Рішення № 135262809, 27.03.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1976/26

Провадження № 2-а/0203/20/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Шовкопляса М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 подав через суд зазначений позов до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, від 09 лютого 2026 року серії АВ № 00009858, винесеної Державною службою України з безпеки на транспорті відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Позов обґрунтовував тим, що зазначена вище постанова про накладення адміністративного стягнення винесені відносно позивача протиправно. Так, позивач зазначає, що відповідачем умисно приховано у постановах відомості про напівпричіп-контейнеровоз. Зазначена постанова не відповідає вимогам Інструкції №512. Укртрансбезпека не повідомляв МВС про будь-які невідповідності щодо типу причепу-контейнеровоза, а отже остання визнала повну відповідність з реєстраційними даними МВС щодо приналежності вказаного причепу до типу «контейнеровоз». Позивач вважає, що відповідач умисно неправомірно застосувала вагову норму як до звичайної вантажівки - 40 тонн, а повинна була застосувати збільшену вагову норму 44 тонни, як до спеціалізованого трьох вісного контейнеровоза, за умови врахування правильного нормативного показника 44,000 тонни, відсутні жодні перевищення вагових норм, а вага вантажівки становила відповідно 42,210 тонн, що становить 95,9% від передбаченої законом вагової норми 44,000 тонни, а тому відсутні жодні перевищення передбаченої законом вагової норми 44,000 тонни. Під час вагового контролю відповідач має безперечно керуватися пунктом 22.5 ПДР, яким встановлені підвищені вагові параметри саме для автомобіля з напівпричепом контейнеровозом. Контейнеровоз має конструктивні особливості, що надають йому перевагу порівняно з іншими вантажними транспортними засобами в частині тиску на дорожнє покриття, що й знайшло своє відображення у вигляді законодавчого дозволу рухатись з підвищеною межею вагових параметрів. Відповідач не має жодних повноважень на проведення будь-яких аналізів наявності маркування чи фітингів, надання оцінок щодо типу транспортного засобу, а також не має в штаті експертів товарознавців, які мають право та дозвільні документи для виконання таких експертних функцій. Тип причепу-контейнеровозу підтверджено державними експертами при реєстрації причепу в МВС та вказано у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. При наявності ймовірних спірних моментів, відповідач повинен був провести розгляд справи за його участі, щоб надати йому можливість на додаткові пояснення, докази тощо, однак відповідач обмежився формальним виписуванням постанови.

Тому позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. Також, позивач просить стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2026 року вказана позовна заява передана в провадження судді Центрального районного суду міста Дніпра Колесніченко О.В.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

13 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника відповідача Давиденка ОС., надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов не визнав у повному обсязі, заперечуючи проти доводів позивача тим, що дії відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення були правомірними. Оскільки положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. Як наслідок, відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та може накладати адміністративні стягнення. Відповідачем встановлено перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, із врахуванням вимірів, похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного транспортного засобу позивача, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.

Відповідач наголосив, що застосував методику розрахунку відсоткового перевищення навантаження, при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за формулою, за якою відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі.

Так, відповідно до оскаржуваної постанови серії АВ №00009858 від 09 лютого 2026 року навантаження на загальну масу транспортного засобу склало 42 210 тонни, тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 5,525% (2,21 тонни).

Також відповідач зазначив, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення. На момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури №324 від 14 травня 2022 року, вказаною формою визначено перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

Тому, на думку відповідача, оскаржувана постанова відповідає вказаній Інструкції №512 та відповідають вимогам, визначеним КУпАП щодо відомостей, що зазначаються у постанові про адміністративні правопорушення.

Крім того, представник відповідача вказує, що з фотофіксації правопорушення вбачається, що транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте його окреме визначення у постанові не потребується, так як він не є самостійним суб`єктом адміністративної відповідальності.

