Рішення № 135255004, 26.03.2026, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/991/25

Провадження № 2/169/222/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю:

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представниці позивачки ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Турійська селищна рада, приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Гут Василь Павлович, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Позов мотивувала тим, що з 01 січня 2017 року вона із ОСОБА_4 проживала однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права й обов`язки. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 - син ОСОБА_6 . У зв`язку із збройною агресією держави-окупанта проти України 12 січня 2024 року ОСОБА_4 був мобілізований до Збройних Сил України і приймав безпосередню участь у бойових діях. Відповідно до сповіщення сім`ї від 27 липня 2025 року, що надійшло на адресу позивачки ОСОБА_1 , останній (який раніше рахувався як зниклий безвісти) загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі населеного пункту Очеретине Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника.

Вказуючи, що для реалізації її права на спадкування та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця їй необхідне рішення суду, просила встановити факт її проживання із ОСОБА_4 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з 01 січня 2017 року до моменту його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідач Міністерство оборони України у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що надані позивачкою докази не підтверджують факту спільного проживання та наявності спільних прав і обов`язків із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_4 (а. с. 96-100).

У судовому засіданні позивачка та її представниця позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні, не заперечуючи факту проживання її сина ОСОБА_4 із позивачкою ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу, вказувала на наявність спору про право на спадкове майно, що залишилося після смерті її сина.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача Міністерства оборони України про причини неявки суд не повідомляв, клопотань не подавав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Турійської селищної ради, у клопотанні від 06 листопада 2025 року вказав, що просить розглядати справу без його участі, проти задоволення позову не заперечує (а. с. 93).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Гут В. П., 10 березня 2026 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а. с. 167).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ІНФОРМАЦІЯ_5 , про причини неявки суд не повідомляв, письмових пояснень щодо позову та клопотань не подавав.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши всебічно, повно і об`єктивно обставини справи, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 12 вересня 2017 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 і ОСОБА_4 народився син ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 - син ОСОБА_6 , які також зареєстровані за вищевказаною адресою (а. с. 19-22).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер (а. с. 17).

Відповідно до сповіщення сім`ї від 27 липня 2025 року, що надійшло на адресу позивачки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (який раніше рахувався як зниклий безвісти) загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі населеного пункту Очеретине Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника (а. с. 16).

Згідно з довідкою Турійської селищної ради від 11 серпня 2025 року № 208 поховання ОСОБА_4 на сільському кладовищі в селі Радовичі 31 липня 2025 року здійснювала його дружина ОСОБА_1 (а. с. 24).

Допомогу на поховання ОСОБА_4 отримала позивачка (а. с. 23).

Відповідно до довідок Турійської селищної ради від 11 серпня 2025 року № 206, від 12 серпня 2025 року № 210, акту про склад сім`ї від 11 серпня 2025 року № 209 ОСОБА_4 був зареєстрований та до дня своєї смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дружиною ОСОБА_1 і дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , які перебували на його утриманні (а. с. 25-27).

Зазначені довідки видані на підставі записів у погосподарській книзі № 1 села Радовичі за 2021-2025 роки, стр. 214, ПГО № 0096.

На підтвердження факту проживання із ОСОБА_4 однією сім`єю, позивачка також надала знімки з екрана телефону про їхню переписку, про перерахування останнім їй грошових коштів, спільну оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , та спільні фотографії (а. с. 28-54, 60-64).

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 759/14906/18 (провадження № 61-466св23).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21 (провадження №11-150апп23) відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 березня 2023 року у справі №290/289/22-ц, згідно з яким спори про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги не належать до цивільної юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Положеннями частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби.

У статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, до яких, зокрема, належить жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; покази свідків; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та інше.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі № 524/10054/16.

У цій справі позивачка надала суду належні докази на підтвердження того, що вона та ОСОБА_4 спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 , разом із малолітніми дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьком яких записаний ОСОБА_4 за його ж заявою, вели спільний побут та господарство, мали взаємні права й обов`язки, зокрема, і щодо виховання і утримання малолітніх дітей, спільно оплачували комунальні послуги за адресою, де проживали, мали спільний сімейний бюджет, разом проводили час, про що свідчать спільні фотографії тощо.

