Постанова № 135253869, 30.03.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1195/26

Провадження № 3/159/885/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., з участю законного представника ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 виданий 25.10.2022 органом 0717, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_1 , студент 3 курсу Ковельського промислово-економічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету,

за ч.2 ст.126, ч.1ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2026 о 02:01 в с. Велицьк Ковельського району по вул.Хліборобів неповнолітній ОСОБА_2 керував транспортним засобом мотоциклом Loncin н.з. НОМЕР_3 не маючи права керування транспортними засобами, а саме не отримував посвідчення водія, відповідної категорії , чим порушив п.2.1.а ПДР , ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», чим своїми діями порушив ч.2 ст.126 КУпАП.

Він же, неповнолітній ОСОБА_2 22.02.2026 о 02:01 в с. Велицьк Ковельського району по вул.Хліборобів керував транспортним засобом мотоциклом Loncin н.з. НОМЕР_3 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія громадянина проводився у встановленому Законом порядку на місці зупинки ТЗ із застосуванням газоаналізатора Алкофор 507, результат огляду позитивний 0,71% проміле, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису 1314. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 2.9а ПДР України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Неповнолітній ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушень передбачених за ч.2 ст.126, ч.1ст. 130 КУпАП визнав повністю, просить суворо не карати.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 - мати ОСОБА_1 ( паспорт НОМЕР_4 виданий 25.09.2006 Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області) повідомила, що з сином проведено профілактичну бесіду, останній зрозумів протиправність вчиненого та негативні наслідки вчиненого ним діяння, просить на перший раз суворо не карати. Суд дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про таке.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами тощо.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши законного представника ОСОБА_1 вважає, що у діях ОСОБА_2 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.126 ч.2, ч.1 ст.130 КУпАП, а його вина у здійсненні даних адміністративних правопорушень доведена доданими до протоколів про адміністративні правопорушення ААД №197054 від 22.02.2026, ААД №197055 від 22.02.2026 доказами, а саме показниками із застосуванням спеціального технічного засобу газоаналізатора Алкофор 507, результат огляду чек №00290, результат огляду 0,71% проміле, актом на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 22.02.2026, з яким ОСОБА_2 згоден, що підтверджується його підписом,направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, довідкою-відгуком згідно відомостей ІКС «ІПНП» з якої вбачається, що ОСОБА_2 посвідчення водія не отримував, відеозаписами з місця події, що в сукупності стверджують що ОСОБА_2 не маючи права керування ТЗ керував у стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 1734, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Згідно із статтею 36 Кодексу, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до довідки виданої згідно бази ІКС ІПНП України , станом на 25.02.2026 відомості про посвідчення водія на гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.

Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Верховний Суд у своїх постановах від 22 травня 2018 року №753/18479/16-к, від 21 червня 2022 року у справі №171/869/21 вказав, що рівними перед законом, в частині призначення покарання та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення правопорушення офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення.

Так, санкція ч.1. ст.130 КУпАП передбачає, накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

В той же час, законодавцем не передбачено іншої правової підстави для незастосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення не отримала посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Також, слід взяти до уваги, що норми чинного КУпАП не встановлюють будь-яких обмежень щодо накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керування транспортними засобами.

З урахуванням зазначеного, підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП.

Такого ж висновку притримався Волинський апеляційний суд у Постанові від 11.06.2025р., справа №155/691/25.

За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzerv.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).

Таким чином, посилання суду у цьому випадку на висновки ВС судової палати Касаційного кримінального суду, щодо тлумачення поняття рівними перед законом, в частині призначення стягнення суд вважає такими, що відповідають «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та не порушують права особи яка притягається до адміністративної відповідальності на справедливий суд в межах КУпАП.

Обираючи стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує особу правопорушника, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого і вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

З урахуванням характеру скоєного правопорушення, ставлення до скоєного і ступеню вини, даних про особу правопорушника та обставин пом`якшувальних і обтяжливих відповідальність, керуючись статтями 13, 33,36,221,283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік (найменування коду класифікації доходів бюджету 21081300«Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)» по території Волинської області: отримувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/ 21081300; Номер рахунку (IBAN): UA588999980313050149000003001Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.)Код отримувача (ЄДРПОУ):38009371).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60гривень на користь держави (отримувач коштів: ГУКу м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету : 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

СуддяО. Г. Шишилін