Ухвала суду № 135264553, 23.03.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/103/26

Провадження № 1-кп/354/93/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Яремче кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017091200000008 від 21 лютого 2017 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Олеша Тлумацького району Івано-Франківської області, громадянки України, із вищою освітою, пенсіонерки, особи з інвалідністю 2-ї групи, вдови, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України,-

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебувають на розгляді матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017091200000008 від 21.02.2017 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України ( у редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001).

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 відповідно до протоколу територіальної виборчої комісії від 01.04.2002 та рішення 1 сесії IV демократичного скликання Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано- Франківської області від 16.04.2002 була обрана Татарівським сільським головою терміном на 4 роки.

У відповідності до вимог ст.12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в порядку, визначеному законом і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Згідно вимог ч. З ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський голова наділений наступними повноваженнями:

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;

6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури і штатів виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету;

7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально- економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

13) є розпорядником бюджетних, позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

17) веде особистий прийом громадян;

18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань;

19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

20) видає розпорядження у межах своїх повноважень;

21) забезпечує в межах повноважень, визначених законодавством, організацію охорони громадського порядку і громадську безпеку на відповідній території, тощо.

Таким чином, ОСОБА_3 , як Татарівський сільський голова Яремчанської міської ради, обіймала постійну посаду, пов`язану із виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а отже була наділена статусом службової особи в розумінні ч.3 ст. 18 КК України та пункту 1 примітки до статті 364 КК України.

Згідно Договору № 1351-01-2001 від 14.12.2001, укладеного між Татарівською сільською радою Яремчанської міської ради та представником ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто», спеціалістами вказаного державного підприємства виготовлено Генеральний план с.Татарів з додатками, який був затверджений рішенням Татарівської сільської ради №15 від 03.07.2003.

Водночас установлено, що 30.03.2005 ОСОБА_5 , на підставі письмового договору купівлі-продажу земельної ділянки, придбав у ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1462 га, яка знаходиться в с. Татарів, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області і належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ № 042902, виданого 01.07.2002.

31.03.2005 ОСОБА_5 звернувся із письмовою заявою до ПП «Експертно- кадастровий центр» щодо виготовлення технічної документації по складанню на його ім`я державного акту на право власності на вказану вище придбану ним земельну ділянку.

У період з 31.03.2005 по 05.05.2005, спеціалісти ПП «Експертно-кадастровий центр» виготовили на замовлення ОСОБА_5 технічну документацію по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1462 га, яку передали замовнику для її погодження представниками Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради, як органу місцевого самоврядування, в адміністративних межах якого знаходиться вказана земельна ділянка.

Татарівський сільський голова ОСОБА_3 , будучи службовою особою, наділеною повноваженнями щодо погодження меж земель, які перебували у комунальній власності Татарівської сільської ради, яка в силу свого службового становища повинна була знати про те, що згідно Пояснювальної записки до Генерального плану с. Татарів, прибережно-захисна смуга ріки ОСОБА_7 становить 25 метрів, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, діючи в порушення вимог ст.ст. 13,14 Конституції України, ст.ст. 1,12,18,58,59,60,61,187 Земельного кодексу України, ст.ст. 4,10,88,89 Водного кодексу України, ст. 12,42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Генерального плану с.Татарів, маючи реальну можливість виконати належним чином свої службові обов`язки, діючи всупереч інтересам служби, в період з 31.03.2005 по 05.05.2005, одноосібно, без інженера-землевпорядника Татарівської сільської ради погодила, як представник цього органу місцевого самоврядування технічну документацію на земельну ділянку ОСОБА_5 площею 0,1462 га, шляхом проставлення на земельно-кадастровому плані та акті перенесення в натуру зовнішніх меж землекористування цією земельною ділянкою своїх підписів та відтисків круглої гербової печатки Татарівської сільської ради, чим офіційно підтвердила, що дана земельна ділянка не заходиться в прибережно-захисній смузі ріки ОСОБА_7 , хоча згідно висновку експерта за результатом проведення земельно-технічної експертизи 2243/2193/2194/19-28 від 27.12.2019, відстань від урізу води ріки ОСОБА_7 до ближнього краю земельної ділянки ОСОБА_5 площею 0,1462 га становить від 5,09 м до 7,74 м.

