Рішення № 135266461, 30.03.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2263/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі:головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Гнаткович В.,

представника позивача Стебко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку затримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,-

В С Т А Н О В И В :

ЗМУ ДМС України звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить продовжити строк затримання в Пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що рiшенням Галицького районного суду міста Львова від 03 жовтня 2025 року у справі №461/8095/25 адміністративний позов Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців, для забезпечення примусового видворення за межі території України - задоволено Затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення подальшого видворення за межі території України. Строк затримання Відповідача в Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України закінчується. Службовою запискою начальника управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ЗМУ ДМС за №4601.18.4/9204-26 від 30.03.2026 повідомлено, що працівники Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії надсилали до Волинського ПТПІ заяву для заповнення іноземцем, з метою оформлення проїзного документу. У відповідь, працівники Волинського ПТПІ зазначили, що громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується у Волинському ПТПІ на підставі рішення ЗМУ ДМС та на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 03.10.2025 у справі №461/8095/25, відмовився від заповнення анкети для виготовлення свідоцтва на повернення в країну походження. Відтак, наголошено на тому, що вищезазначений іноземець не має наміру співпрацювати з працівниками ЗМУ ДМС, відмовляється від заповнення анкети для виготовлення свідоцтва на повернення в країну походження, що унеможливлює виготовлення проїзного документа для перетину державного кордону. 02.10.2025 року згідно протоколу № МЛВ 000115 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП працівниками Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був затриманий громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме ухилявся від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого частиною другою статті 203 КУпАП для з`ясування обставин справи та забезпечення своєчасного розгляду справи. Попередньо, Відповідач був виявлений під час патрулювання працівниками ГУНП у Львівській області. Було з`ясовано, що документи у Відповідача відсутні та в подальшому встановлено, що Відповідач незаконно перебуває на території України без дозвільних документів, які підтверджують право перебування Відповідача на території України. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ПР МЛВ 003187 від 02.10.2025 за ч. 2 ст. 203 КУпАП громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищив дозволений строк перебування в Україні більш як на 30 днів, та проживав на території України без документів на право проживання в Україні. Таким чином, Відповідач втратив підстави для подальшого перебування на території України, незаконно перебуває на території України та ухиляється від виїзду з України. Не вжив заходів щодо оформлення легального статусу перебування на території України, із заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не звертався. Відтак, дії Відповідача порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 203 КУпАП - перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідач перевищив дозволений строк свого перебування на території України - більше 90 днів протягом 180 днів, чим порушив пункт другий Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150. 02.10.2025 ЗМУ ДМС прийнято рішення про примусове видворення з України Відповідача. Рішення про видворення Відповідач до суду не оскаржував, та таке є чинним станом на сьогодні та не виконаним. У зв`язку з відсутністю у Відповідача діючого паспортного документа, який дає право на виїзд з України і визнається Україною, та у зв`язку з існуванням ризику втечі Відповідача, який тривалий період перебуває нелегально на території України, з метою виконання рішення ЗМУ ДМС про видворення Відповідача від 02.10.2025 згідно статті 30 Закону № 3773-VI, необхідно продовжити затримання Відповідача у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України. За наведених обставин, просить позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.03.2026 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача ЗМУ ДМС Стебко І.Ю. у судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримала, з підстав вказаних у позові, просив такі задовольнити.

Відповідач громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Скерував на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Перекладача не потребує. Від послуг безоплатної правової допомоги відмовився.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 02.10.2025 року згідно з протоколом № МЛВ 000115 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП працівниками Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був затриманий громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме ухилявся від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ПР МЛВ 003187 від 02.10.2025 за ч. 2 ст. 203 КУпАП громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищив дозволений строк перебування в Україні більш як на 30 днів, та проживав на території України без документів на право проживання в Україні.

02.10.2025 начальником відділу ЗМУ ДМС Гриценком М. прийнято рішення про примусове видворення ОСОБА_1 . Відповідно до рішення, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі слів останнього, прибув на територію України 01.11.2019 поза пунктом пропуску в районі селища Зарічне, Рівненської області та до цього часу її межі не залишив, а також проживав без документів на право проживання/ перебування в Україні.

Рiшенням Галицького районного суду міста Львова від 03 жовтня 2025 року у справі №461/8095/25 адміністративний позов Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців, для забезпечення примусового видворення за межі території України - задоволено Затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення подальшого видворення за межі території України

Службовою запискою начальника управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ЗМУ ДМС за №4601.18.4/9204-26 від 30.03.2026 повідомлено, що працівники Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії надсилали до Волинського ПТПІ заяву для заповнення іноземцем, з метою оформлення проїзного документу.

З листа Волинського ПТПІ вбачається, що громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується у Волинському ПТПІ, на підставі рішення ЗМУ ДМС та на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 03.10.2025 у справі №461/8095/25, відмовився від заповнення анкети для виготовлення свідоцтва на повернення в країну походження

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI(далі - Закон № 3773- VI).

У частині 3статті 3 розділу І Закону № 3773- VI зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до п.6 ч.1ст.1 Закону № 3773- VI, іноземець це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону №3773- VI, паспортний документ іноземця це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

У частині 1 статті 15 Закону № 3773-УІ наведений перелік документів, за якими здійснюється в`їзд в Україну та виїзд з України іноземцями та особами без громадянства. Основними такими документами є паспортний документ за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України, відповідні посвідки на постійне або тимчасове проживання, посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзний документом для виїзду за кордон тощо.

