Ухвала суду № 135247386, 30.03.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"30" березня 2026 р. Справа № 756/13251/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання, за власною ініціативою, про виправлення описки у резолютивній частині рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30.03.2026 у цивільній справі №756/13251/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала вказана цивільна справа.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 30.03.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Під час оформлення матеріалів справи встановлено, що під час виготовлення тексту рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30.03.2026, у його резолютивній частині було допущено описку, а саме, помилково зазначено порядок його перегляду та оскарження, як такого, що ухвалено у заочному порядку, при тому, що справу розглянуто та ухвалено рішення у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Суд ухвалив можливим вирішити питання про виправлення вказаної описки без повідомлення сторін.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 27.12.2019 у справі №911/2787/18 описка в розумінні зазначеної статті ЦПК України - це випадкова помилка в рішенні, допущена при його викладенні.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовленні тексту рішення).

Таким чином, виправлення допущених у рішенні, ухвалі, описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

Оскільки, під час виготовлення тексту рішення суду від 30.03.2026 було допущено описку у його резолютивній частині, а саме помилково вказано порядок його перегляду і оскарження, як такого, що ухвалено у заочному порядку, суд вважає за необхідне виправити допущену судом описку.

Разом з цим, суд зазначає, що наявність виявленої описки та її виправлення не впливає та не зачипає суть і зміст рішення суду.

Керуючись статтями 259-261, 269, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

виправити описку, допущену у резолютивній частині рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30.03.2026 у цивільній справі №756/13251/25, а саме, замість помилково зазначеного порядку його оскарження «Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.», вважати вірним «Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Лукач