Рішення № 135261729, 23.03.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1128/26 2/335/1377/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря судового засідання Барановської В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026 (сформовано 30.01.2026) через систему «Електронний суд», позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Трифонова А.В., звернулась до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , та є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка. Окрім позивача, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його діти: донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її чоловік ОСОБА_4 , на день смерті,. перебував на обліку в ГУ ПФУ Запорізької області та отримував пенсію відповідно до чинного законодавства України. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2023 було зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 , внаслідок чого проведено перерахунок пенсії, та сформовано доплату в сумі 216 761,87 грн. За життя зазначена сума заборгованості ОСОБА_4 не виплачена. В якості причини невиплати спадкодавцю за життя вказаної заборгованості, відповідач у своєму листі від 23.06.2023№9765-8682/Б-02/8-0800/23 на звернення позивача, посилається на відсутність відповідних бюджетних призначень.

Позивач ОСОБА_1 своєчасно звернулася до приватного нотаріуса ЗМНО Кукурудз Т.Ю. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого чоловіка ОСОБА_4 , та 08.11.2023 приватним нотаріусом винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 806/02-31, з посиланням на ст. 61 Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Враховуючи те, що відповідач порушує право власності позивача ОСОБА_1 на вказану суму коштів, просить суд стягнути з відповідача на її користь недоотриману пенсію у розмірі 216 761,87 грн., яка увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 04.02.2026 відкрито провадження по справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву. Витребувано: у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю. копію спадкової справи № 113/2023; у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області копію пенсійної справи ОСОБА_4 .

13.02.2026, на виконання ухвали Вознесенівського районного суду від 04.02.2026, від приватного нотаріуса ЗМНО Кукурудз Т.Ю. на адресу суду надійшла копія спадкової справи № 113/2023 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

19.02.2026 через систему «Електронний суд», від представника відповідача ОСОБА_5 , до суду надійшов відзив на позовну заяву. Згідно відзиву представник відповідача заперечує у повному обсязі проти задоволення позовних вимог зазначивши наступне. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію призначену відповідно до Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після смерті ОСОБА_4 залишалась недоотримана пенсія нарахована за рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду №280/462/23 нарахована сума доплати пенсії в розмірі 216 761,87 грн. При вирішенні питання про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 слід керуватися Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що є спеціальним нормативно-правовим актом для правовідносин, які виникли в даній справі. Приписами ч. 1 ст. 61 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначено, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Норми ст. 61 Закону № 2262 є чинними, тому є обов`язковими для застосування всіма фізичними та юридичними особами, зокрема й судами при вирішенні спорів про право на недоотриману пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера. Отже законодавством не передбачено, можливості спадкування недоотриманих сум пенсій військовослужбовців. Таким чином, враховуючи вищезазначене, відсутні правові підстави для стягнення цих недоотриманих сум у порядку спадкування. Звертають увагу, що позивачем зазначено що приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки, згідно зі ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. До того ж, ч. 1 ст. 61 Закону № 2262 передбачено, що зазначені суми виплачуються, членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Як зазначалося вище, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду №280/462/23 нарахована сума доплати пенсії в розмірі 216 761,87 грн., внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється окремою бюджетною постановою. Згідно з матеріалів вищезазначених справ, стороною був саме ОСОБА_4 , а не його дружина ОСОБА_1 , а тому стягувачем був саме померлий. Виходячи з цього ОСОБА_1 набуде право на отримання нарахованої ОСОБА_4 суми пенсії лише у тому разі, коли на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області буде покладено виконання відповідних зобов`язань в порядку, передбаченим чинним законодавством. Звертають увагу, що приватним нотаріусом Кукурудз Т.Ю. 08.11.2023 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки, згідно зі ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення недоотриманої пенсії. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на своє виключне право на отримання зазначених коштів. Разом із тим, із матеріалів справи вбачається, що окрім позивачки наявні спадкоємці першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Таким чином, спадкоємцем у даному випадку є не лише позивачка, а й діти спадкодавця. Відповідно до статі 1267 Цивільного кодексу України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Неврахування інших спадкоємців, при задоволенні позовних вимог, може призвести до порушення їхніх спадкових прав. За викладених обставин, вважають, що орган Пенсійного фонду діяв в межах своїх повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

19.02.2026 через систему «Електронний суд», до суду від представника позивача адвоката Трифонова А.В., надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, сторона позивача не визнає і категорично заперечує проти них в повному обсязі, виходячи з наступного. Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця. Підставою своїх позовних вимог сторона позивача зазначає наявність у позивачки як спадкоємця першої черги після смерті чоловіка права на спадкування недоотриманої суми пенсії. Посилаючись на законодавство України, зазначає, що закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право приватної власності є непорушним. Отже, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому сума недоотриманого пенсії та доплат до неї, що належала чоловіку позивачки за життя і залишилась недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини, тому, позивач, прийнявши спадщину після чоловіка, має право на отримання всієї суми недоотриманої пенсії. Таким чином, доводи відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

19.02.2026, на виконання ухвали Вознесенівського районного суду від 04.02.2026, через систему «Електронний суд» від представника відповідача Литвинець Ю.С. надійшла копія пенсійної справи №N/А11724-МВС, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 26.02.2026 закрито підготовче провадження вказаної цивільної справи та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Трифонов А.В. у судове засідання надав заяву, у якій просив розгляд цивільної справи проводити за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Литвинець Ю.С. у судове засідання не з`явився, на адресу суду направила заяву про розгляд справи без її участі, у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на обліку в Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років, призначену у відповідності до Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( далі-Закон № 2262-XII).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2023 по справі № 280/462/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_4 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17.11.2022 №33/28-3870, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області», та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного судового рішенням сформувалася доплата в сумі 216 761 грн. 87 коп., що підтверджується, зокрема, відповіддю відповідача на звернення позивачки від 23.06.2023 № 9765-8682/Б-02/8 0800/23. Вказану суму недоотриманих пенсійних виплат за життя ОСОБА_4 не отримав.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданого 28.04.2023 Городоцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 246 складений 28.04.2023.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дружиною померлого ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 02.02.1978, актовий запис № 192.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.06.2023 №9765-8682/Б-02/8-0800/23, позивачу ОСОБА_1 повідомлено про те, що її чоловік ОСОБА_4 до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебував на обліку в ГУПФУ в Запорізькій області, як одержувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі 280/462/23, Головним управлінням за життя було проведено перерахунок пенсії внаслідок чого по пенсійній справі сформувалася доплата у розмірі 216 761,87 грн., яка з життя останнього не була виплачена. Визначення права на отримання сум заборгованості з Державного бюджету, після смерті ОСОБА_4 , може бути вирішено виключно у судовому порядку.

Отже, розмір недоотриманої суми пенсії, який складає 216 761,87 грн., підтверджується відповідачем у справі, та є встановленим.

Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю. заведена спадкова справа №113/2023 (номер у спадковому реєстрі 70969249).

Дослідженням копії спадкової справи №113/2023 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , встановлено наступне.

20.07.2023 позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_4 , відповідно до якої зазначено про інших спадкоємців, а саме: дочку ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 .

Отже, окрім позивача, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його діти: донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з цим, 26.07.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 подав нотаріусу заяву про відмову від права на прийняття усієї спадщини за законом, що залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 .

Відповідно до відповіді, наданої ГУ ПФУ України, на запит приватного нотаріуса, від 07.08.2023 за №0800-0505-8/51042, зазначено, що статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишалися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Крім того, 14.01.2026 донька ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , відповідно до якої зазначено про інших спадкоємців, а саме: дружину ОСОБА_1 та сина ОСОБА_3 .

При цьому, встановлено, що ОСОБА_1 27.10.2023 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на (одну другу) частину нерухомого майна. Свідоцтво про право на спадщину на (одну другу) частину цього нерухомого майна ще не видано.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 806/02-31 від 08.11.2023 встановлено, що приватним нотаріусом ЗМНО Кукурудз Т.Ю. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_4 , у зв`язку із відсутністю вищезазначеного спадкового майна, посилаючись на вищевказану відповідь ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Таким чином, аналізуючи вказані докази, судом встановлено, що окрім позивача ОСОБА_1 , із заявою про прийняття спадщини також звернулася донька померлого ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги та має право на отримання частини спадщини після померлого батька.

Водночас, вказана особа ОСОБА_2 не заявляє самостійних вимог щодо стягнення недоотриманої суми пенсії в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 вказав таке: «Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що: цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

За правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи неї проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь- яких часових обмежень.

Таким чином, зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зміст вказаних вище норм узгоджується з положеннями ЗУ «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дії, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Правовий аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №286/3516/16-ц).

Відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що нарахована, але не отримана за життя ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсія входить до складу спадкового майна, яке залишилося після його смерті, а позивач ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом набула права власності на (одну другу) частку недоотриманої суми пенсії, що складає розмір 108 380,93 грн., з урахуванням права на отримання частини спадщини іншим спадкоємцем.

Суд зазначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Тому сума пенсії, що належала спадкодавцю і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату цієї суми в повному обсязі.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Верховний Суд у постанові від 06.07.2020 у справі № 750/8819/19, зауважив, що дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.

Тим самим відповідач порушує право власності позивача на вказану суму грошей, яке підлягає судовому захисту способом примусового виконання обов`язку в натурі, тобто стягнення її на користь позивача. При цьому суд зауважує, що право обирати спосіб отримання коштів на підставі свідоцтва про право на спадщину належить позивачу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 377/612/17 від 06.02.2019.

Слід зазначити, що вказана справа розглядається в порядку цивільного судочинства, стосується спадкових прав позивача та захисту його права власності на спадкове майно, а не зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення, а тому стягнення з Головного управління ПФУ в Запорізькій області грошової суми, успадкованої позивачем після смерті ОСОБА_4 , є ефективним захистом порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи, що позивач має право як спадкоємець на отримання (однієї другої) частки нарахованої, але не виплаченої суми пенсії, яка входить до складу спадщини і не була отримана спадкодавцем за життя, проаналізувавши у сукупності надані докази, а також беручи до уваги те, що згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 083,81 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 (одну другу) частину суми недоотриманої пенсії у розмірі 108 380, 93 (сто вісім тисяч триста вісімдесят гривень 93 коп.) грн., що належала спадкодавцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1 083,81 (одна тисяча вісімдесят три гривень 81 коп.) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 30 березня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б);

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 );

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.А. Крамаренко