Рішення № 135265277, 31.03.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1384/26

Провадження №: 2/336/2082/2026

31.03.26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

31 березня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Єменджи Є.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу ЄУН 336/1384/26 (провадження № 2/336/2082/2026) за позовною заявою Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Радабанк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

13 лютого 2026 року представник позивача АТ «АБ «Радабанк» Тимчук О.П. звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість по ліміту овердрафту №91023/ФКР510/11 від 27.02.2023 року, встановленого на платіжну карту у загальній сумі 11906,08 грн., що складається з простроченої заборгованості по ліміту овердрафту 4986,83 грн., простроченої заборгованості по нарахованим процентам 6919,25 грн., а також судовий збір в сумі 2662,40 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.02.2023 року між АТ «Акціонерний банк «Радабанк» та ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта, було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб по ліміту овердрафту, який розміщений на офіційному сайті позивача та встановлено ліміт овердрафту на суму 5000 грн.

У відповідності до п.2.4. договору, в межах цього договору банк пропонує надання послуг щодо надання овердрафтів для клієнтів.

У порядку та на умовах цього договору банк зобов`язується надавати клієнту одну, або декілька послуг, визначених цим договором, та замовлених клієнтом, шляхом підписання заяви на оформлення послуг/заяв на приєднання, за умови своєчасної та повної оплати вартості послуг банку, а клієнт зобов`язується користуватися послугами у відповідності до умов договору, правил надання послуг, встановлених банком, сплачувати банку винагороду за послуги та виконувати інші зобов`язання, відповідно до цього договору (п.3.1).

Згідно з п.3.2 договору, підписанням заяви-згоди, клієнт беззастережно та безумовно приєднується до умов цього договору або його частини, яка регулює порядок надання замовленої послуги та підтверджує своє ознайомлення з рекомендаціями/заходами щодо кібербезпеки, що розміщені на сайті банку та розділах цього договору.

Випискою по рахунку підтверджується видача овердрафту та рух коштів, які були надані позивачем клієнту у формі овердрафту з лімітом у сумі 5000,00 грн. на споживчі цілі з датою погашення ліміту овердрафту 04.08.2023 року на платіжну картку міжнародних платіжних систем на наступних умовах, які зазначені в заяві на оформлення послуги з відкриття та обслуговування поточних рахунків, що передбачає використання електронного платіжного засобу щодо послуг зарплатних карток.

Процентна ставка за користування овердрафтом фіксована, встановлюється в розмірі 0,01% річних - у межах пільгового періоду (за його наявності), пільговий період 30 днів; за межами пільгового періоду - 42,00 %, на прострочену заборгованість - 55 %.

На виконання взятих на себе договірних зобов`язань щодо встановлення відповідачу ліміту овердрафту у сумі 5000,00 грн. на поточний рахунок позивач виконав у повному обсязі. У порушення умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконав, а тому заборгованість по кредиту станом на 09.02.2026 року становить 11906,08 грн.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 10 березня 2026 року о 08-15 год. та 31 березня 2026 року о 08-15 год. не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом направлення кореспонденції за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Згідно зі ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином; клопотань про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надходило. Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Умови проведення заочного розгляду справи визначені ст. 280 ЦПК України, де передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Судом встановлено, що 27 лютого 2023 року ОСОБА_1 підписала заяву-згоду на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Акціонерний Банк «Радабанк». Підписанням вказаної заяви-згоди відповідач акцептує публічну пропозицію АТ «Акціонерний Банк «Радабанк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, із змінами та доповненнями, що розміщені на веб-сайті банку і беззастережно приєднується до умов договору та в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при акцептуванні договору, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін та доповнень) і погоджується з тим, що може обирати будь-які послуги передбачені договором, в тому числі через дистанційні канали обслуговування. Датою укладення між ним та банком договору є дата зазначена на цій заяві-згоді на приєднання.

27 лютого 2023 року ОСОБА_1 також підписала заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (відкриття та обслуговування поточних рахунків, що передбачає використання електронного платіжного засобу) для пакетів послуг зарплатних карток №452123/Z03/11 від 27.02.2023 року.

Відповідно до умов вказаної заяви ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок на її ім`я у валюті гривня за наступним тарифним планом: пакет послуг «Зарплата-Оптимальна» та оформити на її ім`я для здійснення операцій за цим рахунком платіжну картку відповідно до тарифів банку обраного ним пакету послуг.

На підставі умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Тарифів, обранням цього пакету послуг підтверджує свою ініціативу в наданні їй кредиту у формі овердрафту на споживчі потреби «Овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів банку» у розмірі 5000,00 грн. на платіжну картку, що надана їй відповідно до цієї заяви на приєднання згідно «Умов» (Додаток №7 до договору), які є невід`ємною частиною договору, та відповідно до встановлених банком правил.

Відповідно до Умов надання та обслуговування Овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів банку та власників пенсійних карток АТ «АБ «Радабанк» термін дії овердрафту: 12 місяців з можливістю пролонгації.

Процентна ставка за користування овердрафтом фіксована, встановлюється в розмірі 0,01% річних - у межах пільгового періоду (за його наявності), пільговий період 30 днів; за межами пільгового періоду - 42,00 %, на прострочену заборгованість - 55 %.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №91023/ФКР510/11 від 27.02.2023 року заборгованість станом на 09.02.2026 року становить 11906,08 грн., яка складається з: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту 4986,83 грн., простроченої заборгованості по нарахованим процентам 6919,25 грн.

Відповідно до ч. 1-2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1-3 статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч. 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Своїм підписом у заяві ОСОБА_1 підтвердила приєднання до умов укладеного договору кредиту у формі овердрафту на споживчі потреби у розмірі 5000,00 грн. на платіжну картку, що надана їй відповідно до цієї заяви на приєднання, згідно «Умов» (Додаток №7 до ДКБО), які є невід`ємною частиною договору відповідно до встановлених банком правил.

На підтвердження заявлених позовних вимог представником позивача до матеріалів справи долучено: заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб для пакетів послуга зарплатних карток №452123/Z03/11 від 27.02.2023 року; договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Акціонерний Банк «Радабанк»; умови надання та обслуговування овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів Банку та власників пенсійних карток АТ «Акціонерний Банк «Радабанк»; звіт щодо відправки електронного листа-вимоги щодо сплати заборгованості № RB24 від 23 листопада 2023 року; розрахунок заборгованості по кредитному ліміту овердрафту станом на 09.02.2026 року; виписку по особовому рахунку за період з 23.05.2023 року по 09.02.2026 року.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що матеріалами справи підтверджено факт укладення між сторонами договору про надання банківських послуг.

На виконання умов кредитного договору №91023/ФКР510/11 від 27.02.2023 року позивачем було надано ОСОБА_1 кредит у формі овердрафту з лімітом у сумі 5000,00 грн. на споживчі кредити, що підтверджується випискою про рух коштів по картці відповідача.

Відповідно до розрахунку банку, сума заборгованості відповідача за простроченим тілом кредиту становить 4986,83 грн. Крім того, заборгованість за простроченим тілом кредиту підтверджується випискою про рух коштів по картці відповідача.

Суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути прострочену заборгованість по ліміту овердрафту у сумі 4986,83 грн.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором суд дійшов до такого висновку.

27 лютого 2023 року ОСОБА_1 підписала заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (відкриття та обслуговування поточних рахунків, що передбачає використання електронного платіжного засобу) для пакетів послуг зарплатних карток №452123/Z03/11 від 27.02.2023 року.

Відповідно до умов вказаної заяви ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок на її ім`я у валюті гривня за наступним тарифним планом: пакет послуг «Зарплата-Оптимальна» та оформити на її ім`я для здійснення операцій за цим рахунком платіжну картку відповідно до тарифів банку обраного ним пакету послуг.

На підставі умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Тарифів, обранням цього пакету послуг підтверджує свою ініціативу в наданні їй кредиту у формі овердрафту на споживчі потреби «Овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів банку» у розмірі 5000,00 грн. на платіжну картку, що надана їй відповідно до цієї заяви на приєднання згідно «Умов» (Додаток №7 до договору), які є невід`ємною частиною договору, та відповідно до встановлених банком правил.

В заяві на оформлення послуги від 27.02.2023 року процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «Радабанк» в редакції, яка затверджена рішенням правління АТ «АБ «Радабанк» протоколом № 290126/1 від 29 січня 2026 року, та набрав чинності 02.02.2026.

Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «Радабанк», що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено можливість зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків, дію договору та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме умови цього Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «Радабанк» розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву на оформлення послуги, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «АБ «Радабанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «Радабанк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Позивач надав Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «Радабанк» в редакції, яка затверджена рішенням правління АТ «АБ «Радабанк» протоколом № 290126/1 від 29 січня 2026 року, та набрав чинності 02.02.2026, однак позивач не надав редакцію договору, що діяла на момент підписання заяви 27.02.2023 року, а тому Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб AT «АБ «Радабанк» не може вважатися складовою частиною кредитного договору.

Крім того, банк не має право посилатись на договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб AT «АБ «Радабанк», оскільки він не був підписаний відповідачем та відповідно не є складовою частиною кредитного договору.

23 листопада 2023 року банк надіслав відповідачу текстове повідомлення Електронний лист-вимогу основним каналом для повідомлень, а саме пуш повідомлення RB24 з вимогою про дострокове повернення заборгованості, що підтверджується звітом щодо відправлення електронного листа-вимоги.

У випадку закінчення терміну дії кредитного договору чи у випадку його дострокового розірвання з ініціативи кредитора, як правило, через неналежне виконання зобов`язань з боку позичальника, то позикодавець не має права нараховувати проценти передбачені кредитним договором у порядку передбаченому статтею 1048 ЦК України, а його права захищаються положеннями статті 625 ЦК України. Іншими словами, процентна ставка змінюється з тієї, яка зазначається у кредитному договорі до 3 % річних (або іншого розміру, який може бути зазначений у договорі).

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: № 536/1841/15-ц від 23.06.2020 року; № 912/1120/16 від 04.02.2020 року

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у п. 90-91 постанови від 28 березня 2018 року Справа N 444/9519/12, Провадження N 14-10 цс 18: «Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Як вбачається у даній справі вимога про дострокове повернення заборгованості пред`явлена 23.11.2023 року та надано позичальнику 7-ми денний строк для сплати заборгованості та відсотків. Натомість, як слідує з розрахунку до позовної заяви, банк у позові продовжував нараховувати відсотки вже після пред`явлення вимоги аж до 09 лютого 2026 року.

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату процентів та пені, надані Банком Умови надання та обслуговування овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів Банку та власників пенсійних карток в АТ «АБ «Радабанк» та Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «Радабанк» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вище зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.

При цьому, згідно з ч. 6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В даному випадку відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату відсотків в межах договірних зобов`язань.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема є справедливість, добросовісність та розумність.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору, ціни позову (стаття 11 ЦПК України).

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, оскільки договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «Радабанк» це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цього Договору тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

В даному випадку, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ «АБ «Радабанк» дотримав вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Враховуючи вище зазначене, у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за процентами у сумі 6919,25 грн. необхідно відмовити, оскільки вказані платежі не передбачені умовами заяви на оформлення послуги від 27 лютого 2023 року.

Відповідно до виписки по картці клієнта ОСОБА_1 користувалася банківською карткою, що підтверджується випискою по особовому рахунку.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що заборгованість за тілом кредиту становить 4986,83 грн. і саме вказана сума боргу підлягає стягненню, оскільки її слід вважати фактично отриманими кредитними коштами.

Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 27 лютого 2023 року у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «АБ «Радабанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з тіла кредиту у сумі 4986,83 грн.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19), в постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 646/11485/16-ц (провадження № 61-33646св18) та інших постановах, яка відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, позовні вимоги АТ «АБ «Радабанк» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №91023/ФКР510/11 від 27.02.2023 року в сумі 4986,83 грн., яка є заборгованістю за тілом кредиту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивач при подачі позову сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що відповідає заявленій в позові сумі 11906,08 грн. Задоволеній сумі в розмірі 4986,83 грн. буде відповідати такий розмір судового збору: 2662,40 грн. х 4986,83 грн. : 11906,08 грн. = 1115,13 грн. - який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1115,13 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Радабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на корись Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Радабанк» заборгованість за кредитним договором №91023/ФКР510/11 від 27.02.2023 року в сумі 4986,83 грн., яка є заборгованістю за тілом кредиту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог (щодо стягнення заборгованості за відсотками в сумі 6919,25грн.) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на корись Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Радабанк» судовий збір в розмірі 1115,13 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Акціонерний Банк «Радабанк», місцезнаходження: Україна, 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Монамаха, будинок 5, код ЄДРПОУ 21322127, електронна адреса: bank@radabank.com.ua/

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Дата складання повного судового рішення 31 березня 2026 року.

Суддя: