Ухвала суду № 135248985, 30.03.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25412/25

провадження № 2-з/753/53/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Лужецька О.Р., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДФЛОР» про стягнення заборгованості за договором позики (поворотної фінансової допомоги),

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дарницького районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДФЛОР» про стягнення заборгованості за договором позики (поворотної фінансової допомоги).

21.03.2025 року до суду від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «ВУДФЛОР», а саме: нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель, загальною площею 2673,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ТОВ «ВУДФЛОР» та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження (купівлі-продаж, міна, дарування тощо) та обтяження зазначеного нерухомого майна, оскільки невжиття таких заходів може унеможливити реальне виконання рішення суду.

Заявник в заяві зазначив, що право власності на нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «ВУДФЛОР». Складовими частинами об`єкта нерухомого майна є: будівля ферми площа 534,4 кв.м.), А; комора (площа 457,9 кв.м.), А-1; комора (площа 74,3 кв.м.), Б; китий тік (площа 331,2 кв.м.), В; КЗС (площа 90,6 кв.м.), Г.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали поданої заяви, співставивши її вимоги у відповідності до вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної заяви виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно пунктів 3, 4, 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову суд лише встановлює, чи може невжиття обраних заявником заходів забезпечення позову істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, чи є обраний ним спосіб захисту співмірним із заявленими позовними вимогами.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення з ТОВ «ВУДФЛОР» на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики у розмірі 1 600 100 грн., суми пені та 3% річних у розмірі 29 810,08 грн., а всього 1 629 910,08 грн.

Разом з тим, заявником не надано правовстановлюючих документів на нерухоме майно, які б підтверджували право власності відповідача на предмет забезпечення позову - комплекс нежитлових будівель, загальною площею 2673,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату звернення до суду з даною заявою, зокрема інформаційну довідку з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Крім того позивачем до заяви не додано належних доказів дійсної вартості нерухомого майна, яке належить на праві власності відповідачу, що позбавляє суд можливості визначити співмірність заходу забезпечення, який просить застосувати позивач заявленим позовним вимогам.

Наявна в матеріалах справи Довідка про балансову вартість нерухомого майна № 28 від 04 грудня 2024 року не може бути прийнята судом до уваги, оскільки вартість майна, на яке позивач просить накласти арешт визначена станом 04 грудня 2024 року.

Суд також враховує, положення п.4 ст. 3 ЦК України, відповідно до якого свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є засадою цивільного судочинства. Тому загальним правилом втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається.

Права осіб, пов`язаних з діяльністю товариства може бути порушено у зв`язку з втручанням у господарську діяльність, чого суд допустити не може.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149 -153, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДФЛОР» про стягнення заборгованості за договором позики (поворотної фінансової допомоги)- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА