Ухвала суду № 135249619, 06.03.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8229/26

Провадження № 1-кс/761/6168/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, громадянина російської федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, в рамках кримінального провадження № 22022000000000147 від 11.04.2022,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000147 від 11.04.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 3 ст. 109, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1, ч. 7 ст. 111-1, ч. 1 ст. 114, ч. 3 ст. 114-2, ч. 1 ст. 161, ч. 1 ст. 436-2 КК України.

05.03.2026 старшим слідчим 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , відповідно до вимог та у порядку передбаченому КПК України, ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2 КК України, а саме: поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та виправдовування тимчасової окупації частини території України, та ч. 3 ст. 436-2 КК України, а саме: поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинені повторно.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, подав відповідні письмові заперечення.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000147 від 11.04.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 109, ч. 3 ст. 109, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1, ч. 7 ст. 111-1, ч. 1 ст. 114, ч. 3 ст. 114-2, ч. 1 ст. 161, ч. 1 ст. 436-2 КК України.

05.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1. Повідомленням про вчинення кримінального правопорушення

№5/2/2120-6.1 від 11.09.2025, з якого вбачається, що громадянин російської федерації ОСОБА_4 за допомогою особистого облікового запису у соціально-орієнтованому інформаційному ресурсі «Telegram» (месенджер) ( ІНФОРМАЦІЯ_2 мовою оригіналу - « ОСОБА_8 », який зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , здійснює поширення деструктивних матеріалів із виправдовуванням збройної агресії російської федерації проти України, виправдовуванням тимчасової окупації частини території України.

2. Протоколом огляду інформаційного ресурсу «Telegram» (месенджер) ( ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме «Telegram»-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 19.09.2025, з якого вбачається що громадянин ОСОБА_4 використовуючи особистий обліковий запис, мовою оригіналу - « ОСОБА_8 », який зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_1 здійснює поширення деструктивних матеріалів (коментарів) із виправдовуванням збройної агресії російської федерації проти України, виправдовуванням тимчасової окупації частини території України.

3. Висновком експерта №1919 від 07.11.2025, з якого вбачається, що публікації (коментарі), які були здійснені особою з нікнеймом « ОСОБА_8 » під публікаціями, розміщеними у «Telegram»-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », містять чіткі мовленнєві ознаки виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та тимчасової окупації частини території України.

4. Протоколом огляду інформаційного ресурсу «Telegram» (месенджер) від 30.01.2026 з якого вбачається, що ОСОБА_4 за допомогою особистого облікового запису у соціально-орієнтованому інформаційному ресурсі «Telegram» (месенджер), мовою оригіналу - « ОСОБА_8 », який зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , здійснює поширення матеріалів із виправдовуванням збройної агресії російської федерації проти України, виправдовуванням тимчасової окупації частини території України.

5. Листом оперативного підрозділу щодо виконання доручення слідчого стосовно ризиків переховування підозрюваного ОСОБА_4 .

6. Протоколом затримання ОСОБА_4 .

7. Іншими зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження доказами в їх сукупності.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 05.03.2026, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред`явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, наявність ризику переховуватися від органів досудового слідства та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і за версією органу досудового розслідування здійснював свою протиправну діяльність приховано з використанням нік-нейму, тобто з конспірацією, а також враховуючи відсутність у нього стійких соціальних зв`язків в Україні, має паспорт громадянина російської федерації, відтак існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні, шляхом безперешкодного виїзду за межі території України, в тому числі на територію, підконтрольну російської федерації.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

При визначенні імовірності переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, суд враховує покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини при застосуванні статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії», де суд визначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; рішення у справі «Летельє проти Франції», де суд визначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу упродовж певного часу).

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-які речі, документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що ОСОБА_4 використовував особисту сторінку (обліковий запис) у соціально-орієнтованому інформаційному ресурсі, та здійснював реєстрацію використовуючи коди та паролі особисто, є підстави вважати, що при обранні ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, останній зможе видалити та знищити докази у вчиненні ним кримінальних правопорушень, які йому інкриміновано.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, за який відповідною санкцією статті КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна, в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу існує ризик вжиття ним заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом, зокрема вжиття заходів до формального відчуження або приховання належного йому майна на користь інших осіб, приховування доходів від злочинної діяльності, майна, здобутого злочинним шляхом.

Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що зібрані в ході розслідування матеріали дають достатні підстави вважати, що громадянин рф ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може продовжувати свою протиправну поведінку, оскільки останній буде мати можливість надалі відкрито висловлювати презирливе ставлення до громадян України, поширювати сумніви в тому, що військові російської федерації причетні до обстрілів українських міст та ідеологію щодо виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.

Підозрюваний відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає, що обставина, яка виправдовує тримання особи під вартою, належить введений в країні з 24.02.2022 воєнний стан в зв`язку із військовою агресією рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

У зв`язку з наведеним, клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Частина 4 ст. 183 КПК України визначає право, а не обов`язок суду не визначити розмір застави під час дії воєнного стану у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України.

Дослідивши матеріали клопотання, оскільки слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано неможливість визначення застави, суд вважає за необхідне, враховуючи тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, особу підозрюваного та його майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 12 год. 49 хв. 05.03.2026, тобто 12 год. 49 хв. по 03.05.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні № 22022000000000147 від 11.04.2022;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу ДМС України за місцем проживання усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, а також строк дії ухвали визначити по 03.05.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який призначений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22022000000000147 від 11.04.2022.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1