Також представник відповідача зазначає, що законодавчими актами, зокрема КУпАП та порядок №1174 не передбачають імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб. Постанова містить відомості про транспортний засіб, його власника, дату та місце зважування, висновок про перевищення вагових параметрів, інформацію про посадову особу, якою складено постанову та інформацію про адресу веб-сайту в мережі інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації. Напівпричіп є транспортним засобом без джерела енергії та не є самостійним транспортним засобом, здатним пересуватися без тягача. Його функціональна роль полягає у транспортуванні вантажів разом із тягачем, який забезпечує рух усього транспортного засобу, власником якого є суб`єкт адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Технічні засоби, які використовувались для автоматичної фіксації порушень, визначають загальну масу транспортного засобу, фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причетних пристроїв, визначають кількість осей на транспортного засобу та вимірюють навантаження, що припадає на кожну вісь транспортного засобу. Зазначені дані є достатніми для встановлення факту перевищення нормативних вагових параметрів і складу адміністративного правопорушення. Факт перевищення вагових параметрів транспортного засобу підтверджується сертифікованими технічними засобами, які забезпечують точність вимірювання.

На думку представника відповідача, позивач здійснював вантажні перевезення транспортним составом, який не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз, так як змінний кузов є обладнанням до колісного транспортного засобу та підлягає сертифікації. Натомість, позивачем не долучено до справи сертифікату змінного кузову, яким здійснювалось перевезення вантажу, також неспростовано належними та допустимими доказами позиції відповідача, а тому фактична маса таких транспортних засобів повинна бути не більше 40 тонн.

Представник відповідача також зазначила, що суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпечені прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення. Посадові особи Укратрансбезпеки уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні та метаданих, сформованих автоматичним пунктом. Також звертає увагу на те, що закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи.

Тому відповідач вважає, що уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, оскаржувана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення.

16 березня 2026 року від позивача Ковальова Ю.М. надійшла відповідь на відзив в якій позивач просив задовольнити його позовні вимога у повному обсязі. Вважає, що відзив побудований виключно на словесних маніпулятивних судженнях відповідача, що повністю протирічить фактичним обставинам справи та наявним доказам у справі, зокрема, фото та відеофіксацією.

27 березня 2026 року, через канцелярію суду від позивача надійшла заява в якій він клопотав про розгляд справи у його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін та без фіксації процесу технічними засобами.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від представника відповідача до суду не надходило.

Суд, дослідивши зібрані докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 лютого 2026 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Павлюсюк М.В. складено постанову серії АВ №00009858, згідно з якою 06 лютого 2026 року о 14 год. 40 хв., за адресою Н-08, км 468+739, Запорізька область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідальна особа, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,525% (2,21 тони), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.14-14 зворот).

Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу WIM 15 WAGA-WIM35, зав.№ 3, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк дії № 874 до 25 вересня 2026 року, № 4/7837 до 25 вересня 2026 року.

За відомостями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ТОВ «Терралайн» є власником транспортних засобів:

MAN TGS 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , спеціалізований вантажний сідловий тягач,

General Trailers, Ben, Benalu, державний номерний знак, НОМЕР_3 , спеціалізований напівпричіп, напівпричіп-контейнеровоз, напівпичіп-контейнеровоз з підйомним механізмом для перевезення контейнерів та змінних кузовів з тентом (а.с.15-15 зворот, 16-16 зворот).

Обставини перевезення на спеціальному контейнеровозі, що має право на підвищену вагову норму 44 тони згідно п.22.5 ПДР, підтверджуються долученими до матеріалів справи фотографіями, здійсненими як відповідачем, так і позивачем, на яких зафіксовано наявність на транспортному засобі фітингів, маркування контейнера, ідентифікаційний номер контейнера, загальний вигляд транспортного составу (а.с.4-4 зворот, 14, 51-52, 53).

Відповідач на підтвердження технічної справності приладу автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів у русі Waga-Wim35, на який здійснювалась фіксація порушення, надав суду свідоцтво про повірку від 25 вересня 2025 року №4/7837, чинне до 25 вересня 2026 року, що відповідають вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2006, IDT, на підтвердження справності підсистеми габаритного контролю транспортних засобів SIZE-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю « WAGA» Зав. 3, свідоцтво про повірку від 25 вересня 2025 року №874, чинне до 25 вересня 2026 року, що відповідає вимогам ТУ та ДСТУ 8809:2018, на підтвердження технічної справності підсистеми габаритного контролю транспортних засобів SIZE-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA» Зав. 3, на який здійснювалась фіксація порушення (а.с.54-54 зворот, 55-55 зворот).

Так спірним в цій справі є правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 22.5 Правил дорожнього руху передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.

Відповідно до п. п. "б" п.22.5 Правил дорожнього руху (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів:

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення).

