Рішення № 135265409, 30.03.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/8535/25

Провадження №2-о/442/97/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи : Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просила встановити факт її постійного проживання з ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 79 років померла її бабуся - ОСОБА_2 . Після бабусиної смерті відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_2 , в якому бабуся прожила майже все своє життя, а вона більшу частину свого дитинства проживала разом з нею, оскільки саме вона займалася її вихованням, так як мама працювала за кордоном.

За життя, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, її бабуся склала заповіт на її ім`я, який був посвідчений секретарем Виконкому Монастирецької сільської ради Городоцького району Львівської області 04.04.2008 р. та зареєстрований в реєстрі за №30. Бабуся заповіла їй - ОСОБА_3 (прізвище змінено після укладення шлюбу на ОСОБА_4 ) все своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй, і на яке за законом матиме право на день своєї смерті. Зважаючи на складений на її ім`я заповіт, вона вирішила звернутися до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав на будинок, що належав її бабусі за життя, лише у травні 2025 р., після смерті її мами ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Всі роки після смерті бабусі вона вважала, що фактично прийняла спадщину, бо на момент своєї смерті вона проживала разом з нею у АДРЕСА_3 . Останні роки свого життя бабуся потребувала догляду, оскільки вже була людиною похилого віку, часто хворіла, та з огляду на ці обставини, вони прийняли спільне рішення, що їй буде зручніше проживати з нею у квартирі, де вона зможе надавати їй необхідну допомогу, так як інших родичів, які б могли здійснювати догляд за бабусею не було, а її мама на той момент працювала за кордоном.

Ознайомившись з поданими нею документами для прийняття спадщини, покликаючись на вимоги ст.ст. 1268 - 1270 ЦК України, приватний нотаріус Кобак О.В. відмовила їй у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, як це вбачається з листа-відмови за № 140/01-16 від 12.05.2025 року, оскільки нею не було надано доказів постійного проживання із її бабусею - спадкодавцем на час відкриття спадщини та своєчасного прийняття спадщини, а також не подано заяву про прийняття спадщини до закінчення шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця. Також нотаріус роз`яснила, що за таких обставин спадкова справа не заводиться і свідоцтво про право на спадщину не видається, у зв`язку із чим їй було рекомендовано звернутися до суду.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, однак від неї поступила заява, в якій вона просить проводити розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи: Комарницької міської ради Львівського району, Львівської області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час слухання справи, а тому суд розглянув справу у відсутності представника Комарницької міської ради Львівського району, Львівської області на підставі наявних доказів по справі.

Від приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Кобак О.В. поступив лист №39/01-16 від 12.03.2026р., в якому зазначено, що 28 липня 2025 року до неї звернулась ОСОБА_1 з наміром завести спадкову справу та подати заяву про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її баби - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і до дня смерті була зареєстрована за адресою: село Мости Городоцького району Львівської області; із поданих документів вбачалося, що місце реєстрації спадкоємця за заповітом - ОСОБА_1 - інше ніж місце реєстрації померлої, крім того, ОСОБА_1 не було надано доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та своєчасного прийняття спадщини, тобто не подано заяву про прийняття спадщини до закінчення шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця, інші спадкоємці по даній спадковій справі до не звертались.

Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами статті 293 ЦПК України - окреме провадження, це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно статті 315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом невизначено іншого порядку їх встановлення.

За приписами статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Статтею 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом. Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з Акту обстеження матеріально - побутових та фактичного проживання жителя (ів) за №475 від 12.08.2025р., складеного старостою м.Стебника, с.Болехівці, с.Нове Село ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (з квітня 2008 р. до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_1 проживала, без реєстрації, її бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як вбачається із довідки за №190 від 13.06.2025р., виданої Комарницькою міською радою Львівського району, Львівської області, згідно записів у погосподарських книгах Монастирецької сільської ради Львівського (Городоцького) району Львівської області, житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_2 числився за ОСОБА_2 , 1929 р.н. яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається із Заповіту від 04.04.2008р., посвідченого секретарем виконкому Монастирецької сільської ради Городоцького району, Львівської області Косаняк М.М., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження : на все своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй, і на яке за законом матиме право на день своєї смерті, і на яке вона за законом матиме право заповіла своїй онучці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як вбачається із Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.04.2025р., ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 63 роки, актовий запис за №291.

Як вбачається із Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04.07.2008р., ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років, актовий запис за №15.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 даного кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно п.п.4.10 п.4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена, тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року), отже законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З п.п. 3.22 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Судом взято до уваги той факт, що як вказала заявниця, на час смерті бабці ОСОБА_2 , вона постійно проживала разом з нею за однією адресою та здійснювала догляд у зв`язку з її захворюваннями та похилим віком, тому вважала себе такою, що спадщину прийняла, таким чином, факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останньої ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) знайшло своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів.

Крім того, враховано, що інших родичів, які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_2 не було.

Метою встановлення факту спільного постійного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

За вказаних обставин, враховуючи, що встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задоволити, оскільки вимога її законна, обґрунтована та підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

На підставі викладеного, ст.ст.1216-1218, 1268, 1269, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву задоволити.

Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заявниця: ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , місце фактичного проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Комарнівська міська рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04055972, юридична адреса : 81562, Львівська обл., Львівський р-н, м.Комарно, вул. Січових Стрільців, буд. 34.

Суддя Гарасимків Л.І.