05.05.2005 на ім`я ОСОБА_5 видано Державний акт серії ІФ № 052923 на право власності на земельну ділянку площею 0,1462 га з кадастровим номером 611091201:13:015:0051, цільове призначення якої - для індивідуального житлового будівництва в с.Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, ринкова вартість якої на 2005 рік становила 23860 гривень.

Внаслідок неналежного виконання Татарівським сільським головою ОСОБА_3 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, на ім`я ОСОБА_5 незаконно видано 05.05.2005 Державний акт серії ІФ №052923 на право власності на земельну ділянку площею 0,1462 га з кадастровим номером 611091201:13:015:0051, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам на загальну суму 23860 гривень, яка згідно примітки до статті 64 КК України у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

У ході підготовчого провадження обвинувачена ОСОБА_3 звернулася до суду із письмовим клопотанням про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.367 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 після роз`яснення їй наслідків звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та її права заперечувати проти такого звільнення, підтримала подане клопотання та просила суд звільнити її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, а порушене щодо неї кримінальне провадження закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України не заперечив, посилаючись на те, що вчинене нею кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.367 КК України на момент вчинення відносилось до категорії злочинів невеликої тяжкості і на даний час пройшло понад три роки з дати його вчинення, строки давності у кримінальному провадженні не переривались.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження в межах заявленого клопотання, доходить наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною першою ст.285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду із обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Частиною третьою ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом другим ч.3 ст.314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною 2 ст.284 КПК України.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, а також обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст.49 КК України(в редакції, чинній на час розгляду справи) визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Положеннями ч.2 ст.49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України (у редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001), яке вчинено у період з 31.03.2005 по 05.05.2005.

Оскільки санкція ч.1 ст.367 КК України у редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001, що була чинною на час вчинення інкримінованого ОСОБА_3 правопорушення, передбачала покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, вказане кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відносилось до категорії нетяжких злочинів.

Санкцією ч.1 ст.367 КК України, що є чинною на час розгляду кримінального провадження, передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, відтак на даний час вказане кримінальне правопорушення згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Пунктом другим ч.1 ст.49 КК України (в редакції, чинній на час вчинення кримінального правопорушення) передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України (у чинній редакції) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к зазначив, що суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.

Судом встановлено, що з дня вчинення обвинуваченою інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, пройшло більше трьох років і обставин, за яких би перебіг строку давності, визначеного ч.1 ст.49 КК України для даного правопорушення у вказаному кримінальному провадженні зупинявся або переривався або за яких обвинувачена не могла би бути звільнена від кримінальної відповідальності за перебігом строку давності судом не встановлено.

Доказів того, що обвинувачена вчинила умисні дії, спрямовані на ухилення від досудового розслідування чи суду у даному кримінальному провадженні, чи вчинила нове кримінальне правопорушення суду не надано.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України, не належить до переліку, визначеного ч.5 ст.49 КК України, а отже законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на обвинуваченого не поширюється.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 підтвердила, що розуміє суть пред`явленого обвинувачення, свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та надала свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно неї з цієї підстави.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.367 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 у редакції, чинній на час його вчинення відносилось до категорії злочинів невеликої тяжкості та з моменту його вчинення пройшло понад двадцять років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності на момент закінчення його строку в розумінні ст.49 КК України у даному кримінальному провадженні не зупинявся і не переривався, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання обвинуваченої про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв"язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи №243/2193/2194/19-28, які слід віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосовувався.

Керуючись ст.49 КК України, ст.ст.284, 285, 286, 288, 314, 369-372, 392, 395 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв"язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017091200000008 від 21 лютого 2017 року по обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України - закрити у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Речові докази у кримінальному провадженні: оригінал Державного акту серії ІІ-ІФ №042902 на право приватної власності на землю площею 0,1462 га, виданий 01.07.2002 на ім`я ОСОБА_6 ; оригінал технічної документації по складанню на ім`я ОСОБА_5 Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1462 га в с. Татарів, Яремчанської міської ради; оригінал Державного акту серії ІФ №052923 на право власності на земельну ділянку площею 0,1462 га з кадастровим номером 2611091201:13:015:0051, виданий 05.05.2005 на ім`я ОСОБА_5 , вилучені 12.09.2017 у Відділі в м. Яремчому міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, на підставі ухвали слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17.08.2017-зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи віднести на рахунок держави.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повна ухвала суду складена 30 березня 2026 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_8