Відтак, згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, гранично допустима фактична маса комбінованого транспортного засобу, за якої допускається рух автомобільними дорогами державного значення, більше 40 тон (42 та 44 тони) встановлена виключно у разі здійснення перевезення транспортними засобами вантажу в одному або більше контейнерах, або в змінних кузовах.

Згідно п.17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (Порядок №1174), у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.

Відповідно до пунктів 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Положення Порядку №1174 передбачають технічні можливості автоматичної системи фіксації вагових параметрів, алгоритм здійснення вимірювань та порядок дій посадових особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі. Зокрема, посадові особи Укртрансбезпеки використовують інформацію з інформаційних баз щодо відомостей про транспортний засіб.

Виходячи із зазначених норм законодавства, процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, та має як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, а, відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому застосовуються відповідною посадовою особою при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Основним доказом у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 132-1 КУПАП, є показання технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, фото- та відеофайли, внесені до автоматично сформованої постанови.

Факт фіксування правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, підтверджується відображеними у постанові від 09 лютого 2026 року, серії АВ №00009858 результатами вимірювання маси транспортного засобу, а також відповідними фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт та відеофайлами.

На офіційному вебсайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнями: https://wim.dsbt.gov.ua міститься зображення транспортного засобу, з яких видно фото- та відеофіксацію транспортного засобу - MAN TGS 26.460480 державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом із фактично зафіксованим параметрами транспортного засобу.

При цьому в сформованих метаданих визначено тип транспортного засобу (з напівпричепом), максимально допустима маса визначена 40 тон, тоді як фактична загальна вага транспортного засобу склала 42,210 кг, відповідно.

Отже у спірному випадку, при визначенні максимально допустимих параметрів навантаження, відповідачем до уваги прийнято максимальну дозволену фактичну масу 40 тон, та зроблені розрахунки перевищення нормативних параметрів. Проте позивач наполягає, що перевезення вантажу здійснювалось у спеціальному контейнері напівпричепом, який є спеціалізованим трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), а отже не відбулось перевищення параметрів визначених п.22.5 ПДР, максимальну дозволену фактичну масу 44 тон.

Термін "контейнер", враховуючи приписи ст. 4 МК України, включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів.

Тобто, контейнер є транспортним обладнанням призначеним для перевезення вантажу. При цьому, контейнером визнається клітка, знімна цистерна або подібний засіб.

Поняття н/причеп-контейнеровоз визначено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року №363, відповідно яких н/причеп-контейнеровоз транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів.

Суд дослідив фіксацію моменту факту вчинення правопорушень. Проте фото-відеозображення з інформаційного файлу не містять даних щодо марки, моделі напівпричепу (контейнеровоза), приєднаного до сідельного тягача, проте містять дані маркування напівпричепу (контейнеровоза), приєднаного до сідельного тягача, і зображення його боковими маркуваннями та нижніми фітингами, проте відповідачем вказані обставини залишені поза увагою, тоді як позивачем доведено, що вказаний транспортний засіб є спеціалізованим трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), має фітинги верхі та нижні (а.с.4) контейнер має номер, маркування та позначення габаритів, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про доведеність позивачем обставин того, що здійснювалось переведення контейнеру.

Твердження відповідача про недоведеність позивачем перевезення вантажу саме контейнеровозом спростовуються фото-фіксацією та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СТО №825404 (а.с.16-16 зворот)..

Враховуючи зазначене відповідачем не доведено належними та обґрунтованими доказами правомірність прийнятої постанови, у зв`язку з чим вона підлягають скасуванню.

Доводи позивача про те, що відповідач повинен був провести розгляд справи за його участі, щоб надати йому можливість на додаткові пояснення, проте обмежився формальним складанням постанов, суд відхиляє, оскільки вони не ґрунтуються на нормах законодавства.

Окрім наведеного, за відомостями наданих обома сторонами копій постанови суд безпосередньо переконався у відсутності власноручного підпису уповноваженої посадової особи, яка діє від відповідача, наявність якого вимагає ч. 9 ст. 283 КУпАП.

