

Таким чином, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, при цьому, матеріали адміністративної справи не містять будь-яких доказів, які підтверджують поважність причини пропуску строків звернення до суду.

Пунктом 8 частини першоїстатті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 121, 286, 118, 122 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до командира 2 взводу № 3 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Сумській області Сальник Максима Олександровича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушеннязалишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя Л.М. Гончаренко