Згідно з п. 27 ч.1 ст.1 Закону № 3773-УІ пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства.

Крім того, абз. 2 ч. 4 ст. 30 Закону № 3773-УІ визначено, що у разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до Конституції України, а саме ст. 26 - іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України; ст. 33 - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом; ст. 68 - кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У Конституції України та Законі №3773- VI вказано, що здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці зобов`язані поважати та додержуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.

Іноземці зобов`язані підтверджувати законність свого перебування на території України. Законність перебування іноземця на території України, підтверджується, у тому числі наданим візою дозволом в межах строку дії візи; посвідкою на тимчасове чи постійне проживання; довідкою про звернення за захистом в Україні; дозволом на імміграцію тощо. Недотримання правил законного перебування іноземця або особи без громадянства на території України є прямим наслідком для визнання цих осіб нелегальними мігрантами та вжиття заходів щодо їх притягнення до адміністративної відповідальності з подальшим прийняття органом міграційної служби рішення про їх затримання з поміщенням в ПТПІ та подальшим примусовим видворенням.

Частиною 4 статті 30 Закону України від 22.09.2011 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені у статті 289 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

У частині 11 статті 289 КАС України встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Частиною 12 статті 289 КАС України передбачено, що про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно з частиною 13 статті 289 КАС України, умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Зі змісту наведених норм вбачається, що під час вирішення позову про продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, обов`язковому дослідженню судом підлягає, зокрема, неможливість ідентифікації іноземця або особи без громадянства та/або неможливість забезпечення реадмісії особи.

Судом встановлено, що позивачем вчинялися належні дії з метою ідентифікації громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується службовою запискою начальника Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Цюпко А. №4601.18.4./9204-26 від 30.03.2026 року повідомлено, що громадянин Республіки Республіки Білорусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не має наміру співпрацювати з працівниками ЗМУ ДМС та відмовився від заповнення анкети для виготовлення свідоцтва про повернення в країну походження.

В матеріалах справи відсутні докази щодо легального перебування відповідача в Україні.

Відповідно п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Згідно із ч. 1 ст.30 вказаного Закону, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Частиною 3 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до ч.4 ст.30 зазначеного Закону, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Зазначені правові норми кореспондуються з Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 23.04.2012 № 353/171/150 (далі Інструкція) та Типовим положенням про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 № 1110(далі Положення).

Так, відповідно до п.2, п.4 розділу IV Інструкції; п.1 Положення до ПТПІ поміщуються іноземці: стосовно яких суд прийняв рішення про примусове видворення; стосовно яких суд прийняв рішення про затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затримані за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; затримані органами ДМС на строки та в порядку, передбачені законодавством України.

Іноземці, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, поміщуються до ПТПІ на строк, необхідний для їх ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше ніж на вісімнадцять місяців.

Відповідно до п.5 Положення іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України або передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Стаття 1 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює гарантії, що стосується вислання іноземців.

За змістом цієї норми іноземець, який законно проживає на території держави, не може бути висланий за її межі інакше ніж на виконання рішення, прийнятого відповідно до закону, і повинен мати можливість:a) наведення доводів проти свого вислання;b) перегляду своєї справи; іc) представлення з цією метою перед компетентним органом або перед особою чи особами, призначеними цим органом. Іноземець може бути висланий ще до того, як він здійснив свої права, передбачені в підпунктах «a», «b» та «c» пункту 1 цієї статті, коли таке вислання є необхідним в інтересах публічного порядку або ґрунтується на міркуваннях національної безпеки.

В межах даної справи всі ці гарантії дотримані, як під час вирішення питання про затримання відповідача, так і під час вирішення питання про продовження строку затримання, і зокрема відповідачу була надана можливість представляти свої інтереси.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для продовження строку затримання відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, оскільки наявні умови, за яких неможливо ідентифікувати відповідача та забезпечити примусове видворення або реадмісію особи у зазначений строк.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у зв`язку із неможливістю забезпечити примусове видворення відповідача, а також те, що термін утримання громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (Волинське ПТПІ Волинська область, Луцький район, с. Журавичі, вул. Перемоги, 27), закінчується, тому слід продовжити строк затримання останнього на шість місяців, оскільки такий строк має бути достатнім для вжиття заходів щодо його ідентифікації та примусового видворенняза межі території України.

Відповідно до положень ч.19 ст.289 КАС України, за подачу позовних заяв, передбачених даною статтею, судовий збір не справляється, а отже підстав для розподілу витрат пов`язаних з розглядом справи не має, оскільки вони сторонами не були понесені.

Керуючись ст.ст.2, 8-10, 121, 241-246, 271, 272, 289, 297 КАС України, ст. 4, 9, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд -

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку затримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України ? задовольнити.

Продовжити строк затримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Учасники справи:

позивач: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби.

(79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, ЄДРПОУ 37831493, електронна пошта: lv@dmsu.gov.ua);

відповідач: громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено 30.03.2026 року.

Суддя Мисько Х.М.