Ані спеціальна норма статті 283 КУпАП, ані загальні правила галузевого законодавства на засадах законності за визначенням ст.ст. 2, 7, 246 цього Кодексу жодним чином не допускають складання постанови про накладення адміністративного стягнення в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного (цифрового) підпису, через що затверджений постановою Кабміну № 1174 від 27.12.2019 підзаконний Порядок, сама по собі, в цій частині може застосовуватися суб`єктом владних повноважень виключно для прискорення процесу збирання доказів і обробки персональних даних та інформації в порядку ст. 278 КУпАП, позаяк не для надання юридичної сили складанню постанові в електронній формі без внесення відповідних змін до КУпАП. До того ж, відповідач має обов`язок за п.п. 1, 8 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27 вересня 2021 року, друкувати на папері постанову про накладення стягнення для направлення поштовим зв`язком, що у системному зв`язку з порядком набрання законної сили такою постановою згідно ст. 291 КУпАП має тлумачитися через визначення оригіналу документа відповідно до ст.ст. 5, 7, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», за яким електронний документ не може бути застосовано як оригінал постанови, яка відповідно до статей 7, 8, 246, 283 КУпАП може бути створена лише в одному оригінальному примірнику документа на папері, а однакову юридичну силу оригіналу має і електронний документ, і документ на папері якщо автором створюються кожен з цих документів ідентичних за документарною інформацією та реквізитами.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому за відсутності оскаржуваних постанов у паперовій формі з «живими» власноручними підписами уповноважених посадових осіб відповідача виключена юридична сила такої постанови у формі електронного документа, як акта настання публічної відповідальності особи, а прийняття постанови виключно в електронній формі наразі не відповідає засадам законності за критеріями прийняття постанови у визначений законом спосіб за п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України.

До способів судового захисту за визначенням у ст. 5 КАС України віднесене визнання за позовом особи протиправним та скасування індивідуального акта суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень з можливістю забезпечення його ефективності у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень також в інший спосіб, чому відповідають загальні повноваження судів при вирішенні справи адміністративної юрисдикції згідно ч.ч. 2-3 ст. 245 КАС України про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язавши суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, складаючи зміст функції судового нагляду у сфері публічно-правових відносин.

Особливості вирішення у спрощеному провадженні адміністративної справи відповідно до ст. 286 КАС України обумовлені правилами ст.ст. 245-246 і глави 24 КУпАП про предмет перевірки судом згідно ст. 293 КУпАП законності й обґрунтованості винесеної у справі про адміністративне правопорушення постанови, у формі якої на виконання владних управлінських функцій видається індивідуальний акт реалізації адміністративної відповідальності фізичної особи, з огляду на що такі особливості передбачають ефективний судовий контроль не лише за визначенням міри адміністративної відповідальності, а й, в цілому, за порядком притягнення особи до такої відповідальності, не обмежуючись при цьому суто судовим наглядом.

Відповідно, між ст.ст. 5, 245 КАС України і ч. 3 ст. 286 цього Кодексу немає колізії чи конкуренції загальної і спеціальної норм у визначені повноважень суду при вирішенні справи, оскільки з метою забезпечення на практиці ефективності визнання індивідуального акта протиправним, окрім позбавлення його юридичної сили внаслідок скасування, субсидіарно передбачена можливість, залежно від характеру протиправності, не залишати вирішення питання притягнення до адміністративної відповідальності на власний розсуд суб`єкта владних повноважень, а прийняття рішення на користь позивача, остаточно припинивши діяльність суб`єкта владних повноважень у цій сфері на засадах верховенства права в аспекті правової визначеності стану позивача.

Суд за наслідками розгляду адміністративної справи дійшов висновку ухвалити згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України це рішення про скасування протиправної постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення провадженням за п. 1 ст. 247 КУпАП, переконавшись за офіційно з`ясованих обставин в наявності підстав для скасування оскарженої постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 293 КУпАП внаслідок незаконності початку провадження у справі про адміністративне правопорушення через неправильне встановлення фактичних обставин, з істотною невідповідністю розгляду відповідачем такої справи вимогам, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України, у зв`язку з чим судовий збір за подання позову у сумі 665,60 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі задовольнити повністю.

Скасувати постанову у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 09 лютого 2026 року серії АВ № 00009858 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та закрити справи про адміністративні правопорушення.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультурна, буд.9) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір сплачений за подання позовної заяви у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення набирає законної сили впродовж десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, до сплину яких може бути оскаржене шляхом подання безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги.

Суддя О.В. Колесніченко