Допитані судом свідки ОСОБА_7 , який працює на посаді старости Туличівського старостинського округу, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які є сусідами по місцю проживання позивачки, ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , які є сестрами позивачки та в 2017 році переїхали разом із нею на Волинь , проживали з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , допомагали доглядати дітей, утримувати господарство, у судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу та створили повноцінну сім`ю.

Наведені та встановлені під час судового розгляду обставини в їх сукупності об`єктивно свідчать про наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 усталених відносин, притаманних подружжю та сім`ї.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм права, а також враховуючи, що представлені позивачкою докази є належними та достатніми для підтвердження спільного проживання однією сім`єю із ОСОБА_4 , то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову до відповідачки ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_4 та з якою у позивачки існує спір про право щодо спадкового майна після смерті останнього.

Що стосується пред`явлення позову до Міністерства оборони України.

У постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16 про встановлення юридичного факту і віднесення заявника до членів сім`ї військовослужбовця Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення юридичного факту не пов`язується з вирішенням спору, а є необхідним для подальшого подання заявником з метою призначення і виплати йому одноразової допомоги, що засвідчував би наявність сімейних відносин між заявником і військовослужбовцем станом на день загибелі останнього.

Таку позицію Велика Палата Верховного Суду підтримала у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 та виснувала, що з Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки останнє не є суб`єктом виплати такої соціальної допомоги.

У постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу про встановлення юридичного факту, підтвердила позицію про те, що відповідний факт підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і при встановлені такого факту не може бути спору з Міністерством оборони України про право на отримання одноразової грошової допомоги.

У цій справі сторона позивача, стверджуючи про наявність спору про право з Міністерством оборони України, не обґрунтувала і не довела в чому полягає такий спір, оскільки його існування повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

Спір має бути справжнім і серйозним, а не гіпотетичним; він може стосуватися не лише фактичного існування права, але і його обсягу та способу здійснення; результат провадження повинен мати безпосереднє вирішальне значення для права, про яке йдеться, а лише слабкий зв`язок або віддалені наслідки не є достатніми для застосування пункту 1 статті 6 Конвенції (див. рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Grzкda v. Poland», № 43572/18, § 257, від 15 березня 2022 року).

Проте, у цій справі установлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу передує зверненню позивачки до відповідних органів, зокрема, за соціальним захистом у порядку, визначеному законодавством України.

Таким чином, між позивачкою та Міністерством оборони України не може бути спору про право, оскільки останнє не є суб`єктом виплати одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих військовослужбовців в період воєнного стану, а факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу має самостійне юридичне значення і його встановлення не вирішує питання щодо наявності чи відсутності у заявниці права на будь-які виплати або соціальні гарантії, оскільки лише створює умови для подальшої реалізації таких прав.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 березня 2026 року у справах № 751/5078/25 (провадження № 61-12647св25), № 180/1226/25 (провадження № 61-346св26).

З огляду на вказане, в позові до Міністерства оборони України слід відмовити.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК Україн з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивачки слід стягнути 605.60 гривень судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77-80, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з 01 січня 2017 року до дня смерті ОСОБА_4 .

У позові ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представниця позивачки: ОСОБА_2 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Міністерство оборони України, адреса місця знаходження: проспект Повітрофлотський, 6, місто Київ, код в ЄДРПОУ 00034022.

Представник відповідача: Кравців Роман Юрійович, адреса місця знаходження: вулиця Батуринська, 25, місто Львів, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: вулиця Центральна, село Замости, Володимирський район, Волинська область, РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Турійська селищна рада, адреса місця знаходження: майдан Центральний, 1, селище Турійськ, Ковельський район, Волинська область, код в ЄДРПОУ 04333052.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Турійської селищної ради: Безсмертний Олексій Миколайович, адреса місця знаходження: майдан Центральний, 1, селище Турійськ, Ковельський район, Волинська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Гут Василь Павлович, адреса місця знаходження: вулиця Привокзальна, 10/3, селище Турійськ, Ковельський район, Волинська область, РНОКПП НОМЕР_6 .

Головуючий

Повне рішення складене 30 березня 2026 року.